Презентація на тему:
Альфред Бернард Нобель 1833-1896

Альфред Бернард Нобель 1833-1896 Шведський хімік, підприємець, винахідник і філантроп. Тимошенко С.В. НТБ НТУУ “КПІ” 2011 р.

Народився 21 жовтня 1833 р. у Стокгольмі. Був третім сином шведського підприємця Імануіла Нобеля. У 1837 році батько Аьфреда, в пошуках кращої долі, переїздить до Фінляндії, а згодом до Санкт-Петербургу, де займається виробництвом зброї для російської армії. Через п’ять років до нього приєднується його родина. Імануіл зробив все можливе, щоб його сини одержали гарну освіту.

Завдяки численним подорожам (Альфред побував не тільки в державах Європи, але і в Америці) та ретельному навчанню він вільно володів англійською, французькою, німецькою та російською мовами. Після закінчення Кримської війни родина повертається до Стокгольму. Імануіл робив експерименти майже з усіма видами вибухових речовин і Альфред пішов по його стопах. Разом із батьком він працював над «прирученням» нітрогліцерину.

Він володів понад 90 підприємствами в 20 країнах світу, був власником 355 патентів. Був членом Королівського інституту в Лондоні, Товариства цивільних інженерів у Парижі та Шведської королівської академії наук. Помер 10 грудня 1896 року в італійському місті Сан -Ремо. На його честь названо синтетичний хімічний елемент нобелій (Nobelium). Найвідомішим досягненням А.Нобеля був винахід динаміту, запатентований 1867 року. Саме виробництво цієї вибухівки стало основою його швидкого збагачення. Крім того, А.Нобель винайшов детонатор, запатентував бездимний порох (балістіт).

Нобелівська Премія 27 вересня 1895 р. А.Нобель підписав заповіт, згідно з яким усе своє майно розміром близько 31,5 млн. шведських крон призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, щорічний прибуток від спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в галузях фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури та за діяльність на користь світу по зміцненню миру.

За час існування премії було прийнято лише одне нововведення: 1968 року Шведський банк, з нагоди свого 300-річчя, запропонував виділити гроші на премію з економіки, зобов'язання з їхнього розподілу взяв на себе Нобелівський комітет. Ця премія, офіційно іменована як премія з економіки пам'яті Альфреда Нобеля, вперше була присуджена 1969 року. У 1900 року був створений Нобелівський комітет. Вручення премій почалося 10 грудня 1901 року.

Щороку 10 грудня - в роковини смерті Альфреда Нобеля - Нобелівські премії (за винятком премії миру) вручає король Швеції під час урочистої церемонії в Концертному залі в Стокгольмі. Премія миру вручається головою Норвежського нобелівського комітету в Осло, в міській ратуші, у присутності короля Норвегії і членів королівської сім’ї.

Кожен лауреат отримує з рук монарха золоту медаль із зображенням засновника премії Альфреда Нобеля і диплом. Грошова частина премії переказується лауреатам згідно з їхніми побажаннями. Напередодні лауреати читають нобелівські лекції. Після вручення премій – Нобелівський банкет і концерт.

За всю історію існування Нобелівської премії від неї відмовились 6 лауреатів: - у 1938 році німець Ріхард Кун відмовився від премії з хімії (за наполяганням влади Німеччини), але згодом отримав диплом і медаль. - наступного року цей вчинок повторили два його співвітчизники: лауреат з хімії Адольф Бутенандт і лауреат з медицини Герхард Домагк. - крім того, від Нобелівської премії в галузі літератури відмовився Борис Пастернак у 1958 році (спочатку прийняв премію, але під тиском влади СРСР був змушений відмовитися), - Жан-Поль Сартр (премія з літератури 1964 року) і Ле Дюк То, нобелівський лауреат премії миру 1973 року.

Міжнародний комітет Червоного Хреста тричі удостоювався премії Миру. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців двічі отримувало премію миру. Двічі лауреатами Нобелівської премії ставали: Марія Склодовська-Кюрі (з фізики та хімії), Лайнус Полінг (з хімії та премія миру), Джон Бардін (з фізики) та Фредерик Сенгер (з хімії). Досі наймолодшим нобелянтом є Вільм Лоренс Брегг, який у 25 років (разом з батьком) отримав премію з фізики.

Меморіальний символ “Планета Нобеля” на території Дніпропетровського університету економіки і права