X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
"Країни Азії"

Завантажити презентацію

"Країни Азії"

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Презентація на тему: Країни Азії Виконав учень 10-Б класу Карпин Роман

Слайд 2

Сучасна політична карта Азії

Слайд 3

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АЗІАТСЬКОГО РЕГІОНУ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Сучасна політична карта Азії. Азія — найбільша за площею та кількістю населення частина світу. Вона займає територію 44,4 млн км2, що складає майже третину площі суходолу Землі. У цій частині світу проживають майже 4 млрд чол., тобто 61,2 % населення планети. В Азії знаходиться 48 держав і територій. Крім того, 2/3 площі Росії теж розміщено в Азії. 47 країн є суверенними. Крім них, Тайвань де-факто є самостійною державою, хоча де-юре являє собою одну з провінцій Китаю. Всі азіат- ські країни (крім Тайваню) є членами ООН. Нині за свою незалежність веде боротьбу Палестина, окупована у 1948 р. Ізраїлем. На жаль не раз через терористичні акти збоку арабських екстремістів зривалися мирні переговори про надання цим землям автономії. За рівнем економічного розвитку в Азії є всі типи держав: високорозви- нені, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою та країни з плановою економікою. Лише дві азіатські держави відносять до типу високорозвинених країн: Японію —- країну «Великої сімки» та Ізраїль — переселенську країну. 34 держави є країнами, що розвиваються, дуже неоднаковими за рівнем економіч- ного розвитку та місцем у міжнародному географічному поділі праці. Найбільших успіхів у розвитку виробництва серед країн, що розвиваються, досягли нові індустріальні країни (НІК), економіка яких перебуває у фазі стрімкого підйому. Це Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Малайзія, Таїланд, Індонезія. До групи нафтодобувних країн з високими прибутками відносять країни Перської затоки та Бруней. До країн середніх можливостей відносять, зокрема, Індію, Пакистан, Іран, Йорданію, Філіппіни, Шрі-Ланку. За статистикою ООН, до групи найменш розвинених країн включено 9 азіатських держав: Афганістан, Бангладеш, Непал, Бутан, М'янму, Камбоджу, Лаос, Східний Тімор та Мальдіви. 9 держав Азії є країнами з перехідною економікою, 3 — з плановою економікою.

Слайд 4

Федеративних країн - 9. До них належать: Індія (складається з 25 штатів), Пакистан (4 провінції), М'янма (14 областей), Малайзія (федерація 13 штатів), ОАЕ (7 князівств), Грузія, Азербайджан, Узбекистан, Таджикистан (мають у своєму складі автономні республіки). За площею в Азії багато великих держав. Дві з них, Китай та Індія, є найбільшими. Територія Китаю майже дорівнює площі всієї Європи, а Індії — площі всіх країн Західної Європи разом. З іншого боку, в регіоні існують карликові держави: Бахрейн (695 км2), Сінгапур (639 км2) та Мальдіви (300 км2). Економіко-географічне положення. Держави Азії розташовані на перетині важливих транспортних шляхів, які сполучають Європу з Тихим та Індійським океанами. Більшість країн мають приморське положення та виходять до морів і заток трьох океанів. В Азії сформувалися багато універсальних портів велетнів, 8 з яких знаходяться в Японії {Кобе, Тіба, На гоя, Токіо та інші), 10 — у Китаї (зокрема, Шанхай та Сянган). Найбільшим за вантажообігом портом Азії та світу є Сінгапур, крізь який проходить щорічно 646 млн тонн вантажів. Ряд країн мають острівне положення, є країни- архіпелаги. Проте 13 держав — континентальні, без виходу до моря. Більшість держав входять до організації Рух неприєднання. Членом військово-політичного блоку НАТО є Туреччина. 11 країн Аравійського півострова беруть участь у роботі Ліги арабських держав (ЛАД), 10 країн Південно-Східноі Азії — у роботі АСЕАН, 12 країн, що мають вихід до Тихого океану, — у Форумі «Азіатсько- Тихоокеанського економічного співробітництва», країни Перської зато-ки та Індонезія — у роботі ОПЕК. Проте у регіоні зберігаються численні осередки міжнародної напруги: не припиняються громадянські війни в Афганістані та Таджикистані, триває протистояння між грецькою і турецькою громадами на Кіпрі, гостро проявляються релігійні та територіальні конфлікти між Індією і Пакистаном, часто відбуваються терористичні акти на окупованих Ізраїлем палестинських землях і прикордонних районах Туреччини, Ірану та Іраку, заселених курдами.

