Презентація на тему:
Культорологія

Фізіологія мікроорганізмів. Мікроби та навколишнє середовище. Антисептика

План 1. Класифікація поживних середовищ за походженням, консистенцією. 2. Культуральні властивості мікроорганізмів на живих середовищах різної консистенції. 3. Механізми впливу фізичних, хімічних та біологічних чинників на мікроби 4. Види стерилізації та методи її здійснення. 5. Види дезінфекції 6. Характеристика дез. засобів. 7. Асептика та антисептика.

Природні середовища складаються з продуктів тваринного та рослинного походження (молоко, жовч, відвари та витяжки з м’яса, печінки; капустяне середовище, пивне сусло та ін). Синтетичні середовища містять в своєму складі визначені органічні сполуки та неорганічні солі в точно зазначених концентраціях.

Напівсинтетичні середовища виготовляються на основі природних і містять штучні домішки, що поліпшують їх характеристики. Рідкі середовища використовують для накопичення біомаси чи продуктів обміну, дослідження фізіолого-біохімічних властивостей мікроорганізмів.

Щільні середовища використовують для аналізу мікрофлори різних об’єктів (зокрема повітря та води), виділення чистих культур мікроорганізмів, зберігання та транспортування чистих культур та ін. Напіврідким середовищем є 0,5% агар, м’ясо-пептидний агар.

До культуральним або макроморфологіческім властивостей відносяться характерні особливості росту мікроорганізмів на щільних і рідких поживних середовищах. На поверхні щільних поживних середовищ в залежності від посіву мікроорганізми можуть рости у вигляді колоній, штриха або суцільного газону.  Донні колонії мають зазвичай вид тонких прозорих плівок, що стеляться по дну.   Опис зростання мікроорганізмів при посіві штрихом включає його особливості: убогий, помірний, рясний; суцільний з рівним або хвилястим краєм; дифузний; перистий; різоідний; деревовидний. Характеризують колір, поверхню, консистенцію.  Особливості колонії можуть змінюватися з віком, вони залежать від складу середовища, температури культивування.  Зростання мікроорганізмів на рідких поживних середовищах враховують, використовуючи 4-7 добові культури, вирощені в стаціонарних умовах.   У рідких поживних середовищах при зростанні мікроорганізмів спостерігається помутніння середовища, освіта плівки або осаду.

Мікроби – це мікроскопічні організми, занадто маленькі, щоб бути видимими неозброєним оком. Прокаріоти Еукаріоти (без’ядерні) (ядерні)

Механізми впливу на мікроби Фізичні: Температура Вологість Ультразвук Випромінювання Хімічні: Реакція середовища Хімічні речовини Кисень Біологічні: Антибіотики Фітонциди

Стерилізація — знищення всіх організмів та агентів, здатних розповсюджуватись (наприклад, бактерії, пріони і віруси), з поверхонь, медичного обладнання, харчових продуктів або біологічних середовищ.

Стерилізація сухим жаром (Фламбуванням або пропалюванням, стерилізують бактеріологічні петлі, пінцети та інші металеві предмети) Стерилізація текучою парою (В основу цього способу покладений засіб дробної стерилізації при різних температурних режимах не вище 100ºС) Тиндалізація (дробна стерилізація при температурах нижче 100ºС) Автоклавування (стерилізацію парою під тиском з високою температурою, здійснюють в спеціальному апараті – автоклаві) Види стерилізації

Дезінсе кція — комплекс профілактичних і винищувальних заходів для знищення і врегулювання кількості комах (тарганів, мурах, клопів, бліх, комарів, мух, вошей, молі, кліщів, тощо), які мають епідеміологічне і санітарно-гігієнічне значення. Дератиза ція — це комплекс санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних та протиепідемічних заходів, які включають роботи з винищування та захисту від синантропних гризунів (у тому числі носіїв та розповсюджувачів інфекційних хвороб людини і тварин) у будівлях і спорудах населених пунктів.

Дезінфекці йні за соби — хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, що застосовуються для проведення дезінфекційні засоби, куди включають антисептику. Методи Фізичні методи дезінфекції Хімічні методи дезінфекції

Асептика - це спосіб попередження попадання мікробів в рану шляхом знищення їх на всіх предметах, дотичних з раною (на руках хірурга, перев'язувальні матеріали та ін), фізичними та хімічними засобами. Розрізняють два шляхи зараження ран: екзогенний і ендогенний. АНТИСЕПТИКА — комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на знищення чи зниження чисельності популяцій облігатно- та умовно-патогенних мікроорганізмів у патологічних утвореннях шкіри, м'яких тканин, слизових оболонок

Дякуємо за увагу!