Презентація на тему:
КУЛЬТОВА АРАБО-МУСУЛЬМАНСЬКА АРХІТЕКТУРА

КУЛЬТОВА АРАБО-МУСУЛЬМАНСЬКА АРХІТЕКТУРА МАВРИТАНСЬКИЙ СТИЛЬ

Арабо-мусульманська культура зробила значний внесок до скарбниці світової культури. Вона сама — одне з досягнень людства й тому заслуговує на повагу та розуміння. Зміцнюючи свою владу, араби заселяли старі міста, а також, як римляни свого часу, засновували на завойованих землях військові табори. Так виникли Басра (630 р.) й Куфа (638 р.) в Іраку, Фустат (640 р.) в Єгипті, Кайруан (670 р.) у Північній Африці.

Поступово військові поселення перетворювалися на багаті торгові міста, оточені кріпосними стінами з ворітьми за кількістю сторін світу чи доріг, які вели до інших місцевостей. Цитадель правителя стояла в найукріпленішому місці на узвишші й домінувала над містом. Центр міста (медіна) займали соборна мечеть і торгові квартали для найдорожчих товарів.   Жаркий клімат зумовив будівництво відкритих і підземних водоводів, цистерн, водоймищ, фонтанів. Славилися багатим оздобленням численні громадські лазні, у спорудженні яких використовувався досвід зведення римських терм.

Жаркий клімат зумовив будівництво відкритих і підземних водоводів, цистерн, водоймищ, фонтанів. Славилися багатим оздобленням численні громадські лазні, у спорудженні яких використовувався досвід зведення римських терм. Техніка будівничих породила особливі конструкції з глини, цегли й каменю. Були створені різноманітні форми арок — стріль-частих, підковоподібних, багатолопасних, фестончастих, — винайдені особливі системи склепінчастого перекриття.

Основною культовою спорудою ісламу стала мечеть, де збирались для молитви послідовники пророка. Мечеті, складалися із огороженного двору і колонади (поклавши початок "дворовому", або "колонному", типу мечеті), у 1-й половині 7 ст. вони були побудовані в Басрі

Мечеті будувались таким чином. У плані вони мали прямокутну форму. Перед входом був розташований просторий дворик, оточений портиками і звичайно засаджений деревами, з фонтаном посередині (для омовіння правовірних). Мечеті були увінчані одною або декількома башточками, високими і стрункими мінаретами, з яких муеззін провіщав час початку служби..  

Храм складався з одного чи декольких нефів і міхраба — ніши, іноді облицьованій емалевими плитками (а в Кордові, у вигляді виключення, скляній мозаїки), спрямованого в бік Мекки, перед яким по правий бік мінбара (трибуна або пюпітр) молились вірячи.

Архітектонічні елементи мечеті наступні: арка різних, найчастіше підковоподібних форм, купол на квадратній основі; нерідко, особливо в початковий період арабського панування на Близькому Сході при побудові мечеті встановлювались колони, взяті з давніх римських і вестготських будівель.    

Араби ухились від монотонних орнаментів і гладких поверхонь, вони прикрашали стіни мармуровими або гіпсовими пластинками з рельєфом невеличкої глибини. На малюнках зображались рослини в схематичній формі або геометричні фігури. Ці прикраси назвали арабесками (хоч вони і застосовувались задовго до арабів). Звичайно місця заглиблення на малюнку фарбувались в пурпурні або сині тони, випуклості покривалися позолотою. Ці кольорові контрасти давали незвичайний декоративний ефект, додавали малюнку жвавість і яскравість. Араби рідко застосовували для забудівель камінь; вони віддавали перевагу випаленій цеглі і цементу.

З давніх часів поруч із мечеттю зводився мінарет. Його походження пов'язують з кількома прообразами: зі сторожовою чи сигнальною вежею, маяком. Мінарет служить для скликання правовірних на молитву, що й виконує спеціальний службовець при мечеті — муедзин. Звичайно мінарет прилягає до мечеті, інколи розташований окремо. Асиміляція архітектурних особливостей різних культурних регіонів зумовила виникнення оригінальних і не схожих між собою форм мінаретів.

З IX століття починають будувати медресе*, а через два віки вони виростають у систему вищих навчальних закладів мусульманського світу, які контролювалися державою. В медресе переважав релігійний, теологічний напрям. Світські науки — математика, філософія, медицина, філологія, риторика — перебували під впливом середньовічної схоластики.   Перші медресе виникли в Сирії та Іраку.

У цивільних спорудах план і конструкція були аналогічні плану і конструкції мечетів із змінами, які були обумовлені різним призначенням будівль. Житлові будівлі мали центральний двір з арками навколо і фонтаном посредині. Майже завжди домівки мали лише один поверх і відсутність вікон по фасаду, які виходять на вулицю. При домі зичайно існував сад.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАНЯЯ ОФОРМИ ЧАСТИНУ АРХІТЕКТУРНОЇ СПОРУДИ РОСЛИННИМ АБО ГЕОМЕТРИЧНИМ ОРНАМЕНТОМ