Презентація на тему:
Бертло П’єр Ежен Марселен

Бертло П’єр Ежен Марселен 25.10.1827— 18.03.1907

Біографія Бертло П’єр Ежен Марселен французький хімік і державний діяч. З 1859 - професор хімії Вищої фармацептичної школи в Парижі. З 1873 - член Паризької АН і її незмінний секретар до 1889 року. З 1876 - член-кореспондент Петербурзької АН. 1886 - 1887- Міністр освіти та іноземних справ. Бертло — автор багатьох робіт з органічної хімії, термохімії, агрохімії, історії хімії і інших наук.

Вклад в науку Бертло синтезував велику кількість органічних сполук, що відносяться до різних класів. У 1853-1854, взаємодією гліцерину і жирних кислот, Бертло отримав аналоги природних жирів і таким чином довів можливість їх синтезу. Одночасно він встановив, що гліцерин - триатомний спирт. До цього етиловий спирт отримували тільки бродінням сахаристих речовин. Іншим напрямком робіт Бертло були синтези багатьох простих вуглеводнів - метану, етилену, ацетилену, бензену, а потім на їх основі - більш складних сполук. В 1867 Бертело запропонував загальний метод відновлення органічних сполук йодоводнем.

Вклад в науку В 1861 - 1863 Бертло, разом з французьким хіміком Пеан де Сен-Жилем, опублікував дослідження швидкості утворення складних ефірів із спиртів і кислот, що мало велике значення для розвитку кінетичної хімії. Бертло є одним із основоположників термохімії. Він провів калориметричні дослідження, що привели до створення в 1881 році калориметричної бомби, ввів поняття «екзотермічної та ендотермічної реакцій».

Вклад в науку Бертло дослідив дію вибухових речовин: температуру вибуху, швидкості згорання та поширення вибухової хвилі... Він вияснив значення Карбону, Гідрогену, Нітрогену та інших елементів для рослин. Висунув гіпотезу про можливість фіксації вільного азоту грунтом, що населений мікроорганізмами та не покритий рослинами.

Книги В 1885 вишла праця Бертло «Походження алхімії». В 1887—1893 Бертло опублікував збірки давньогрецьких, західноєвропейських, сирійських і арабських алхімічних рукописів з перекладами, коментарями і критикою. 1890 - «Революція в хімії. Лавуазьє»

The End «Головний обов'язок вченого не в тому, щоб намагатись довести непогрішність своїх думок, а в тому, щоб завжди бути готовим відмовитись від усілякого погляду, що є недоказаним, від усілякого досвіду, що є помилкомовим» Бертело П'єр Эжен Марселен Автор: учень 11-І класу Черкаської гімназії № 31 Валентин Марковский