Презентація на тему:
"Мейоз"

М Е Й О З

МЕЙОЗ (від греч. Meiosis - зменшення) - форма ядерного ділення, що супроводжується зменшенням числа хромосом з диплойдного( 2n) до гаплоїдного(n). Мейоз відбувається при утворенні сперматозойдов і яйцеклітин у тварин(гаметогенез) і при утворенні спор у більшості рослин(у яких має місце чергування покоління). У деяких нижчих рослин(наприклад, водоростей) чергування поколінь немає , і мейоз відбувається при утворенні гамет. Значення мейозу - у організмів, що розмножуються статевим шляхом, утворюється чотири статеві клітини, кожна з яких гаплоїдна. При заплідненні ядра гамет зливаються, утворюючи зиготу, яка містить постійне для кожного виду число хромосом. Крім того, в результаті мейозу створюються безліч генних комбінацій, що веде до змін в генотипі і фенотипі потомства.

Тривалість інтерфази різна у різних видів. Відбувається реплікація органел, клітина збільшується в розмірах. Реплікація ДНК і гистонов в основному закінчується в премейотической інтерфазі, але часто захоплює і профазу I. Кожна хромосома представлена тепер парою хроматид, сполучених центроиерой. Хромосомний матеріал забарвлюється, але з усіх структур чітко видно тільки ядерця. СТАДІЇ МЕЙОЗУ : профаза I профаза II метафаза I метафаза II анафаза I анафаза II телофаза I телофаза II ІНТЕРФАЗА

У цю стадію хромосоми представлені ще як тонкі нитки, але до кінця лептотени починається спіралізація. Хромосоми стають коротші і стають видимими як відособлені структури. У деяких організмів вони виглядають як нитки намист : ділянки що інтенсивно забарвлюється та ті , що не забарвлюються. Хромомери- це ті місця, де хромосомний матеріал сильно спіралізує. ПРОФАЗА I

Пара гомологічних хромосом Центроміри Гомологічні хромосоми, що походять з материнської і батьківської гамет, наближаються одна до іншої відбуваєтся процес кон'югації . Ці хромосоми однакової довжини, їх центроміри займають однакове положення, і вони зазвичай містять однакову кількість генів, розташованих в однаковій лінійній послідовності. Хромомери гомологічних хромосом лежать пліч-о-пліч. Мейоз був вперше вивчений і описаний у яйцях морських їжаків німецьким біологом  Оскаром Гертрігом у 1876  році. У 1883  році мейоз був знову описаний, уже на хромосомному рівні, бельгійським вченим  Едуардом фон Бенеденом . Проте важливість мейозу у спадковості була описана лише у 1890  році німецьким біологом Августом Вайсманом .

Мейоз є досконалим механізмом, який забезпечує сталість каріотипу видів які розмножуються статевим способом. Завдяки двом мейотичним поділам статеві клітини мають половинний, порівняно з нестатевими, набір хромосом. А набір хромосом, характерний для організмів певного виду, відновлюється під час запліднення . Мейоз також забезпечує спадкову мінливість організмів.

ДИАКИНЕЗ Перший поділ мейозу має такі ж стадії як і мітоз, лише додається відповідне цифрове позначення: профаза–І, метафаза–І, анафаза–І, телофаза–І.     

Другий поділ мейозу позначається відповідно: профаза–ІІ, метафаза–ІІ, анафаза–ІІ, телофаза–ІІ.     Кожний з двох поділів мейозу має свої відмінності. Особливість першого поділу полягає в незвичайному і складному проходженні профази–І. Найважливішою відмінністю профази–І мейозу від профази мітозу є кон’югація гомологічних хромосом з утворенням бівалентів. Кон’югація — це прикладання відповідних ділянок гомологічних хромосом таким чином, що із 46 d-хромосом людини утворюється 23 біваленти.    Більш детально перебіг мейозу прийнято описувати на прикладі гаметогенезу (спермато- і овогенезу), коли відбувається процес дозрівання статевих клітин.

Розбіжність гомологічних хромосом до протилежних полюсів клітини означає завершення першого ділення мейозу. Число хромосом в одному наборі стало менше, але хромосоми, що знаходяться на кожному полюсі, складаються з двох хроматид. Вследстие кросинговера при утворенні хіазм ці хроматиди генетично неідентичні. У тварин і деяких рослин хроматиди деспирализуются, навколо них на кожному полюсі формується ядерна мембрана, потім починається цитокінез. ТЕЛОФАЗА I

ІНТЕРФАЗА II Ця стадія зазвичай спостерігається тільки в тваринних клітинах. РЕПЛІКАЦІЇ ДНК НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ, інші процеси, характерні для інтерфази, йдуть. ПРОФАЗА II Тривалість профази II обернено пропорційна до тривалості телофази I. Ядерця і ядерні мембрани руйнуються, а хроматиди коротшають і товщають. Центріолі утворюють нитки веретена ділення. Хроматиди розташовуються таким чином, що їх довгі осі перпендикулярні осі веретена першого ділення мейозу. 2

При другому діленні центромери поводяться як подвійні структури. Вони організовують нитки веретена, спрямовані до обох полюсів, і таким чином вибудовуються по екватору веретена. МЕТАФАЗА II АНАФАЗА II Центромери діляться, і нитки веретена ділення розтаскують їх до протилежних полюсів. Центромери тягнуть за собою хроматиди, що відокремилися один від одного, які тепер називають хромосомами. 2

Ця стадія дуже схожа з телофазою мітоза.Хромосоми деспирализуются, розтягуються і після цього погано помітні. Нитки веретена зникають, а центріолі реплицируются. Навколо кожного гаплойдного набору хромосом утворюється ядерна мембрана. В результаті подальшого цитокінезу утворюються чотири гаплойдных клітини. ТЕЛОФАЗА II 2

ВИСНОВКИ : 2n (2c) n (2c) 2n (2c) n (2c) n (c) n (c) n (c) n (c)

Роботу виконав учень 10 класу Красилівської ЗОШ № 2 Кузніцов Євген