Слайд 5

Формування політичної карти Азії Держави Азії мають тривалу історію свого розвитку та зв'язків з європейськими країнами. Вони зробили великий внесок у розвиток світової цивілізації. Проте на початку XX ст. Азія була важливою частиною колоніальних імперій розвинених країн світу. Державами-метрополіями тут були Велика Британія (яка володіла Індією, Шрі-Ланкою, країнами Перської затоки, Малайзією), Франція (мала колонії на півострові Індокитай), Нідерланди (підкорили Індонезію), США (панували після іспанців на Філіппінах), Японія (перетворила на свої колонії Корею, Тайвань, острови Мікронезії) та Португалія (захопила невеликі території в Індії, Китаї, Індонезії). Із сучасних країн ніколи не були колоніями лише Японія, Китай, Туреччина, Іран, Афганістан і Таїланд. Але більшість із них перебували у стані напівколоній, будучи поділеними на сфери впливу. Деколонізація охопила азіатські країни після Другої світової війни. Ослаблені війнами метрополії були не в змозі утримувати колоніальні порядки в регіоні. Незалежність здобули Індонезія, В'єтнам та Корея (1945 р.), Філіппіни (1946 р.), Індія та Пакистан (1947 р.), М'янма та Шрі-Ланка (1948 р.), Камбоджа та Лаос (1958 р,). Довго залишалися британськими протекторатами країни, багаті на нафту: лише у 1971 р. повний суверенітет здобули країни Перської затоки, а у 1984 р. Бруней. Останні уламки колоніалізму були ліквідовані при поверненні Китаю Сян- гану (Гонконгу) Великою Британією у 1997 р. та Аоминю (Макао) Порту- галією у 1999 р. У 2002 р. звільнився Східний Тімор, який протягом майже ЗО років був окупований Індонезією. Казахстан, країни Середньої Азії та Закавказзя здобули незалежність у 1991 р. після розпаду Радянського Союзу.

Слайд 6

Природні умови та природні ресурси Природні умови Азії вирізняються великою різноманітністю. Тут поруч із високими горами знаходяться величезні за площею рівнини, а типи клімату — майже всі, що існують на планеті. За особливостями рельєфу Азія — найвища частина світу: гори, нагір'я та плоскогір'я займають 3/4 її площі. Гірські системи тягнуться трьома великими поясами: на півдні та сході — молоді*сейсмічно активні гори Альпійсько-Гімалайського і Тихоокеанського поясів, у центрі — давні різні за висотою хребти Урало-Монгольського поясу. Між ними знаходяться великі за площею рівнини: в Росії — Західносибірська низовина та Середньосибірське плоскогір'я, на сході Китаю — Велика Китайська рівнина, в Індії — плоскогір'я Декан, у Саудівській Аравії —Аравійське плоскогір'я, в країнах Середньої Азії — Туранська низовина. Кліматичні умови в регіоні дуже різноманітні. Азія простягається від арктичного кліматичного поясу на півночі до екваторіального на півдні. При просуванні від узбережжя Тихого та Індійського океанів вглиб материка клімат змінюється від мусонного (з вологим літом і сухою зимою) до дуже посушливого континентального. На крайньому заході спостерігається се- редземноморський тип клімату зі спекотним сухим літом і теплою вологою зимою. Людина змушена пристосовуватися до різноманітних кліматичних умов, враховуючи їх особливості при веденні господарської діяльності. Клімат визначає спеціалізацію сільського господарства різних частин регіону. Природну перешкоду для освоєння окремих територій Росії, Монголії та Китаю створює багаторічна мерзлота, яка займає майже чверть площі Азії. Азіатські країни багаті на різні види природних ресурсів. Запаси деяких із них є унікальними та мають світове значення. Різноманітними є мінеральні ресурси, поклади яких пов'язані з будовою земної кори. В Азії розміщені величезні запаси паливних ресурсів, у першу чергу нафти та природного газу. Найбільшим нафтовим районом світу є басейн Перської затоки, в якому розміщено 15 унікальних родовищ, кожне з яких має запаси понад 1 млрд тонн. Родовище Гавар у Саудівській Аравії вважають найбільшим у світі: його поклади становлять майже 12 млрд тонн! Якість нафти дуже висока: в ній мало сірки та переважають легкі фракції, що йдуть на виробництво бензину.

