Презентація на тему:
Челомей Володимир Миколайович: життєвий шлях

Челомей Володимир Миколайович

Біографія Народився 30 червня 1914 року в містечку Седльці Привісленського краю (нині територія Польщі) в сім'ї вчителів. Незабаром сім'я переїхала в Полтаву, подалі від району бойових дій в розпочатій Першій світовій війні.

Біографія У 1926 році родина переїхала до Києва, де Володимир Челомей продовжив навчання в семирічній трудовій школі № 45. У 1929 році після закінчення школи вступив до Київського автомобільного технікуму.

Біографія В 1932 році, закінчивши технікум, вступив на авіаційний факультет Київського політехнічного інституту (в 1933 році на базі цього факультету був створений Київський авіаційний інститут).

Біографія Ставши студентом, продовжував посилено займатися самоосвітою: слухав лекції з математики, фізики і механіки в Київському університеті і Українській академії наук. Особливо його цікавила механіка і зокрема теорія коливань. Завдяки блискучим здібностям і величезному працьовитості він отримав прекрасну фундаментальну освіту.

Біографія Проходячи практику на Запорізькому моторобудівному заводі, він «… виконав велику розрахунково-дослідну роботу по крутильним коливанням авіамоторів» і «… проявив особливо високу теоретичну та інженерну підготовку»

Біографія У 1937 році В. М. Челомей на рік раніше з відзнакою закінчив Київський авіаційний інститут. Дипломна робота на тему «Коливання в авіаційних двигунах» була захищена блискуче і визнана Вченою радою видатної, на рівні кандидатської дисертації.

Біографія У 1940 році було засновано 50 Сталінських стипендій для особливо видатних молодих вчених, що працюють над докторськими дисертаціями. У їх число було включено і В. М. Челомея. Був встановлений термін завершення та захисту дисертації — 1 червня 1941 року. Дисертація була захищена в строк, але з-за війни робота не була затверджена ВАКом, і Челомей в наступні роки доопрацьовував її в процесі поточних наукових досліджень. Нова захист відбувся через 10 років, в 1951 році в МВТУ імені М. Е. Баумана. У 1952 році йому було присвоєно звання професора

Біографія Влітку 1941 року В. М. Челомей був призначений начальником групи реактивних двигунів Центрального інституту авіаційного моторобудування (ЦІАМ) імені Баранова, де в 1942 році ним був створений перший у СРСР пульсуючий повітряно-реактивний двигун, який встановлювався на ряді літальних апаратів.

Біографія Наказ Наркомату авіаційної промисловості від 19 вересня 1944 року про призначення В. М. Челомея Головним конструктором і директором дослідного авіаційного заводу № 51 поклав початок створенню нової організації, зі своєю тематикою, своїми завданнями, принципами та методами роботи, які прищепив колективу його головний конструктор.

Біографія Розробками В. М. Челомея зацікавилося командування ВМФ, і в червні 1954 року в підмосковному Тушино на моторному заводі № 500 була створена спеціальна конструкторська група з проектування крилатої ракети другого покоління. У цій ракеті реалізовувалися нові ідеї вченого: по-перше, ракета містилася в транспортно-пусковому контейнері, закритому герметичною кришкою; по-друге, крила ракети в контейнері знаходилися у згорнутому стані і розкривалися після старту; * по-третє, застосовувався пороховий прискорювач для виведення ракети з контейнера.

Біографія У 1958 році В. М. Челомей обирається членом-кореспондентом АН СРСР. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 червня 1959 року Челомею Володимиру Миколайовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». У 1959 році В. М. Челомей був призначений Генеральним конструктором ОКБ-52.

Біографія У 1962 році В. М. Челомей обирається дійсним членом Академії наук СРСР. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1963 року Челомей Володимир Миколайович нагороджений другою золотою медаллю «Серп і Молот». У 1964 році В. М. Челомей запропонував концепцію орбітальної пілотованої станції (ОПС) для вирішення різних, в першу чергу оборонних завдань.

Біографія Депутат Верховної Ради СРСР 9—11 скликань. Помер 8 грудня 1984 року. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві

Основний доробок Автор багатьох праць (здебільшого засекречених), за довоєнного часу — писав також українською мовою. З 1950-их років брав активну участь у різних проектах ракетобудування в СРСР, був одним з головних учених-консультантів у галузі ракетних двигунів для ракет та літаючих апаратів, переважно військового призначення. По смерті Михайла Янгеля (1971) — головний керівник радянської космічної програми.

Основний доробок Конструктор супутників «Протон», «Польот», «Космос-1267», орбітальних станцій «Салют-3» і «Салют-5». В його конструкторському бюро розроблено й виготовлено крилаті ракети 10ХН, ракету-носій «Протон» (на його рахунку відправка у Всесвіт апаратів серії «Зонд», «Луна», «Венера», «Марс», «Вега», а також орбітальних станцій «Мир», «Салют»), штучні супутники Землі серій «Політ» і «Космос», орбітальні станції «Салют-3» і «Салют-5». Саме В. Челомею належить ідея й реалізація транспортного орбітального корабля багаторазового використання.

Нагороди Нагороджений п'ятьма орденами Леніна (16 вересня 1945, 25 червня 1959, 1964, 1974, 1984), орденом Жовтневої революції (1971), медалями. Лауреат Ленінської премії (1959) і трьох Державних премій (1967, 1974, 1982).

Нагороди У 1964 році удостоєний Золотої медалі імені М. Є. Жуковського за кращу роботу з теорії авіації, в 1977 році — Золотої медалі імені О. М. Ляпунова — вищої нагороди АН СРСР за видатні роботи в галузі математики і механіки.