Педагогика
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
План 1. Принципи навчання. 2. Поняття про методи навчання, прийоми і засоби. Функції методів навчання. 3. Класифікації методів навчання. 4. Умови вибору методів та їх комплексного застосування.
Принципи навчання (дидактичні принципи) – це головні (загальні, керівні) положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно з його цілями і закономірностями.
Окремі сторони застосування того або іншого принципу навчання розкривають дидактичні правила. Правила витікають із принципів навчання. Правила навчання – це конкретні вказівки вчителю, як потрібно вчинити в типовій педагогічній ситуації процесу навчання.
Принцип навчання принцип наочності Правила А) не виставляти відразу всі посібники, а показувати кожний в міру необхідності б)наочність має бути естетично оформленою; в)наочності не повинно бути забагато (для запобігання гальмування абстрактного мислення).
принцип науковості 1. вимагає, щоб учні оволодівали науково достовірними знаннями, які відповідають сучасному рівню розвитку науки і техніки; 2. учень у процесі навчання засвоює усталені наукові знання. 3. реалізується у програмах, підручниках, посібниках, які розробляються на основі найновіших досягнень певної галузі знань і спрямовані на формування світогляду учня.
Принципи навчання принцип систематичності і послідовності принцип доступності принцип врахування індивідуальних особливостей дітей: принцип свідомості і активності учнів: принцип зв’язку з життям: принцип міцності знань, умінь та навичок: принцип виховуючого навчання: принцип емоційності навчання:
Метод навчання Метод навчання - це спосіб спільної діяльності вчителя і учнів у процесі навчання, за допомогою яких досягається виконання поставлених завдань. У двобічному характері методів навчання треба розрізняти методи викладання, які виконують інформативну та керуючу функції /вчитель пояснює, показує, інструктує/ ї методи навчання /школяр слухає, спостерігає, вивчає, грає/.
Прийом – складова частина методу, яка спрямовує учнів на розв`язання часткових дидактичних завдань Прийом Прийом Прийом Прийом Прийом Метод
Класифікація методів Як багатомірне утворення, метод має багато аспектів, взявши кожний з яких за основу, можна групувати методи в систему. У зв'язку з цим існує багато класифікацій методів, в яких останні об'єднуються на основі однієї або кількох загальних ознак. Так, одні педагоги стали класифікувати методи за джерелами знань, інші - за дидактичними завданнями, треті — за логічними формами мислення, четверті – за сукупністю цих ознак і т.д. Важливим є питання: наскільки доцільна та чи інша класифікація? Надумані, штучні побудови не сприяють розвитку теорії методів, створюють непотрібні труднощі для вчителя. Вдалою можна визначити лише ту класифікацію, яка узгоджується з практикою навчання і слугує ґрунтом для її реалізації.
Класифікація методів за призначенням (М.Данилов, Б.Єсипов). Виділяють такі методи: — набуття знань; — формування умінь і навичок; — використання знань; — творча діяльність; — закріплення; — перевірка знань, умінь і навичок. Неважко помітити, що дана класифікація методів узгоджується з класичною схемою організації навчального заняття і підпорядкована завданню допомогти педагогам у реалізації навчально-виховного процесу і спростити номенклатуру методів.
Класифікація методів за типом (характером) пізнавальної діяльності (І.Лернер, М.Скаткін). У даній класифікації виділяються наступні методи: — пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний); — репродуктивний; — проблемний виклад; — частинно-пошуковий, або евристичний метод; — дослідницький.
Традиційна класифікація В даній класифікації виділяється п'ять методів: практичний, наочний, словесний, робота з книгою, відео-метод.
Класифікація методів навчання Ю. Бабанський Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності Методи контролю і самоконтролю у навчанні
за джерелом передачі і сприймання навчальної інформації (словесні, наочні, практичні) за логікою передачі і сприймання навчальної інформації (індуктивні, дедуктивні) за ступенем самостійності мислення (репродуктивні, продуктивні) за ступенем керування навчальною діяльністю (під керівництвом учителя, самостійна робота) Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності (класифікуються)
Розповідь Образний, динамічний, емоційний виклад інформації про різні явища і події Типи розповідей Розповідь- вступ Розповідь- викладання Розповідь- завершення
Бесіда Діалогічний метод викладання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу
Бесіда- повторення Репродуктивна бесіда Контрольна бесіда Катехізисна бесіда Вступна бесіда Евристична (сократівська) бесіда Бесіда- повідомлення
Інструктаж Короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання дій Види інструктажів Вступний Поточний Заключний
Лекція Інформативно-доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу Вступна лекція Тематична лекція Оглядова лекція Заключна лекція
Наочні методи Метод ілюстрація – оснащення ілюстраціями статичної наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем та ін. Метод демонстрація – показ рухомих засобів наочності, приладів, дослідів, технічних установок тощо
Правила застосування ілюстраційно-демонстраційних методів Заздалегідь підготувати об`єкт і уважно розглянути та продемонструвати перед показом Демонструвати об`єкт так, щоб його було видно всім учням класу, не затуляти корпусом Показувати об`єкт у потрібний момент Не перевантажувати урок наочностями та демонстраціями
Вправи Цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій та операцій (розумових, практичних) для формування навичок і вмінь За формою навчальної діяльності вправи бувають: усні, письмові, графічні,технічні За навчальною метою вправи розрізняють: вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні
Лабораторні роботи Вивчення природних явищ за допомогою спеціального обладнання фронтальні Види робіт: групові індивідуальні
Практичні роботи Застосування знань учнями у ситуаціях, наближених до життєвих Етапи Пояснення вчителя (теоретичне осмислення матеріалу); Показ (інструктаж); Проба (2-3 учні виконують роботу, решта – спостерігають); Виконання роботи (кожен виконує самостійно); Контроль (приймання і оцінювання роботи).
