Презентація на тему:
Плавання тіл. Повітроплавання.

Плавання тіл. Повітроплавання. Вчитель фізики і інформатики: Бойко А.А

Плавання однорідних тіл Умови плавання тіл Тіло виринає F > F Тіло перебуває в рівновазі F = F Тіло йде на дно F < F.

Як плавають мешканці моря Плавальний міхур У морях та океанах живе близько 200 000 видів риб. Вони плавають завдяки плавальному міхурові, який дозволяє рибам регулювати глибину занурення у воді. Чим менше повітря в міхурі, тим глибше риба занурюється. Акули не мають плавального міхура, тому вони повинні постійно рухатись, бо якщо зупиняться, то потонуть. Їхній ніс, бокові плавці, серповидний хвіст, наче крила літака, утворюють підіймальну силу, яка утримує акулу в воді. Швидкість руху акул – до 21 км/год.

Морські ссавці Морські ссавці: кити, дельфіни, касатки плавають у воді тому, що їхні тіла завдяки підшкірному жиру мають густину, яка майже дорівнює густині води. Під шкірою дельфіна є борозни жиру. Коли дельфін починає пливти, то шкіра коливається, а підшкірні борозни збігаються з траєкторіями струменя води, які обтікають тіло дельфіна. Тому він може розвивати швидкість 54 км/год.

Реактивний рух медузи Медузи, кальмари, восьминоги пересуваються у воді завдяки реактивному рухові. Такий рух нагадує уповільнений рух ракети. Викидаючи із силою захоплену воду, ці молюски пересуваються у протилежний бік.

Плавання суден При зануренні судна у воду, виникає сила Архімеда. Чим глибше занурюється судно, тим більшою стає сила Архімеда. Глибину, на яку занурюється судно у воду, називають осадкою судна. Осадка зменшується, коли судно переходить із річки в море. Щоб контролювати осадку судна, на його борт наносять горизонтальну лінію, яка отримала назву ватерлінія ( від голландських слів water - вода та lijn - лінія). Значення сили Архімеда, коли судно занурилося по ватерлінію, називають водотоннажністю.

Повітроплавання Існують апарати, які можуть плавати в повітрі і перевозити певні вантажі. Уперше таку кулю виготовили у Франції в 1783 р. брати Монгольфє.

Літальні апарати На початку XX ст., значного поширення набули дирижаблі. Це літальні апарати, легші за повітря. Їхня оболонка наповнювалася воднем або гелієм. Обладнані двигунами і повітряними гвинтами, дирижаблі могли перевозити пасажирів на значні відстані незалежно від напряму вітру.