Липинський В'ячеслав Казимирович
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
В'ячеслав Липинський народився 5 квітня 1882 року в селі Затурці на Волині у шляхетській родині.
Здобув блискучу освіту: спочатку в Київській класичній гімназії, потім у Ягеллонському університеті.
В Кракові вивчав агрономію, у Женевському університеті — соціологію, знову в Кракові — історію.
Першу світову зустрів у Росії й був мобілізований як офіцер-кавалерист. У 1914 році перебував в армії Самсонова, яка зазнала поразки у Східній Пруссії. Захворів на сухоти, і його відпровадили в тилові частини.
Наступний твір Липинського “Листи до братів-хліборобів” має політологічний характер і є наслідком розчарування невдачами національно-визвольних змагань 1917-1920рр.
На початку червня 1918 року В'ячеслав Липинський виїхав з України до Відня, щоб обійняти там посаду посла Української Держави.
У листопаді 1926 року Липинський за дорученням Гетьмана Павла Скоропадського переїжджає до Берліна працювати до новоствореного Українського Наукового інституту як його дійсний член.
Він залишився в історії засновником державницької школи в українській історіографії, теоретиком українського консерватизму й монархізму.
Але хронічна легенева недуга Липинського загострюється. Навесні 1931 року хворобою вражене вже і його серце.
Після серцевого нападу 26 квітня 1931 року Липинського перевозять до санаторію «Вінервальд», де він помирає 14 червня 1931 року.
Похований В'ячеслав Липинський у с. Затурцях на Волині. У перші роки незалежності місцеві рухівці розчистили кладовище й встановили пам'ятник на символічній могилі В'ячеслава Липинського.
2011 року, напередодні 20-річчя незалежності України було відреставровано та відкрито меморіальний музей В. Липинського.
В’ячеслав Липинський один з найвидатніших істориків і політологів був, фактично, учнем Михайла Грушевського, який пішов іншим шляхом трактування історії України, започаткувавши державницьку концепцію, на відміну від народницької, єдиної на той час концепції, в чому і полягає основна заслуга Липинського.
Основні праці: Шляхта на Україні (1909); Z dziejow Ukrainy (1912); Україна на переломі (1920); Релігія і церква в історії України (1925); Покликання „варягів” чи організація хліборобів (1925); Листи до братів-хліборобів (1926); Теорія управління (1927).
Схожі презентації
Категорії