Слайд 7

Рудні ресурси Азії досить різноманітні. Поклади залізних руд приурочені здебільшого до щитів платформ. До першої десятки країн за їх запасами входять Китай (Північно-Східний та Східний басейни), Індія (Східний та Південний басейни), Росія (Південний та Східний Сибір), Казахстан (Північний басейн). Родовища марганцевих руд також розміщені на щитах платформ. їх великі поклади виявлені у Китаї, Індії та Казахстані поблизу залізорудних басейнів. Руди інших кольорових металів в основному залягають у поясах складчастості, тому їх родовища тягнуться довгими пасмами. В Альпійсько-гімалайському поясі знайдені поклади хромових, поліметалевих, мідних, молібденових, сурм'яних, ртутних руд. Проте запаси цього регіону поки що вивчені недостатньо. У Тихоокеанському поясі переважають родовища олов'яних (Росія, Малайзія, Індонезія, Таїланд) та вольфрамових (Китай) руд. До давнього Урало-Монгольського поясу приурочені запаси поліметалевих та мідних руд (Росія, Казахстан), а також унікальні поклади мідно-молібденових руд (Монголія). З нерудних ресурсів найбільш відомі поклади калійних солей Мертвого моря (Ізраїль), фосфоритів (Ізраїль, Йорданія, Сирія, Казахстан), слюди (Індія), графіту (Шрі-Ланка, Росія), самородної сірки (Туркменистан, Туреччина), алмазів (Росія, Індонезія), коштовного каміння (Індія, М'янма, Камбоджа). У Червоному морі та Перській затоці ведуть видобуток перлин та коралів. Водні ресурси на території Азії, залежно від особливостей клімату, розміщені вкрай нерівномірно. Найкраще ними забезпечені північні, східні та південні райони, у той час як дефіцит води відчувають центральні та південно-західні території. Найважливішими джерелами водопостачання є річки Росії (Об, Єнісей, Лена), Китаю (Янцзи, Хуанхе), Індії {Ганг), Пакистану (Інд), Бангладеш (Іраваді), Іраку (Тигр), Туркменистану та Узбекистану (Амудар'я). Багаті на гідроенерго- ресурси річки Сибіру (Росія), плоскогір'я Декан (Індія), Тибету (Китай).

Слайд 8

НАСЕЛЕННЯ Населення, Для демографічної ситуації всіх азіатських країн характерні другий тип відтворення населення та високі показники природного приросту, які варіюються від 9-19 чол./тис, (Китай, Ізраїль, Сінгапур» Таїланд, Казахстан, Грузія) до 80-40 чол./тис. і більше (арабські країни). Щоправда, завдяки активній демографічній політиці в деяких країнах «демографічний вибух» має тенденцію до спаду. Перший тип відтворення серед країн Азії має тільки Японія, яка досягла рівня природного приросту 2,2 чол./тис, завдяки активній демографічній політиці у 50-60-х рр. XX ст. Міграції населення за межі азіатського регіону були активними у другій половині XIX ст, Тоді вихідці з Китаю та Індії у пошуках роботи виїздили до Америки та островів Океанії. У XX ст. поширилися міждержавні міграції в межах самої Азії. Зокрема, економічні причини потягли за собою переселення китайців до країн Південно-Східної Азії, а індійців — на Шрі-Ланку для роботи на плантаціях тропічних культур, закладених європейцями. Нині до країн Перської затоки направляються потоки емігрантів з інших азіатських країн. У великих містах Індії працюють багато непальців сторожами чи домашньою прислугою. Тривають релігійні міграції між Індією та Пакистаном, які почалися ще після розпаду Британської Індії у 1947 р. З політичних міркувань люди виїздять з районів політичної напруги, утворюючи потоки біженців. Це характерно, зокрема, для Афганістану, Палестини, Камбоджі, КНДР.

