Презентація на тему:
оо

Природне середовище в теоріях і моделях економічного зростання Виконали студентки 2 ДХЕ Коваль Наталія і Онофрійчук Наталя

План Поняття про природне середовище та економічне зростання Економічна рівновага та економічне зростання Моделі економічного зростання Теорії економічного зростання Екологічна політика Екологічні проблеми економічного розвитку України

Під економічною рівновагою розуміють збалансованість та пропорційність різноманітних економічних явищ та процесів, а саме: попиту та пропозиції, витрат виробництва та результатів господарчої діяльності, грошових і товарних потоків. Економічна рівновага та економічне зростання

Ідеальна та реальна рівноваги Ідеальна рівновага - це рівновага, яка досягається при поведінці суб'єктів господарчої діяльності за умови повної реалізації їхніх інтересів у всіх сферах економіки.

Ідеальна економічна рівновага може бути досягнута за таких умов: усі споживачі повинні знайти на ринку товари та послуги, які необхідні для задоволення всіх потреб; усі підприємці повинні знайти на ринку необхідні для виробництва товарів та послуг фактори виробництва; усі товари та послуги, що вироблені в минулому, повинні бути реалізовані.

Часткова та загальна рівноваги Часткова рівновага - це рівновага на якомусь окремо взятому ринку товарів, послуг чи факторів виробництва. Загальна (макроекономічна) рівновага - це рівновага всієї економічної системи суспільства в цілому, тобто одночасна рівновага на всіх ринках.

Економічне зростання та розвиток Під економічним зростанням розуміють збільшення річного обсягу виробництва товарів та послуг. Основними показниками економічного зростання є ВВП, ВНД, ЧНП, НД та особистий дохід. Економічне зростання висвітлює тільки кількісні показники розвитку економіки. А економічний розвиток відображає якісні показники розвитку економіки.

Чинники економічного зростання природні ресурси; кількість та якість трудових ресурсів; нагромадження капіталу; технологія; рівень сукупних видатків; виробнича ефективність.

Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання Екстенсивне зростання досягається збільшенням виробничих потужностей за умови збільшення кількості факторів виробництва, що використовуються. Інтенсивне зростання відбувається в результаті удосконалення техніки та технологій у виробничому процесі. Воно передбачає перехід на нову технологічну основу виробництва.

Модель економічного зростання Е. Домара на ринку праці існує надлишкова пропозиція, що забезпечує сталість цін; обсяг випуску продукції залежить лише від одного фактора виробництва – капіталу; основним чинником збільшення обсягів виробництва є зростання обсягів капіталовкладень (інвестицій)

Модель економічного зростання Р.Ф. Харрода темп зростання економіки дорівнює темпу зростання трудових ресурсів; праця та капітал не є взаємозамінними

Модель економічного зростання Р. Солоу замінності праці на капітал; на ринку факторів виробництва панує досконала конкуренція; зростання чисельності населення є однією з причин стабільного економічного зростання в умовах рівноваги

Теорії економічного зростання Сучасні теорії економічного зростання сформувалися на основі двох джерел - кейнсіанської теорії макроекономічної рівноваги і неокласичної теорії виробництва. Кейнсіанська теорія економічного зростання ґрунтується на тому, що у його забезпеченні значна роль належить співвідношенню між заощадженнями (S) та інвестиціями (І).

В економічній теорії використовується декілька моделей економічного зростання. Серед них добре відома однофакторна модель Харрода-Домара. Назва останньої походить від прізвищ її авторів - англійського економіста Р. Д. Харрода та американського економіста Є. Д. Домара. Кожний з них розробив свій варіант моделі визначення темпів економічного зростання, які за своїм змістом дуже схожі між собою. Тому в економічній теорії вони мають назву "модель Харрода-Домара".

Модель Харрода-Домара Належить до допоміжних інструментів, які використовуються при розв'язані проблем економічного зростання у довгостроковому періоді. Вона також допомагає виявити характер взаємозв'язків у економічній системі в динаміці та проілюструвати їх стан.

Модель В. Леонтьева "затрати - випуск" У ній проаналізовано систему взаємоза-лежностей в економіці як єдиному цілому на основі таблиці міжгалузевого балансу. Баланс "затрати — випуск" є спробою відобразити зв'язки, що існують між галузями економіки. Він являє собою шахову балансову таблицю, в якій кожну галузь подано двічі: як таку, що виробляє, і як таку, що купує товари. Використання цієї моделі створює умови для уряду зіставити народногосподарські наслідки різних варіантів інвестиційної та податкової політики, зовнішньої торгівлі, військових витрат.

Принципова риса моделі "затрати-випуск" В. Леонтьева полягає в тому, що вона розвиває теорію відтворення, методи математичного моделювання, способи систематизації та обробки економічної інформації. Щодо економічного зростання, то ця модель дає змогу в умовах ринкової економіки внести в її розвиток елементи програмування та прогнозування.

Екологічна політика Державна екологічна політика - це соціально-економічні управлінські рішення і міжнародні договори, створені на розумінні виграшів і недоліків, поєднаних з екологічним станом територій, акваторій і повітряного простору країни (з урахуванням перспективного розвитку господарства і зміни чисельності і потреб населення), і наявності в межах країни природних ресурсів і характеру природних умов життя.

Екологічна політика Екологічна політика - це комплекс заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища, збереження і відновлення природних ресурсів, запровадження безвідходних і маловідходних, екологічно чистих технологій, розвитку природоохоронної освіти і виховання, правова охорона екологічних систем з метою забезпечення оптимальних умов природокористування.

Екологічна політика Екологічна політика визначається як організаційна та регулятивно-контрольна діяльність суспільства і держави, спрямована на охорону та оздоровлення природного середовища, ефективне поєднання функцій природокористування і природоохорони, забезпечення нормальної життєдіяльності та екологічної безпеки громадян.

Групи взаємопов'язаних завдань: завдання, спрямовані на збереження умов існування людини; формування культури (насамперед, екологічної) життя. Екологічна (або природоохоронна) освіта і виховання на всіх етапах людської історії помітно відставали від темпів матеріального виробництва.

Еволюція форм природокористування органічно поєднується з етапами історичного розвитку людини. В соціології виділяються два етапи: етап присвоєння готових продуктів; етап виробництва.

На виникнення людини і суспільства мали вплив екологічні фактори: відносно повільні коливання газового складу атмосфери планети, у ході яких помітно збільшувалась кількість атмосферного кисню, який сприяв виникненню багатьох прогресивних груп тварин, включаючи основні класи хребетних; короткочасні різкі зміни термічного режиму, що призводило до вимирання численних груп тварин, створюючи умови для поширення більш прогресивних форм, які збереглися в епохи вимирання; коливання клімату протягом останніх декількох мільйонів років, які безпосередньо впливали на еволюцію предків сучасної людини.

Різноплановість екологічних лих (глобальність, тривалість, реальна загроза зникнення людини як біологічного виду) постійно потребує політичної відповідальності перед майбутніми поколіннями.

Екологічні проблеми економічного розвитку України