X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Яновський

Завантажити презентацію

Яновський

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Слайд 2

“ І світ розчинено як двері…”

Слайд 3

Народився 27 серпня в с.Нечаївка (Компаніївський район Кіровоградської області ). Сім’я мала дев'ятеро дітей; злидні й нестатки змушували її кілька разів змінювати місце свого мешкання. З 1917р. жили в Єлисаветграді, де батько працював на заводі сільськогосподарських машин.

Слайд 4

Далі — середня освіта (народне училище, земське реальне училище). Cлужба в 1919-1921р.p. у різних установах. Не завершене навчання в Київському політехнічному інституті (1922 — 1925), де він бере участь у літературній студії інституту, входить у театральні кола столиці,

Слайд 5

Хоча основних літературних успіхів Ю. Яновський досягне в прозі та драматургії, але писання віршів не облишатиме протягом усього життя. Кращі з них увійшли до збірки «Прекрасна УТ» (1928), що була через чотири роки перевидана з деякими доповненнями. Кілька пізніших поезій датуються сороковими і п'ятдесятими роками, але в друк не видавалися. Вони стали відомими лише після смерті письменника, коли вийшло перше п'ятитомне зібрання його творів (1958 — 1959).

Слайд 6

Перший прозовий твір - новела «А потім німці тікали» - опублікуваний у газеті «Більшовик» 2 березня 1924р. 1925р. виходить збірка «Мамутові бивні», до якої включені новели, створені на матеріалі конкретних подій громадянської війни. 1927р. - книжка «Кров землі», доповнена новими оповіданнями «В листопаді», «Байгород», «Рейд». У час їх створення Ю. Яновський працював на Одеській кіностудії, освоюючи там секрети нової для нього кіно-справи (про майстрів кіно опублікував 1930р. книжку нарисів «Голлівуд на березі Чорного моря»). Пише два нариси про режисера О. Довженка («Історія майстра» і відгук-есе про фільм «Звенигора» (1927р.)), оповідання «В листопаді», що присвячене О. Довженкові. В Одесі створив кілька кіносценаріїв — «Гамбург», «Фата моргана» й ін.

Слайд 7

Підсумок літературної молодості - два романи - «Майстер корабля» (1928) та «Чотири шаблі» (1930), (у 1930р. кілька розділів «Чотирьох шабель» опублікував журнал «Красная новь»). Задум «Майстра корабля» (являє собою мемуарну розповідь То-Ма-Кі (Товариша Майстра Кіно) народився ще в часи роботи на Одеській кінофабриці, а реалізація цього задуму відбувалася після приїзду в 1927р. до Харкова.

Слайд 8

1932p.- вийшла окремим виданням п'єса «Завойовники». 1935р.- опублікування «Вершників». За змістом, життєвим матеріалом й за художньою вагою «Вершники» - один із кращих творів радянської літератури про героїку громадянської війни. Зростання таланту Яновського-драматурга позначене створенням романтичної трагедії «Дума про Британку» (1937). 1939p. — опублікована п'єса з сільського життя «Потомки».

Слайд 9

У другій половині 30-х років визріває задум нового епічного твору «Капітани», але звершити задумане не вдалося. 1940р. виходить книжка оповідань «Короткі історії». Це гостросюжетні оповідання («Шпигун»), різновид дорожного нарису («Дорога на Запоріжжя»), романтичні новели («Чапай», «Романтик», «Червонарм»), стилізовані оповіді монологічного типу «Василь Палійчук, гуцул», «Іван», «На зеленій Буковині». Кілька творів («Наталка», «Ганна Антонівна») можуть бути умовно названі новелами-портретами

Слайд 10

1944р. — збірка новел «Земля батьків». В формі новели-монологу витримані оповідання «Коваль», «Генерал Макодзьоба», «Дід Данило з «Соціалізму», «Дівчинка у вінку» й ін.; в формі класичного оповідання — «Яструбок», «Комісар», «Україна». Кілька років (воєнних і повоєнних) Ю. Яновський працював редактором журналу «Українська література» (з 1946p. «Вітчизна»), багато їздив по країні. На Нюрнберзькому процесі був одним із кореспондентів радянської преси, що дало змогу написати цикл хвилюючих репортажів «Листи з Нюрнберга» (1946).

Слайд 11

1945 - 1946 pp. - робота над романом «Жива вода» (1947), який у пізнішій редакції (після смерті письменника) публікувався вже під назвою «Мир» (1956). Журнальна публікація роману «Мир» - «Жива вода» (Дніпро. - 1947. -№ 4-5) сприйнята була спочатку схвально, але через якийсь час зазнала глибоко несправедливої критики, організованої Л. Кагановичем.

Слайд 12

1948р. - нова книжка «Київські оповідання», відзначена 1948р. Державною премією СРСР (оповідання «Через фронт», «Київська соната», «Боротьба за людину», «Путь у Францію», «Династичне питання», «Під яблунею» й ін.). 1954р. видана «Нова книга» («На ярмарку», «Мистецтво», «Святий вечір»).

Слайд 13

Віддавши кращі творчі роки прозі, останнє слово в літературі письменник сказав мовою драматургічного мистецтва. Йдеться про п'єсу «Дочка прокурора», яка побачила світло рампи за кілька днів до смерті Юрія Івановича Яновського. Як сценарист Ю. Яновський також створює сценарій художнього фільму «Зв'язковий підпілля» (1951), літературний сценарій «Павло Корчагін» (за мотивами роману М. Островського «Як гартувалася сталь», 1953) та сценарій документального фільму «Микола Васильович Гоголь» (1952).

Слайд 14

       Спадщина письменника здобула широке визнання читачів. Двічі виходили його твори п'ятитомними виданнями. Кращі з них перекладені багатьма мовами, опубліковані в Болгарії, НДР, Польщі, Угорщині, Чехословаччині, Австрії, Італії, Франції.

Слайд 15

ТВОРЧІСТЬ Він був романтиком. Світ бачив безмежним, загадковим і мінливим. Мав палке життєлюбство, нестримний потяг до краси довколишнього світу, вмів цю красу передавати Його спадщина:70 новел, оповідань, чимало поезій, повість, 4 романи, 7 п'єс та ще кіносценарії. Ю.Яновського справедливо називають сміливим новатором в українській літературі 20 ст.

Слайд 16

Ю.Яновський у робочому кабінеті

Слайд 17

с. Нечаївка. Меморіальний музей Ю. Яновського с. Нечаївка. Меморіальний музей Ю. Яновського

Слайд 18

с. Нечаївка. Пам’ятник Ю.Яновському

Слайд 19

Київ. Байковий цвинтар. Могила Ю.І.Яновського

Слайд 20

На будинку Роліту в Києві, де з 1939-го по 1954 рік жив і працював письменник, у 1958 році встановлена меморіальна дошка (граніт, бронза; барельєф, скульптор А. В. Німенко).

Слайд 21

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Біографія