Презентація на тему:
акпрпоа

Підготував: Студент 4 курсу групи Т-44 Біленький В.М. Комунікативний, перцептивний та інтерактивний аспекти спілкування

♦ комунікативна (обмін інформацією) ♦ інтерактивна (взаємодія партнерів) ♦ перцептивна (розуміння людини людиною; взаємосприйняття партнерів) Існують 3 основні сторони спілкування

1) Комунікативна сторона спілкування тісно пов’язана з обміном інформації. Спілкування - це не тільки прийом та передача інформації, а й стосунки принаймні двох осіб, де кожна є активним суб’єктом взаємодії. В акті міжособистісної комунікації важливу роль відіграє значущість інформації, прагнення сприймати її загальний зміст.

Крім обміну інформацією, відбувається орієнтація на іншого, тобто аналізуються: мотиви цілі установка об’єкта інформації (іншого суб’єкта)

Ще одна особливість комунікативного процесу полягає в тому, що завдяки знаковій системі партнери по спілкуванню впливають один на одного. При цьому ефективність комунікації залежить від міри цього впливу, тобто йдеться про зміну типу відносин, що склалися між комунікаторами. 

У процесі ділового спілкування можливе виникнення трьох комунікативних бар’єрів та їх різні модифікації: «авторитет» «уникнення» «нерозуміння»

Бар’єр «авторитет» Розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє лиш першим. Тобто довіра чи недовіра ніби залежать не від об’єктивності інформації, а від того, хто говорить. Наприклад, люди похилого віку мало прислуховуються до порад молодих. Довіра залежить від соціального стану, від привабливості, зовнішнього вигляду, доброзичливого ставлення до адресата впливу, компетентності, щирості.

Бар’єр «уникнення» Людина уникає джерела впливу, ухиляється від контактів зі співрозмовником, прикладає всі зусилля, щоб не сприймати повідомлення. Щоб нейтралізувати цей бар’єр, необхідно звернути увагу і утримати її. На увагу найбільше впливають такі фактори: актуальність і важливість інформації, її новизна, нестандартність подання, несподіваність, інтенсивність передачі інформації, звучність голосу та його модуляція.

Бар’єр «нерозуміння» Іноді джерело інформації заслуговує на довіру, але інформація «не доходить» (ми не чуємо, не бачимо, не розуміємо її).

Виділяють такі бар’єри нерозуміння: фонетичний (виникає, коли говорять іноземною мовою; використовують багато іноземних слів чи спеціальну термінологію; говорять швидко, незрозуміло, з акцентом); семантичний (той, хто говорить, і той, хто слухає, укладають різний зміст у слова, різне їх розуміння; використання жаргонних слів тощо); стилістичний (стиль викладу, відповідність форми і змісту основним правилам структурування інформації: правилу рамки і правилу ланцюжка)

2) Інтерактивна сторона спілкування характеризується тим, що співрозмовники реалізують взаємодію, тобто планують спільну діяльність, обмінюються діями, виробляють форми і норми спільних дій, спрямовані на взаємну зміну їх поведінки, діяльності, відносин, установок з метою забезпечення результативності спілкування і вироблення єдиної стратегії.

Взаємодія є необхідним і обов'язковим елементом спільної діяльності; її основу становлять різноманітні міжособистісні контакти і дії. У процесі взаємодії кожен прагне орієнтуватися на свої цілі та цілі партнера. Залежно від міри врахування у взаємодії цих цілей виділяють такі стратегії поведінки:

♦ СПІВПРАЦЯ — максимальне досягнення учасниками взаємодії своїх цілей

♦ ПРОТИДІЯ — орієнтація тільки на свої цілі без урахування інтересів партнера

♦ КОМПРОМІС — часткове, проміжне (іноді тимчасове) досягнення цілей партнерів заради збереження умовної рівності та збереження стосунків

♦ ПОСТУПЛИВІСТЬ — принесення в жертву своїх потреб для досягнення цілей партнерів

♦ УХИЛЕННЯ — ухилення від контактів, відмова від досягнення своїх деяких цілей, щоб не дати виграти партнеру

Серед перерахованих стратегій поведінки немає хороших чи поганих. Усе залежить від конкретної ситуації спілкування, інтересів партнерів і ряду інших факторів.

3) Перцептивна сторона спілкування проявляється в сприйнятті зовнішніх ознак співрозмовника, відповідно з його особистісними характеристиками, в інтерпретації і прогнозуванні на цій основі його вчинків.

Найбільш важливими, інформативними є такі властивості, як: міміка експресія (засоби прояву почуттів) жести поза хода зовнішній вигляд особливості голосу та мовлення.

Багато залежить від того, чи подобається нам зовнішність ділового партнера. Якщо так, то ми переоцінюємо його психологічні характеристики, якщо ні— недооцінюємо.

Висновок Формування першого враження — не самоціль, а регулятор подальшої поведінки. Воно необхідне для того, щоб визначити головні характеристики співрозмовника і відповідно до них визначити конкретну «техніку спілкування».

Список використаної літератури Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М., 2016. Леонтьев А. И. Проблемы развития психики. — М., 2016. Лисина М. И. Проблема онтогенеза общения. — М., 2016. Ломов Б. Ф. Психические процессы и общение // Методологические и теоретические проблемы социальной психологии. — М., 2016. Палеха Ю. і, Водерацький Ю. В. Етика ділових стосунків. — К., 2017. Трофімов Ю. Л. Психологія. — К., 2017. Урбанович А.А. Психологія управління. Навч. посібник. — Мінськ, 2015.

Дякую за увагу!