Презентація на тему:
Основи обробки та зберігання інформації

Інформатика. 9 клас Навчальна презентація вчителя Кравчук Г.Т. СЗШ №8 м. Хмельницького

Подання даних і програм у комп'ютері Числові дані Для подання числових даних використовують різні системи числення. Відомою є десяткова (позиційна) система. Текстові дані Для подання текстових даних у комп'ютерах використовують так звані набори символів. Це таблиці для кодування певної кількості символів, де кожному з них відповідає двійковий код певної довжини. Позиційна система числення – це система, в якій той самий числовий знак (цифра) в запису числа має різне значення залежно від того місця (розряду), де його розташовано. Будь – яка позиційна система характеризується своєю основою – кількістю різних знаків або символів, що використовуються для подання чисел у цій системі. Тож десяткова система – це позиційна система числення з основою 10. У комп'ютерах та інших цифрових пристроях числові дані подаються у двійковій системі. Це позиційна система з основою 2, в якій для запису чисел використовують лише два знаки (цифри 0 та 1). 10012=1 Фрагмент набору символів ASCII Десяткова система Двійкова система 0 000 1 001 2 010 3 011 4 100 5 101 6 110 Символ Двійковий код Десяткове значення коду 0 00110000 48 1 00110001 49 2 00110010 50 . . . . . . А 01000001 89 В 01000010 90 С 01000011 91

Подання даних і програм у комп'ютері Дані інших типів Подання програм Графічні дані Щоб зберегти у двійковій формі графічні дані, використовують два способи – растровий і векторний. Фотографії,твори живопису, малюнки зберігають у вигляді растрових зображень, які являють собою масиви пікселей, розміщених рядками та стовпцями. Піксел – це неподільний елемент зображення, зазвичай квадратної форми, який має певний колір Колір піксела кодується за допомогою двійкового коду. Контурні малюнки та креслення зберігаються у іншій формі. Такі зображення складаються з контурних об'єктів, які можна описати математично, а тому в комп'ютері зберігають інформацію про тип об'єкта й дані, необхідні для його побудови. Збережені в такий спосіб зображення називають векторними. Аудіодані Голос та музика являють собою звукові сигнали. Звуковий сигнал – це хвиля зі змінними частотою та амплітудою коливань. Чим більша амплітуда сигналу,тим він гучніший, а чим більша частота, тим вище тон. Щоб комп'ютер міг обробити звуковий сигнал, його потрібно дискретизувати. Перетворити на послідовність електричних імпульсів (двійкових 0 та1). Відеодані Відеодані являють собою комбінацію зображення та звуку. Сьогодні поширення набули відеокамери, які записують відео у цифровій формі. Аналогове відео для зберігання та обробки на комп'ютері перетворюють на цифрове. Подібно до чисел, тексту і даних інших типів, програми також мають бути подані у двійковій формі. Для того щоб комп'ютер міг виконати певну команду, її потрібно перетворити на двійковий код, записаний так званою машинною мовою. Програми пишуть із використанням мов програмування високого рівня, в яких команди записують у зручному для людини вигляді. Потім ці програми автоматично перетворюють на послідовності машинних команд.

Центральний процесор Центральний процесор – основний компонент комп'ютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над даними. Сьогодні серед виробників процесорів лідирують дві компанії – Intel Corporation та Advanced Micro Devices (AMD)

Материнська плата Материнська, або системна плата – це складна багатошарова друкована плата, до якої підключено практично всі пристрої комп'ютера. Друкована плата являє собою пластину з діелектрика, вкриту мережею мідних провідників – доріжок, якими електричні сигнали надходять до змонтованих на платі мікросхем та рознімів, куди вставляють інші пристрої комп'ютера.

Материнська плата

На системній (материнській платі) розміщуються :

Внутрішня пам’ять Оперативна пам’ять, або ОЗП(оперативний запам'ятовуючий пристрій), є основною частиною внутрішньої пам'яті, де зберігаються дані та програми для виконуваних у поточний момент завдань. Доступ до комірок ОП здійснюється в довільному порядку за їхніми адресами, це забезпечує швидку роботу пам'яті. Інша назва – RAM. Оперативну пам’ять переважно використовує процесор – для того, щоб забезпечити швидкий обмін даними між програмами та компонентами комп'ютера. Постійна пам’ять Оперативна пам’ять – швидкодіюча пам’ять, призначена для запису, зберігання та читання інформації у процесі її обробки Постійна пам’ять – швидкодіюча енергонезалежна пам’ять, призначена для зберігання інформації , що не змінюється підчас виконання програм. Ця пам'ять забезпечує лише можливість читання інформації.

Зовнішня пам’ять Зовнішню пам’ять комп'ютера реалізують у вигляді різноманітних пристроїв для зберігання цифрових даних. Пристрій зберігання даних складається з носія, на якому записано дані, та допоміжного обладнання, що забезпечує можливість їх записування, читання і передавання. Внутрішній НГМД Зовнішній НГМД

Оптичні диски Plasmon UDO для довготермінового зберігання інформації Технологія UDO (Ultra Density Optical), що базується на використанні "голубого" лазера, забезпечує гарантований 50-річний строк збереження даних.

Дискові накопичувачі Основними пристроями для зберігання даних він формаційних системах є дискові накопичувачі (жорсткі диски - вінчестер). Це пристрої призначені для читання, запису та довготривалого зберігання даних і програм. Зазвичай їх розміщують у системному блоці комп'ютера. Основні характеристики: Ємність Тип інтерфейсу (спосіб підключення диска) Швидкість передавання даних Середній час доступу до даних Вперше твердотільні накопичувачі на основі мікросхем флеш-пам’яті компанія Intel представила минулого року. У числі перших пристроїв, що поставлялися в продаж, значилися і моделі Z-P230, які є SSD-накопичувачами початкового рівня. Основним їх недоліком була невисока інформаційна ємкість – від 4 до 16 GB. І зараз Intel оголосила про припинення випуску вказаних пристроїв.

Оптичні носії та оптичні дисководи Для довгострокового зберігання інформації сьогодні використовують оптичні носії. Записування даних на ці носії та зчитування з них здійснюється із застосуванням лазера. Є кілька стандартів DVD - дисків: DVD-ROM (лише для читання) DVD-R (для читання та одноразового запису) DVD-RW (для читання, багаторазового запису та видалення). Аналогічні стандарти існують і для CD.

Флеш-накопичувачі До пам'яті з електронним стиранням інформації належить флеш-пам’ять. Вона характеризується високою швидкістю зчитування та стирання записаної інформації. Флеш-пам’ять підключають до комп'ютера через порт USB. Такі накопичувачі не містять рухомих частин, а тому надійніші й компактніші за магнітні і жорсткі диски.