"Гайдн"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Підготувала Учениця 7(11)-Б класу Луцької гімназії №4 Ім. Модеста Левицького Цибульська Вікторія Франц Йозеф Гайдн
ФРАНЦ ЙОЗЕФ ГАЙДН (1732 – 1809) Франц Йозеф Гайдн австрійський композитор, представник віденської класичної школи, один з основоположників таких музичних жанрів, як симфонія і струнний квартет.
Йозеф Гайдн (ім'ям Франц сам композитор не називав себе ніколи) народився 31 березня 1732 р. у австрійському селі Рорау, недалеко від кордону з Угорщиною.
Батьки, що захоплювались співом і аматорською грою, помітили у хлопчика музичні здібності та у 1737 відправили його до родичів у місто Гайнбург-на-Дунаї, де Йозеф став навчатися хоровому співу і музиці.
У 1740 р. Йозефа помітив Георг фон Ройттер, директор капели віденського собору св. Стефана. Ройттер узяв талановитого хлопчика в капелу, і той протягом дев'яти років співав у хорі. У 1749 Йозеф пішов з хору і став вільним музикантом.
У 1759 композитор одержує посаду капельмейстера при дворі графа Карла фон Морцина. Під керівництвом Гайдна постає невеликий оркестр, для якого композитор складає свої перші симфонії. У 1760 Гайдн одружується на Марії-Ганні Келлер.
У 1781 р., під час перебування у Відні, Гайдн познайомився і подружився з Моцартом. В останні роки жив у Відні. 1792 року він знайомиться з Бетховеном та бере його в учні. Йозеф Гайдн помер 31 травня 1809 у Відні.
Стиль Гайдна органічно пов'язаний з культурою Відня, що сплавляла в собі італійські, південно-німецькі та інші культурні традиції.
За висловом Джеймса Вебстера, "Гайдн мав успіх в усіх музичних жанрах. Він широко відомий як 'батько симфонії' і ще більш справедливо було б назвати Гайдна батьком струнного квартету; жоден з інших композиторів не наблизився до такого поєднання продуктивності, якості і історичного значення в цих жанрах."
Гайдн пробував свої сили у всіх родах музичного твору. В області інструментальної музики він вважається одним з найбільших композиторів другої половини XVIII і початку XIX століть. Велич Гайдна як композитора максимально проявилося у двох підсумкових його творах: великих ораторіях - «Створення світу» (1798) і «Пори року» (1801).
«ПОРИ РОКУ» (1801). Ораторія "Пори року" може служити зразковим еталоном музичного класицизму. Робота над ораторіями підірвала сили композитора. Останніми його творами стали «Harmoniemesse» (1802) і незакінчений струнний квартет op. 103 (1802). Останні начерки ставляться до 1806, після цієї дати Гайдн вже нічог не писав.
Схожі презентації
Категорії