Презентація на тему:
Павло Арсенович Грабовський

Засланець, замолоду одірваний од рідної землі, якутських тундр і снігів Грабовський зумів викохати таку велику любов до рідного краю й народу, до якого навіть у нашому письменстві не зразу добереш аналогію… Сергій Єфремов Павло Арсенович Грабовський (1864-1902)

Павло Арсенович Грабовський належить до тих майстрів культури, для яких життя стало піснею, пісня – життям, коли творчість гармонійно співзвучна суспільно-політичному кредо автора…

Тема. “З ума не йдуть знедолені народи, - я їм віддав усі чуття мої…”, - аналіз поетичної спадщини Павла Арсеновича Грабовського.

І. Левітан “Володимирка” Микола Ярошенко “В’язень”

Схема аналізу ліричного твору Тема твору Ідея твору Жанр твору Мовні засоби Віршування літературознавці шифрувальники

Види лірики громадсько- політична філософська інтимна пейзажна ЛІРИКА – один з основних літературних родів, у якому життя відображається через передачу почуттів, переживань і думок людини в певних обставинах, під впливом певних подій…

Двоскладові стопи хорей ямб Трискладові стопи Допоміжні стопи Римування: парне - аавв перехресне -авав кільцеве - авва

“З першої прогулянки в московській пересильній тюрмі йому запала в око ця молода жінка. Не знав нічого про неї. Чув від Ромася, що звати її Надією… Уже кілька тижнів стежив за нею і відчував – з кожним днем вона все владніше вривається в його серце. Чим саме манила до себе Надія Сигида, не міг поки що збагнути… Вабила якась загадковість…” Микола Сиротюк “Забіліли сніги” Яку роль у житті Павла Грабовського відіграла Надія Сигида?..

До Н.К.С. Такої певної, святої, Такої рідної, як ти, Такої щирої, простої, - Вже більше, мабуть, не знайти. Таку не часто скинеш оком, Такою тільки що марить… А раз зустрінеш ненароком – Навіки долю озарить! ДО Н. К. С. Зранку в холодну могилу Ти жертвою часу лягла; Без жалю загублено силу... А в мене пак гадка жила: Що повівом навіть не скине На тебе пануюче зло, Що смерть над тобою залине Отрутою повне жало!

“Не на підставі історичних прав “славетного” пришлого, а в ім’я насущних потреб сучасності та ліпшого будучого звертаюсь до вас. Працюймо! Вибираймо одно! Хочете жити, то не згнивайте самохіть. Перейміться вищими ідеалами і несіть його до люду, освітіть його розум, підніміть його добробут, прямуйте до виробленої волі” (П.Грабовський “Лист до молоді української”).