Презентація на тему:
"Франц Петер Шуберт"

Франц Петер Шуберт (1797 - 1828) -австрійський композитор, основоположник романтизму

Відомий композитор Це ім'я - одне з найвідоміших у світі, і одночасно одне із самих таємничих. Музику Франца Шуберта нині знають усі, від мала до велика. У всьому світі виспівують його пісні - і не тільки музиканти професіонали! Хто не знає Шубертівського "Аве Марія"? Навряд чи зараз знайдуться такі ...

. Біографія Франц Петер Шуберт народився 31 січня 1797 в Ліхтенталі (зараз Альзергрунд ) , невеликому передмісті Відня , в сім'ї шкільного вчителя , по- аматорськи займався музикою. Батько його походив із селянської родини . Мати була дочкою слюсаря. З п'ятнадцяти дітей у сім'ї десятеро померли в ранньому віці. Франц дуже рано проявив музичні здібності. З шести років він навчався в парафіяльній школі , а домочадці навчили його грати на скрипці та фортепіано. У віці одинадцяти років Франц був прийнятий в Конвікт - придворну капелу , де , окрім співу , вивчав гру на багатьох інструментах і теорію музики (під керівництвом Антоніо Сальєрі ) . Залишивши капелу в 1813 році , Шуберт влаштувався викладачем до школи. Вивчав переважно Глюка , Моцарта і Бетховена

Творчість В області пісні Шуберт з'явився продовжувачем Бетховена. Завдяки Шуберту цей жанр отримав художню форму , збагативши область концертної вокальної музики. Балада « Лісовий цар» , написана в 1816 році , принесла композитору славу. Незабаром після неї з'явилися «Блукач » , «Похвала сльозам » , « Зулейка » та ін

Велике значення у вокальній літературі мають великі збірки пісень Шуберта на вірші Вільгельма Мюллера - «Прекрасна мельничиха » і « Зимовий шлях » , що є як би продовженням ідеї Бетховена , вираженої в збірнику пісень « До далекої коханої ». У всіх цих творах Шуберт виказав чудовий мелодійний талант і велика різноманітність настроїв ; він дав акомпанементу більшого значення , більший художній сенс . Чудовий також збірник «Лебедина пісня» , з якого багато пісень придбали всесвітню популярність (наприклад , «Серенада» , «Притулок » , « Рибалка » , « Біля моря »). Шуберт не пильнував , як його попередники , наслідувати народному характеру , але в його піснях мимоволі відбилася національна струмінь , і вони стали надбанням країни. Шуберт написав майже 600 пісень. Дивовижний музичний дар Шуберта позначився і в області фортепіанної та симфонічної . Його фантазії до мажор і фа мінор , експромти , музичні моменти , сонати є доказом багатющого уяви і великий гармонійної ерудиції. У струнному квартеті ре мінор , квінтеті до мажор , фортепіанному квінтеті « Forellenquintett » (« Форельне » ) , великий симфонії до мажор і незавершеною симфонії сі мінор Шуберт є продовжувачем Бетховена.

В области оперы Шуберт не был так одарен; хотя их написано им около двадцати, они немного прибавят к его славе. Среди них выделяется «Заговорщики, или Домашняя война». Отдельные номера его опер (например, «Розамунды») вполне достойны великого музыканта. Из многочисленных церковных сочинений Шуберта (мессы, офертории, гимны и проч.) возвышенным характером и музыкальным богатством отличается особенно месса ми-бемоль мажор. Музыкальная производительность Шуберта была громадна. Начиная с 1813 года он сочинял непрестанно. В высшем кругу, куда Шуберта приглашали для аккомпанемента его вокальных сочинений, он был чрезвычайно сдержан, не интересовался похвалами и даже избегал их; среди друзей, наоборот, он высоко ценил одобрение.

В 1825 Шуберт познакомился с поэмами шотландского поэта Вальтера Скотта, в их немецких переводах. Поскольку Скотт был очень популярным поэтом и романистом, Шуберт решил, что, если ему удастся издать свои песни на его стихи одновременно с английским текстом и по-немецки, он станет лучше известен за пределами Австрии. Он не скрывал своего намерения и так писал об этом отцу и мачехе: "Я поступить с этими песнями иначе, чем обычно. Автор стихов - знаменитый Вальтер Скотт. Если, издавая их, добавить английский текст, то они сделают меня более известным в Англии". Итак, имея это в виду, Шуберт отбирает семь из тринадцати песен, входящих в поэму "Дева озера" Вальтера Скотта, которая была опубликована в Австрии еще в 1810 году. Примечательно, что в свое время на эту поэму обратил внимание Россини. В 1819 году он написал одноименную оперу. Семь отобранных стихотворений Шуберт решил аранжировать следующим образом: пять песен для сольного голоса (три песни Эллен, "Песнь Нормана" и "Песнь плененного охотника") и две песни для вокальных ансамблей - "Коронах" (для женского хора в сопровождении фортепиано) и "Песнь лодочников" (для квартета мужских голосов тоже с фортепиано). Так вот, "Третья песнь Эллен" и есть знаменитая "Ave Maria" Аве Мария

Часто были собрания друзей Шуберта – Шубертиады. На этих шубертиадах часто присутствовал Фогль. Благодаря шубертиадам его песни стали распространяться. шубертиады

Неудовлетворенность окружающей жизнью Ни одна из девяти симфоний композитора не была исполнена при его жизни. Из шестисот песен было напечатано около двухсот, а из двух десятков фортепианных сонат — только три. В своей неудовлетворенности окружающей жизнью Шуберт был не одинок. Эта неудовлетворенность и протест лучших людей общества нашли отражение в новом направлении в искусстве — в романтизме.

Трагическая история любви Франца Шуберта к Ханне Чепль. Однажды друзья, зная застенчивость Франца Шуберта, устраивают пикник, где знакомят его с одной из трех сестер Чепль - Ханнер. Но чувства Франца не трогают Ханни, она влюблена в его друга... любовь

Композитор умер от брюшного тифа. Согласно последнему пожеланию, Шуберта похоронили на кладбище, где за год до того был погребён боготворимый им Бетховен. На памятнике выгравирована красноречивая надпись: «Смерть похоронила здесь богатое сокровище, но ещё более прекрасные надежды». В честь Шуберта назван кратер на Меркурии. В Вене 19 ноября 1828 года…