X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Микола Негода. Біографія

Завантажити презентацію

Микола Негода. Біографія

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Талант людяності

Слайд 2

09 січня 1928 р. – 11 вересня 2008 р. “Я любила в Негоді Людину – щедру талантом, глибоку душею” Валентина Коваленко

Слайд 3

автобіографія

Слайд 4

Микола Негода, будучи ще зовсім малим, почав «мудрувати» над віршами, а перший його – третьокласника Бузуківської школи – вірш надрукувала республіканська піонерська газета. Цей твір потрапив на очі поетові - академіку Павлові Тичині. Між поетом початківцем і відомим поетом зав'язалося щире листування. П. Тичина радив юному митцеві приглядатись до життя, вивчати його. Микола Феодосійович був безмежно вдячний Павлу Григоровичу, який у одному зі своїх листів написав: «Чую завжди голос Ваш. Чую і вслухаюсь». Юний Микола Негода З портрета засл. діяча мистецтв В. Кузнецова

Слайд 5

Вершиною творчості Миколи Негоди став твір «Степом, степом...», який поклав на музику композитор Анатолій Пашкевич. І народилася пісня-реквієм українського народу, яку не можна слухати без щему у душі, без сліз. Більшість дослідників творчості Миколи Негоди сходиться в тому, що будь у його творчому доробку лише одна ця пісня, й то його ім’я заслуговувало б найвищої оцінки.    Відомий український письменник Олесь Гончар писав: «Поет Микола Негода і композитор Анатолій Пашкевич піснею «Степом, степом...» обезсмертили себе...» Степом, степом... Сл. Миколи Негоди Муз. Анатолія Пашкевича Степом, степом йшли у бій солдати. Степом, степом - обрій затягло. Мати, мати стала коло хати, А навкруг в диму село. Степом, степом розгулись гармати, Степом, степом - клекiт нароста... Степом, степом падають солдати, А навкруг шумлять жита. Степом, степом поросли берізки, Степом, степом сонце розлилось... Степом, степом - встали обеліски, А навкруг розлив колось. Степом, степом - людям жито жати, Степом, степом даль махне крилом... Мати, мати жде свого солдата, А солдат спить вічним сном!

Слайд 6

Кожен митець України вважає за честь торкнутися своєю творчістю до долі Великого Кобзаря. Тим паче – літератори Шевченкового краю. У творчості Миколи Негоди Шевченкіана займає одне з найпомітніших місць. Найкращим твором на цю тему є драматична поема «Дума про Кобзаря». Вона розповідає про останній приїзд поета на милу його серцю Черкащину влітку 1859 року. Тема Шевченко і народ є наскрізною у поемі «Амангуль», циклі віршів «Тарасовими шляхами». На відкритті пам'ятника Т. Шевченку, м. Черкаси, 1957р. На Тарасовій горі, 1980р. М. Негода і В.Пономаренко слухають кобзаря Олексія Чуприну.