В. Кузьменко-Волошина – письменниця, художниця
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Я жити хочу так, Щоб серце билось в такт, З гарячим серцем рідного народу. В. Кузьменко-Волошина
Фарбами пропахли мої руки, Фарбами пропахли мої дні. Барви світу з серцем перегукуються- І найтонший звук болить мені.
У художниці своєрідний тип художнього мислення, в основі якого лежить бачення світу образами народного розпису. Вона - хранитель глибинного інформаційного коду , носій дотрипільської культури.
1971р. Перша персональна виставка 1974р. Виставка розписів 1974р. Присвоєння звання майстра народної творчості Персональні виставки відбулися в містах: Києві, Москві, Ленінграді, Каневі, Сумах, Запоріжжі.
Я не шукаю те, що загубив хтось, А те, чого ніхто ще не знайшов. Збірки: 1978р. 1981р. 1987р. Збірка “Колискова “Моринські “Квітка любові” для матері” барвінки”
“ Творчість багатьох поетес можна й необхідно поціновувати саме через призму жіночості і на рівні змісту, і на рівні художніх особливостей. Найперше називаємо Ганну Чубач, Ніну Гнатюк, Галину Поламарчук… До цього ряду цілком закономірно треба віднести й Валентину Кузьменко.” Володимир Поліщук
1. “Родинна” тема. 2. Батьків і дітей. 3. Доля жінки. 4. Інтимно-пейзажна лірика. 6. Автобіографічні мотиви.
“В широкий світ моя матуся рідна Мені весняну стежку проміта.” “ Колискова для матері” “ Неньчині світанки” “ Моя мама вузів не кінчала”
Забилось у грудях хвилювання – Мені розкрилась тайна дозрівання: Бабуля, мама, доня, внуця – диво! – І я всміхнулась крізь сльозу щасливо. “ Ходімо в поле, сину мій. Ходімо” “ Мій син голубенят годує хлібом” “ Спитала донька”
Цикл « Липневий мед» Проводжаю тебе на роботу. В жінки й матері доля одна – Посміхнутись, втаївши скорботу, Ніч і день дожидать край вікна.
“ Романс”, “ Вальс чекання” Ти цілував мої померзлі губи, Ти цілував мої померзлі руки, - Від ніжності теплів і танув сніг. Ти бачив ненароджені сльозини В очах, а душу вглядіти не зміг.
“ Мак”, “ Зустріну я лелеку в лузі” “ Листя кружляє, падає, падає”. Вечір місяць гойдав, мов пір’їну, І спокою вже не було: І не знайти – росу чи сльозину Журавлине зронило крило…
Коли запитують, бува, Звідкіль я, із якого краю, - Лише назву рідного села Скажу – і чую: - Хто ж не знає!... О рідні Моринці мої, Вкраїни часточка маленька…..
“ Творчість Валентини Кузьменко-Волошиної – це образ князівської краси села, живої сільської душі, святкового піднесення природи, починаючи з найменших складових – хати, городу, садка, рідних, односельців, що, з глибин самоусвідолення, дарує нам світло самовідродження. Сама ж майстриня – образ людяності, образ Берегині.” Ігор Забудський
1.Валентина Кузьменко-Волошина “Квітка любові” Черкаси, 2008 р. Валентина 2.Донець Г. Пісня з Шевченкового краю // Кузьменко В. “Квітка любові”. К. 1977р. с. 3 – 5. 3. Квітка любові: ( Про творчість) // Холодний Яр: Часопис.- 2004р. №3 – с.240 – 250. 4. Кирпа Г. “ У моєму світі літо – свято”. // Ранок. 1981р. №3 с. 4 5. Кузьменко В. Вірші і оповідання для дітей. Поліщук В. Гілочка – Черкаси, 2002р. с. 169 – 175. 6. Малько А. Квітка любові Валентини Кузьменко. // Черкаський край 1994р. 23 липня. 7. Сніжко М. Слово і пензля керби. // Село і люди – 1999 – 6 серпня с. 2 8. “ Сучасний літературний процес на Черкащині”. Черкаси – 2005р. с.14.
Салімбаєва Оксана Петрівна учитель Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Олійник Олена Леонідівна учитель Уманської ЗОШ І-ІІ ст.№6
Схожі презентації
Категорії