Презентація на тему:
"Грушевський"

Презентація на тему: Грушевський, Михайло Сергійович Виконала Учениця: Тетяна Дев'ятко

1-й Голова Центральної Ради Української Народної Республіки відомий український історик, громадський і політичний діяч України, учасник украінорусского культурного відродження початку XX століття. Походить з украінорусского козацького роду Грушею-Грушеві, що згадується в козацьких реєстрах з XVII ст, одна гілка якого стала згодом особами духовного звання. Один з лідерів українського національного руху, голова Української Центральної Ради, історик Україна і Австро-Угорщини, професор Львівського університету (1894-1914), академік ВУАН. Грушевський є автором «Історії України-Руси», роботи, яка охопила всю історію України. Михайло Сергійович Грушевський

Біографія Михайло Грушевський народився в Холмі, (Польща, нині - Хелм, пол. Chełm). Його батько, Сергій Федорович Грушевський (7 жовтня 1830, Чигирин - 27 січня 1901, Владикавказ), український професор, педагог, організатор народної освіти, публіцист, дійсний статський радник. У момент народження Михайла Сергій Федорович працював учителем російської мови та словесності в греко-католицькій гімназії в Холмі [1] [2]. Юнацькі роки Михайло Грушевський провів на Кавказі, де навчався у Тифліській гімназії.

У 1886-1890 навчався на філологічному факультеті Київського університету. За свою студентську роботу «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV ст.» Отримав золоту медаль і був залишений при університеті. Після закінчення університету Грушевський публікував статті в «Киевской Старине», «Записках наукового товариства імені Шевченка», видав два томи матеріалів в «Архіві південно-західної Росії» (частина VIII, т. I і II). Передмова до цих матеріалів склала магістерську дисертацію Грушевського, названої «Барське староство» (Київ, 1894).

У 1894 році у Львівському університеті було відкрито кафедру загальної історії зі спеціальним оглядом історії східної Європи, яку й зайняв Грушевський. У Львові Грушевським написані і видані його історичні роботи «Віімкі з джерел до історіі Украіни-Руси» (1895), «Опису королівщіні в землях руських XVI ст.» (1895-1903, 4 тт.), «Розвідкі і матеріялі до історіі Украіни -Руси »(1896-1904, 5 тт.) і почав працювати над своєю головною працею - восьмітомною« Історією України-Руси ». Поступово Грушевський стає керівником усієї науково-культурного життя Галичини: з 1895 працює редактором «Записок Наукового Товариства імені Шевченка», а в 1897 обраний головою цього товариства. Прийняв на роботу в суспільство лідерів національного руху Галичини - Франка і Павлика [3]. У 1899 році Грушевський брав активну участь у створенні Української національно-демократичної партії в Галичині Грушевський і русофіли

Період після Лютневої революції 1917 року Після Лютневої революції 4 березня 1917 представники найбільших партій України створили в Києві Центральну Раду. Грушевський був заочно обраний її головою і 14 березня прибув до Києва. На початку квітня 1917 року відбувся Установчий з'їзд Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), одним із засновників якої був Грушевський (разом з М. Ковалевським, П. Христюк, В. Голубовичем, Н. Шрагом, Н. Шаповалом та ін) Михайло Грушевський на військовому параді в Києві взимку 1917 року

Як голови Центральної Ради Грушевський вів переговори з Тимчасовим урядом Росії про надання Україні автономії. 25 листопада 1917 за результатами загальних виборів Грушевський обраний у Всеросійські установчі збори за Київським округу № 1 - українські есери, Селянська спілка, українські соціал-демократів

Зображення на грошах Портрет на аверсі банкноти достоїнством 50 гривень (1992, не вийшла в обіг) Портрет на аверсі банкноти достоїнством 50 гривень (1994) Пам'ятна монета НБУ із зображенням Грушевського (1996) Пам'ятна монета НБУ із зображенням Грушевського (2007) Поштова марка Україна (1995; Міхель 53) "Портрет на аверсі банкноти достоїнством 50 гривень (2003)

Помер в 1934 році від зараження крові в Кисловодську, був похований з почестями.