Графічні роботи Відображення знань учнів у кресленнях, графіках, діаграмах, гістограмах, таблицях, ілюстраціях, ескізах, замальовках із натури Застосовують під час вивчення теоретичних навчальних предметів на всіх етапах навчання Виконують за завданням і під керівництвом учителя
Дослідні роботи Пошукові завдання, проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів Використовують на факультативних, гурткових заняттях з метою підготовки учнів до виконання навчальних завдань на найвищому рівні пізнавальної активності та самостійності
Класифікація методів навчання за логікою передачі і сприймання навчальної інформації Індуктивний метод Дедуктивний метод
Індуктивний метод Форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне Суть: Учитель викладає факти, демонструє досліди, ставить проблемні запитання, поступово підводячи учнів від одиничних фактів до більш загальних
Дедуктивний метод Перехід від загального до окремого Суть: Учитель повідомляє загальне положення, формулу, закон, а згодом – поступово починає підкріплювати їх конкретними прикладами, наводити часткові випадки, конкретні задачі
Метод проблемного викладу навчального матеріалу Частково- пошукові методи (евристичні) Пояснювально- ілюстративні Дослідницькі Репродуктивні класифікація методів за ступенем самостійності мислення
Пояснювально-ілюстративні методи Суть: Учитель повідомляє готову інформацію різними засобами, учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам`яті цю інформацію
Репродуктивний метод Ознаки репродуктивного методу: Знання учням пропонуються в “готовому” вигляді Учитель не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх Учні свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам`ятовують Учні правильно відтворюють (репродукують) знання Міцність засвоєння знань забезпечується багаторазовим повторенням
Метод проблемного викладу навчального матеріалу Суть: Учитель ставить проблему, сам її вирішує, показуючи шлях її вирішення в доступних учням протиріччях, показує зразки пошуку істини Учні слідкують за логікою, засвоюючи етапи вирішення цілісної проблеми
Частково-пошуковий метод (евристичний) Ознаки: Знання учням потрібно здобувати самостійно Учитель організовує “пошук” знань за допомогою різноманітних засобів Учні під керівництвом учителя самостійно мислять, вирішують пізнавальні завдання, узагальнюють, роблять висновки
Дослідницький метод Ознаки: Учитель разом з учнями формує проблему Знання учням не повідомляються, а здобуваються самостійно в процесі вирішення проблеми Учитель лише оперативно управляє процесом вирішення проблеми
Класифікація методів навчання за ступенем керівництва навчальною діяльністю Самостійна робота учнів Навчальна робота під керівництвом учителя
Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів Методи стимулювання пізнавального інтересу Методи стимулювання почуття обов`язку і відповідальності у навчанні
Методи стимулювання пізнавального інтересу Пізнавальні ігри Навчальні дискусії Емоційно- моральні ситуації
Методи стимулювання почуття обов`язку і відповідальності в навчанні Переконання в значимості навчання Пред`явлення вимог Покарання Заохочення
Самоконтроль Усний контроль Тестовий контроль Письмовий контроль Машинний (програмований) контроль Лабораторний контроль
Контроль виконує такі функції: Освітню (навчальну) - суть якої в тому, що вона є корисною для всього класу; Виховну - яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки; Розвиваючу - в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислительна діяльність, мовлення, пам'ять, уява, увага; Діагностичну - у процесі контролю виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях і навичках учнів, встановлюють причини і шляхи їх усунення,визначають заходи, спрямовані на поліпшення успішності; Стимулюючу - схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання; Оцінювальну - об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів Сприяє кращому навчанню; Управлінську - на основі контролю визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її.
Види контролю: Попередній контроль здійснюють переважно з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку уроку, семестру для з'ясування загального рівня підготовки учнів з предмета, щоб намітити організацію їх навчально-пізнавальної діяльності; Поточний контроль використовують у повсякденній навчальній роботі. Він полягає в систематичному спостереженні вчителя за навчальною діяльністю учнів на уроці. Періодичний (тематичний) контроль передбачає виявлення й оцінку знань та умінь учнів, засвоєних на кількох попередніх уроках, з метою визначення, наскільки успішно вони володіють системою знань, чи відповідають ці знання програмі. Підсумковий Комплексний
Ефективність контролю забезпечується дотриманням певних вимог, серед яких: Індивідуальний характер контролю успішності: Систематичність контролю: Достатня кількість даних для оцінки: Дотримання об'єктивності під час оцінювання знань: Єдність вимог до оцінювання знань учнів: Оптимізація контролю успішності учнів:. Гласність контролю: Всебічність контролю: Тематична спрямованість контролю: Дотримання етичних норм:
Критерії вибору оптимальних методів навчання Відповідність методів меті, принципам та завданням навчання Відповідність методів змісту даної теми Відповідність методів навчальним можливостям школярів та особливостям класного колективу Відповідність методів умовам і часу, відведеному для навчання Відповідність методів можливостям самих учителів
Схожі презентації
Категорії