Слайд 9

За середньою густотою населення Азія поступається лише Європі — 86 чол./км2, а густота сільського населення тут найбільша у світі — понад 60 чол./км2. Однак населення розміщене дуже нерівномірно. До найбільш заселених територій належать Південна та Східна Азія, де густота населення сягає від 600 до 10 тис. чол./км2. Разом з тим мало заселені Центральна, Середня, Північна та частково Південно-Західна Азія. Більшості країн Азії притаманні середній рівень урбанізації та дуже високі темпи приросту міського населення. У країнах, що розвиваються, темпи урбанізації випереджають темпи приросту промисловості, будівни- цтва та сфери послуг, тому виникає явище хибної урбанізації. Високим рівнем урбанізації вирізняються Сінгапур (100 %), Ізраїль (91%), Японія (80 %), Республіка Корея (81 %), КНДР (61 %), Монголія (61 % ), Казахстан (60 %), а також арабські країни (зокрема Кувейт — 97 %) та держави Закавказзя. Низький рівень урбанізації мають Афганіс- тан (20 %), Бангладеш (18 %), Непал (13 %), Оман (13 %), Бутан (6 % ). Специфічною рисою урбанізації країн Азії є зосередження більшої части- ни городян у дуже великих містах. В регіоні — 18 міст-мультимільйонерів, у 9 з яких проживають понад 10 млн чол. До найбільших міст світу належать Шанхай (18,9 млн чол.), Карачі (18,1 млн чол.), Стамбул (16,8 млн чол.), Токіо (15,6 млн чол.), Мумбай (13,9 млн чол.), Дака (12,7 млн чол.), Маніла (12,3 млн чол.), Делі (12 млн чол.), Сеул (10,4 млн чол.). Навколо міст виникли великі міські агломерації, найпотужнішими з яких є Токійсько-Йокогамська (35,7 млн чол.) та Сеульська (22,7 млн чол.). В Японії сформувався найбіль- ший у світі мегаполіс Токайдо, в якому проживає понад 70 млн чол.

Слайд 10

Господарство Для більшості азіатських країн характерна багатоуклад- ність економіки. Поряд із родоплемінними та феодальними відносинами сформувалися сучасні форми власності. Основними видами діяльності біль- шості держав залишаються екстенсивне сільське господарство, в якому зайнято 60-80 % трудових ресурсів, та добувна промисловість. Обробна промисловість переважає лише у деяких державах, зокрема в Японії, Китаї, Казахстані, Ізраїлі, КНДР, нових індустріальних країнах. В окремих державах зростає роль невиробничої сфери. Крім Японії, яка є найбільшим осередком банківської справи світу, значними фінансовими та торговельними центрами стали Ліван, Сінгапур та Сянган. Курортне господарство дає значну частину прибутків Кіпру, Туреччині, ОАЕ, Ізраїлю, Таїланду.

Слайд 11

Сільське господарство Сільське господарство є провідною галуззю більшості країн. У його галузевій структурі переважає рослинництво, яке відзначається високою працемісткістю та екстенсивністю. В аграрних відносинах сформувалися високотоварний та дрібнотоварний сектори. Перший спеціалізується на вирощуванні експортних культур (чаю, бавовнику, джуту, цукрової тростини, гевеї, спецій, кокосової пальми, тропічних фруктів), другий постачає продукцію на внутрішній ринок (рис, пшеницю, просо, сою, батат). Основним типом господарств у високотоварному секторі є плантації, які в минулому належали іноземним власникам, а нині, як правило, є власністю