Презентація на тему:
философия2

Підготував: Студент групи ПК-21-А Король Ярослав ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

ПЛАН ВСТУП 1 Причини революції. 2 Причини революції. 3 Етапи революції. 4 Основні політичні угрупування. 5 Якобінська конституція 1793. 6 Наполеонівська конституція 1799. 7 Висновок. 8 Список використаної літератури.

ВСТУП В останній чверті XVIII ст. феодальний лад у Франції остаточ но зжив себе, а режим абсолютної монархії гальмував розвиток продуктивних сил. У Франції носієм нових виробничих відносин був третій стан, на відміну від Англії, де, крім буржуазії, склалася особлива соціаль на категорія - нове дворянство (джентрі) - представники класу феодалів, які обуржуазилися. Процес формування капіталістичних відносин у Франції відбувався значно повільніше, ніж в Англії. Привілейовані стани - дворянство і духовенство - складали незнач ну меншість усього населення. Влада короля була безмежною. Існувало юридичне обґрунтування божественного походження королівської влади, відповідно до якого король зобов'язаний звітувати за свої дії лише перед Бо гом. У руках короля зосередилася законодавча, виконавча і судова влада. Воля короля вважалася законом. За власним розсудом він оголошував війни, укладав договори з іноземними державами, розпоряджався скарбницею і майном підданих, призначав і зміщав міністрів і чиновників, послів і офіцерів, видавав, змінював і ска совував закони, карав і милував. Генеральні штати не скликалися з 1614 р., а управління державою здійснювалося за допомоги вели чезної бюрократичної машини, що підпорядковувалася лише ко ролю. Структура центральних органів держави була надзвичайно складною. Будь-який опір королівському абсолютизму жорстоко карався. Протягом двохсот років розвитку абсолютистського режиму у Франції влада монарха розширювалася, зміцнювалася і в часи царювання Короля-сонця, як називали Людовіка XIV (1643-1715 рр.), досягла найвищого розквіту.

1. ПРИЧИНИ РЕВОЛЮЦІЇ -свавілля королівської влади -непосильні податки -втручання влади у виробництво -жорстке придушення опозиції -нерівність станів

2. передумови революції -торгівельно-промистова криза -народні повстання -неврожайні роки, голод -банкрутство держави

3.Етапи революції I. 14 липня 1789р. - 10 серпня 1792р. – встановлення конституційної монархії. II. 10 серпня 1792р. - 2 червня 1793р. – встановлення буржуазної республіки. III. 2 червня 1793р. - 27 липня 1794р. – якобінська диктатура

4. Основні політичні угрупування - констиціоналісти - якобінці - жирондисти 2 червня 1793р. – в результаті народного повстання влада перейшла до якобінців. Законодавство якобінців:: - димократизація державного апарату; - остаточне скасування всіх феодальних повинностей; - повернення общинам відібраних дворянами земель; - державна допомога бідним, інвалідам, сиротам;

5. Якобінська конституція 1793р. - відмова від розподілу влади; - ідея народного суверенітету; - усі органи стали виборними  Декларація прав людини і громадянина 1793 р. лягла в основу якобінської конституції того ж року, відпо відно до якої Францію було проголошено республікою. Верховним органом законодавчої влади став Законодавчий корпус (Націо нальні збори). Тільки йому належало виняткове право видання законів і декретів. Виконавчу владу перебрала Виконавча рада. Всі органи - від центральних до місцевих - стали виборними. Виборче право прибрало набагато демократичніший характер, ніж за Конс титуцією 1791 р. (було знижено віковий ценз із 25 до 21 року, ценз осілості і майновий ценз). Значно розширився розділ про цивільні права і свободи. Конституція проголосила рівність, свободу та безпеку громадян, свободу совісті, необмежену свободу преси, зборів. Водночас, незважаючи на всю свою революційність і демо кратизм, якобінці не відмовилися від захисту приватної власності. Як представники дрібної буржуазії, вони вбачали у приватній вла сності священні права, властиві суспільству в цілому і кожній людській особистості зокрема.

6. НАПОЛЕОНІВСЬКА КОНСТИТУЦІЯ 1799 - формально закріпила республіканський устрій, а фактично диктатуру; - було скасовано майновий виборчий ценз; - виконавча влада належала колегії; Було скасовано майновий виборчий ценз, але запроваджувалися триступеневі вибори: 1. Чоловіки з 21 р., що проживали не менше 1 р. в певному окрузі обирали громадян до комунального списку округу (1/10 громадян); 2. обрані складали департаментські списки (1/10 з комунального списку); 3. з департаментського списку обирали 1/10 кандидатів на державні посади (для виконання "національних функцій"). По суті було ліквідовано виборність державних органів. Державні органи комплектувалися за складною системою зарахування, призначення та виборів. Виконавча влада належала колегії трьох консулів. А реально - першому консулу – Бонапарту, який призначав членів державної ради, міністрів, послів, офіцерів, суддів. Законодавчу владу поділяли кілька державних органів, фактично вона також підпорядковувалася Наполеону. У 1802 р. в результаті недемократичного референдуму Бонапарта було оголошено пожиттєвим консулом, у 1804 р – йому присвоєно титул імператора (Наполеон 1). Отже, було відновлено монархічну форму правління.

ВИСНОВОК Отже, підсумки французької революції такі, що стався крах старого порядку. Країна вступила в нову еру з демократичним і прогресивним майбутнім. Проте багато істориків стверджують, що причини французької революції не припускали такої довгої і кровопролитної трансформації. На думку Алексіса Токвіля, те, до чого привів переворот, сталося само собою з плином часу і не спричинило б такої кількості жертв. Інша ж частина істориків високо оцінює значення французької революції, відзначаючи, що, грунтуючись на її прикладі, Латинська Америка звільнилася від колонізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. http://poradumo.com.ua/218484-prichini-francyzkoyi-revol/ 2. http://poradumo.com.ua/218484-prichini-francyzkoyi-revol/ 3. http://poradumo.com.ua/218484-prichini-francyzkoyi-revol/

Дякую за увагу!!!