Презентація на тему:
Мирослава Лендел

Мирослава Лендьел, експерт проекту “Регіональне врядування та розвиток” Досвід та перспективи впровадження державно-приватних партнерств за кордоном та в Україні

Об’єктивні передумови для ініціювання ДПП органами влади (1): нестача фінансових ресурсів для самостійного надання якісних послуг участь приватного партнера підвищить якість послуг участь приватного партнера пришвидшить початок надання нових послуг існує громадська підтримка щодо залучення приватного партнера існує можливість для оцінки результатів партнерства та обрахування вартості послуг на засадах ДПП

Об’єктивні передумови для ініціювання ДПП органами влади (2): вартість реалізованого проекту чи новостворених послуг може бути відшкодована через механізм плати користувачів нові послуги є інноваційними існує позитивний досвід партнерської співпраці між органом влади та приватним сектором в результаті партнерства виникне можливість пришвидшити економічний розвиток громади (регіону)

Перелік переваг механізму ДПП для держави чи місцевого самоврядування зменшення бюджетних видатків на розвиток та реконструкцію інфраструктури пришвидшення будівництва необхідного об’єкту, у порівнянні з термінами, якби інвестиції були винятково публічними використання управлінської експертизи приватного сектору щодо менеджменту великих проектів отримання доступу до запровадження передових технологій залучення фінансових ресурсів для реалізації проекту з різних джерел через посередництво приватного сектору

Основна перевага ДПП для приватного сектору Отримує можливість для інвестицій у ті галузі соціально-економічного життя країни, які раніше вважалися сферою виключно публічних капіталовкладень

Основні принципи ДПП Прозорість Змагальність Законність Зрозумілість та передбачуваність Врахування специфіки Сталість Гнучкість Рівність

Основні сфери впровадження ДПП (світовий досвід) (1) Фінляндія Дорожні концесії ("тіньове” мито) Школи і вища освіта Португалія Аеропорти, дорожні концесії ("тіньове" мито) Франція Концесії на спорудження автомагістралей (“реальне” мито) Концесії на водопостачання Іспанія Концесії на спорудження автомагістралей (“реальне” мито), регіональних доріг ("тіньове")

Основні сфери впровадження ДПП (світовий досвід) (2) Греція Концесії на спорудження доріг (“реальне” мито) Залізниця полегшеного типу у Фесалоніках Ірландія Транспорт, освіта, водопостачання, управління відходами Австралія Дороги (Мельбурн), лікарні (штати Вікторія та Новий Південний Вельс), в'язниці (штати Вікторія та Західна Австралія) Італія Лікарні, транспорт, управління відходами

Основні характеристики ДПП (світовий досвід) (1) довготривалість відносин між публічним та приватним партнером найбільш поширеним типом партнерства є “design-build-finance-operate” (DBFO) як правило, збереження публічної форми власності на об’єкт, однак створення механізмів залучення партнера до управління інфраструктурою держава чи місцеве самоврядування виконує функції просування громадських інтересів, бере участь у визначенні вартості платних послуг, контролю за якістю послуг та загальний моніторинг виконання проекту

Основні характеристики ДПП (світовий досвід) (2) для фінансування, як правило, використовується “special purpose vehicles” (SPV) – cхема, яка передбачає поєднання ресурсів декількох фінансових інститутів, деколи під гарантії держави чи місцевого самоврядування для ефективного функціонування ДПП важливим є визначення прав, зобов’язань, зокрема щодо ризиків у контракті критерієм успішності ДПП є те, що в його результаті надаються більш якісні послуги і за нижчою ціною, аніж якби вони надавалися лише за рахунок публічних капіталовкладень та ресурсів прозорість у діяльності органів влади, зокрема щодо добору партнера високий рівень управлінських знань та навичок в обох партнерів.

Основні типи ДПП Угода про надання послуг (Service contracts) Угода про надання послуг та утримання об’єкту (Operation and Maintenance) Лізинг (Lease-develop-operate (LDO)) Угода про спорудження, надання послуг та передачу об’єкту (Build-operate-transfer (BOT)) Угода про проектування, спорудження, фінансування об’єкту та надання послуг (Design-Build-Finance-Operate (DBFO)) Угода про «втрату прав» (Private divestiture)

Канадський досвід формування політики щодо ДПП (1) 2002 р. – Федеральний закон про фонд розвитку стратегічної інфраструктури Стратегічна інфраструктура: авто- чи залізничні магістралі дороги місцевого значення туристична чи міська інфраструктура розвитку каналізаційні мережі водогони та допоміжна інфраструктура телекомунікаційна та швидкісна інфраструктура передачі даних уся інфраструктура, розташована у Північних територіях

Канадський досвід формування політики щодо ДПП (2) Кошти з Фонду надаються як співфінансування на реалізацію масштабних інфраструктурних проектів, зокрема тих, які використовують партнерство між публічним та приватним секторами. Бенефіціарами можуть бути: провінційні та місцеві органи влади компанія публічної форми власності, або ж, яка є у спів власності провінційного чи місцевого органу влади, і є спроможною реалізувати проект, що відповідає умовам Фонду компанія приватної форми власності, яка є спроможною реалізувати проект, що відповідає умовам Фонду

Позиція Євросоюзу У “Зеленій книзі про ДПП” (2004) було визначено два типи: державно-приватне партнерства, яке має виключно договірний характер, відповідно до якого приватній особі за виконану роботу чи надані послуги гарантується винагорода від публічної організації або/чи безпосередніх користувачів, і тому регулюється директивами ЄС щодо проведення публічних тендерів державно-приватне партнерство інституційного характеру, в межах якого є можливим формування нової юридичної особи, співзасновниками якого є публічна і приватна організації, або ж зміна статусу юридичної особи, заснованої публічною організацією, на таку, серед співзасновників якої є і приватна організація  

Досвід впровадження ДПП в країнах ЦСЄ (1) Угорщина: Існування урядових координуючих інститутів (міжурядовий комітет) Відсутність спеціального законодавства (на основі законів про тендери та концесії) Пріоритетність механізму ДПП для будівництва автобанів (M1, M15) – навчання на помилках Використання ДПП для облаштування сміттєзвалищ, будівництва переробних заводів, відродження територій у Будапешті, приватизація каналізаційної мережі та водопостачання

Досвід впровадження ДПП в країнах ЦСЄ (2) Польща: 1) Робоча група з ДПІ при Міністерстві інфраструктури 2) 2005 р. – Закон про ДПП 2007 р. – проект нової редакції Закону (підготовка до Євро – 2012) розширено поняття “публічний партнер” (бюджетні організації) визначено порядок фінансово-економічного аналізу пропозицій приватних партнерів визначено порядок оцінки ризиків та їх розподілу між партнерами розширено критерії відбору приватного партнера чіткість у визначенні прав та зобов’язань кожної з сторін система захисту інтересів кожної з сторін

Уроки з досвіду впровадження ДПП в країнах ЦСЄ (1) існування великого політичного впливу на інституційні та процедурні аспекти функціонування державно-публічних партнерств, зокрема в країнах, де є частими зміни конфігурацій парламенту та уряду і, як результат, поширення прецедентів перегляду первинних контрактів з приватними партнерами короткочасне планування партнерських проектів, відсутність “мережевого” підходу до розгляду потенційних ініціатив державно-приватного партнерства в одній і тій самій сфері соціально-економічного життя відсутність достатніх повноважень в органів самоврядування (регіони, муніципалітети) для укладення партнерських контрактів

Уроки з досвіду впровадження ДПП в країнах ЦСЄ (2) переоцінка спроможності та бажання користувачів інфраструктури платити за її користування в умовах існування безкоштовної чи дешевшої альтернативи неможливість узгодити правові норми про тендери та концесії, а, отже, необхідність спеціального законодавства про ДПП або ж системного внесення змін у дотичні нормативно-правові акти тривалість процесу переговорів та укладення контрактів, і, як результат, висока вартість трансакційних витрат у проектах відсутність достатніх управлінських знань та навичок

Процес закупівель оцінювання потреб в партнерстві розробка бізнес-завдання організація управління проектом (публічним партнером) розробка компаратора з державним сектором складання скороченого списку потенційних партнерів публікація запиту щодо пропозицій критерії та процес оцінювання пропозицій укладання контракту (контрольний лист елементів контракту)

Стратегічне управління ДПП комунікація із зацікавленими сторонами комунікація між партнерами (вимоги щодо звітування) моніторинг та оцінка ефективності реалізації проекту ДПП розв’язання конфліктів (посередництво, арбітраж) розпуск партнерства (розпуск партнерства після закінчення дії угоди) управління активами

Для чого ДПП в Україні ? Потреба у розвитку та реконструкції мережі автомобільних та залізничних доріг, рухомого складу Реконструкція аеропортів, морських портів Реконструкція газотранспортної інфраструктури (?!) Жалюгідний стан ЖКГ Потреба у розвитку іншої комунальної інфраструктури Євро-2012 та багато іншого (???)

Існуючі бар’єри для розвитку ДПП (1) Правові бар’єри: відсутність цілісної державної політики щодо ДПП схема проведення державних закупівель статус та реєстр землі            нестача типових документів (процедури проведення конкурсу, типового договору з приватним партнером, форми оцінки ризиків, моніторингу реалізації проекту) для створення та управління ДПП відсутність достатніх гарантій приватним інвесторам та справедливого розподілу ризиків потреба оновлення концесійного законодавства та іншої нормативної бази (зокрема, особливості концесійної діяльності в сфері ЖКГ).  

Існуючі бар’єри для розвитку ДПП (2) Інституційні бар’єри: політична нестабільність в Україні, що перешкоджає зростанню довіри приватного сектору до укладання довгострокових контрактів мінливі умови для ведення підприємницької діяльності в Україні, а, отже, додаткові ризики для приватного партнера неузгодженість діяльності урядових інституцій, які координують політику щодо залучення інвестицій короткострокова практика бюджетного планування в Україні тривалість існуючої практики проведення конкурсу, ведення переговорів та укладання договору з приватними партнерами нестача управлінських навичок та сучасних методик.

Існуючі бар’єри для розвитку ДПП (3) Фінансово-економічні бар’єри: значна частина об’єктів інфраструктури, зокрема комунальної, які потенційно можуть бути об’єктом ДПП, зокрема концесії, є збитковими нестача ресурсів, зокрема в органів місцевого самоуправління, для участі у спільних проектах з організаціями приватного сектору низький рівень платоспроможності більшості громадян України відсутність потенціалу для малого та середнього бізнесу брати участь у проектах ДПП, які, як правило, є масштабними за своїми ресурсними об’ємами.

Рекомендації (1) Правового характеру: прийняти закон про ДПП запровадити практику визначення сфер для ДПП у стратегіях чи програмах розвитку оновити законодавство про закупівлі та концесії розробити пакет типових документів та процедур щодо створення та управління ДПП розробити систему гарантій для приватних інвесторів вдосконалити законодавство про розпорядження землею

Рекомендації (2) Інституційні зміни та посилення спроможності органів влади: розробити оптимальну управлінську схему управління ДПП як окремої юридичної особи надати повноваження існуючому органу державної влади, або міжурядовому комітету, щодо впровадження державної політики щодо ДПП поширення практики довгостокового бюджетного планування за програмно-цільовим принципом в середовищі усіх публічних органів влади здійснити оцінку готовності держави до впровадження проектів ДПП розробити сучасні методики, які можна використовувати для утворення та управління ДПП.

Дякую за увагу !

Проект Закону України “Про державно-приватне партнерство” (1) Сильні сторони: визначення принципів конкурсного відбору партнера, співфінансування ДПП державою чи місцевим самоврядуванням, спільного розподілу ризиків, забезпечення державою джерел окупності залучених інвестицій, забезпечення державою стабільних умов виконання договорів (Стаття 3); надання гарантій приватному партнеру на випадок зміни законодавства (Стаття 9); надання гарантій щодо окупності залучених інвестицій (Стаття 11); можливість створення нової юридичної особи, поряд з договірними відносинами (Стаття 6).

Проект Закону України “Про державно-приватне партнерство” (2) Сильні сторони: Впровадження програм оновлення фондів та розбудови інфраструктури як пріоритет державної політики (Стаття 13); Формування сприятливого середовища для ДПП (економічного, управлінського, нормативно-правового).

Проект Закону України “Про державно-приватне партнерство” Пропозиції для доопрацювання: розширення визначення приватного партнера (ширше аніж лише інвестор); зазначення принципів конкурсного відбору приватних партнерів (оцінки конкурсних пропозицій), структури типового договору, ведення їх реєстру; потреба запровадження моніторингу та оцінки ефективності реалізації проекту (Стаття 12 – звіт та контроль); передбачення механізму компенсації приватному партнеру за створене чи придбане майно в ході реалізації проекту (Стаття 4, пункт 5).