X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Стівенсон

Завантажити презентацію

Стівенсон

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Роберт Льюїс Стівенсон 1850-1894 Біографія великого письменника

Слайд 2

Дитинство Народився письменник 13 листопада 1850 року в Еденбурзі (Шотландія). Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів . Роберт Стівенсон був єдиною дитиною в сім'ї.

Слайд 3

Хвороба На третьому році життя переніс хворобу бронхів. Наслідки якої мучили його потім усе життя і привели до ранньої смерті. Стан здоров'я Стівенсона погіршився, і за порадою лікарів він поїхав на південь, у Францію. Непоквапом просуваючись незнайомими місцями від Дувра до Ментони, Стівенсон почав створювати свої перші подорожні нариси. Виявившись чудовим мандрівником, маючи гостре око і талант сходитися з людьми. Стівенсон у 1873 р. юнацькими подорожніми нотатками розпочав перелік своїх публікацій. Від цього часу і до самої смерті Стівенсон щороку публікуватиме бодай один новий твір. Життя у Франції було для Стівенсона щастям. Серед багатьох його захоплень цього періоду слід назвати середньовічну поезію.

Слайд 4

Життєве покликання У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету де отримав юридичну освіту. Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'являється в 1866 році. У 1873 році він стає професійним письменником. Найвідоміший роман Стівенсона «Острів скарбів», що вийшов окремим виданням у 1883 році, приніс автору широкий успіх.

Слайд 5

Цитати Йдучи по життю, ми раптом виявляємо, що лід у нас під ногами стає все тоншим, і бачимо, як навколо нас і за нами провалюються під нього наші однолітки. Лев - цар звірів, але для домашньої тварини він навряд чи годиться. Точно так само і любов занадто сильне почуття, щоб стати основою щасливого шлюбу. То не втрачено, про що не шкодують. Бажання і цікавість - два ока, магічно преображающие світ. Суди про прожитий день не по урожаю, який ти зібрав, а по тим насіння, що ти посіяв в цей день. Суди про прожитий день не по урожаю, Який ти зібрав, а по тім насіння, що ти посіяв в цею день

Слайд 6

Портрети письменника

Слайд 7

Місце натхнення Улюбленим місцем письменника крім робочого кабінету і бібліотеки став зал з каміном. Стівенсон не уявляв життя без каміну, хоча тут він був непотрібний. Температура на Самоа рідко опускається нижче +20 °C. Так чи інакше, але дотепер Вайліма залишається на Самоа єдиним будинком з каміном. Незважаючи на благодатну атмосферу, Стівенсон не написав на Самоа жодної серйозної книги. Століття романтизму закінчилося.

Слайд 8

Кохання У1876 р. в життя Стівенсона увійшла Фенні Озборн. Коли вони зустрілися, їй було 36 років. Вона жила з дітьми окремо від чоловіка. Її доньці Белл на той час виповнилося сімнадцять (в останні роки життя Стівенсона, у Ваїлімі, на Самоа, вона стане вірним помічником і секретарем письменника), а син був школярем (Ллойду Озборну судилося стати для Стівенсона другом забав і першим слухачем багатьох його книг). Стівенсону тоді було 26 років. Він запропонував Фенні домогтися розлучення і вийти за нього заміж. Три з половиною роки минуло від часу їхньої першої зустрічі до одруження. Фенні була американкою, вольовою, розумною і «практичною» жінкою. Завдяки її зусиллям, урешті-решт, відбулося остаточне замирення Стівенсона із батьком.

Слайд 9

Деякі твори Діамант Раджі (1878) Острів скарбів (1883) Викрадач тіл (1884) Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда (1886) Володар Баллантре (1888) Чорна стріла (1888)

Слайд 10

Слайд 11

Острів скарбів анотація: Цей роман Стівенсона, що приніс йому популярність, перекладений на безліч мов, а рахунок його екранізаціями йде на десятки. Це розповідь про те, як одного разу в темну бурхливу ніч на порозі трактиру «Адмірал Бенбоу» з'явився старий пірат Біллі Бонс. В результаті зловісних і дивних подій молодий Джим Гокінс, син господарки трактиру, стає володарем карти скарбів капітана Флінта. У супроводі друзів і цілої команди піратів він вирушає в дорогу ...

Слайд 12

Острів і Льюїс

Слайд 13

Боротьба і слава Саме в цей час йшов активний розділ Полінезії між Британією, Америкою і Німеччиною. Письменник включився в боротьбу за права місцевого населення і отримав на цьому поприщі славу серед аборигенів. Він став національним героєм Самоа. З тих пір його ім'ям на Західному Самоа називають готелі і вулиці, ресторани і кафе. На жаль, ні любов тубільців, для яких подружжя Стівенсонів улаштувало у своїй віллі лікарню, ні ненависть колонізаторів, ні благодатний клімат не допомогли письменнику.

Слайд 14

Шлюб Спочатку ж батьки, аби завадити цьому шлюбу, позбавили сина матеріальної підтримки. Але вони недооцінили силу його почуттів і забули про «кремінь» його характеру. Заради Фенні Стівенсон перетнув у корабельному трюмі океан, подолав двотижневу подорож в американському поїзді без спального вагона. Хворий, змучений, напівжебрак, він з'явився перед Фенні несподівано для неї самої, поставивши жінку у вельми скрутне становище. Він зазнав нестатків і злиднів, за крок від смерті (знову загострився туберкульоз), та все ж у травні 1880 р. змучені закохані нарешті взяли шлюб.

Слайд 15

Повернення до Англії До Англії вони поверталися першим класом (всі видатки узяв на себе батько). Фенні одразу збагнула, що увійшла в солідну буржуазну родину з більш ніж пересічними статками: батько призначив їм хоч і скромне, проте достатнє для прожитку утримання, а навесні 1885 р. сім'я оселилася в будинку, подарованому Фенні Томасом Стівенсоном. Свій новий дім син на знак вдячності до батька назвав «Скеррівор».

Слайд 16

Праця Роберта Усі ці роки Стівенсон невтомно і дуже багато працював, одна за одною виходили його книги. Навіть прикутий до ліжка після чергової горлової кровотечі — напівсліпий, із прив'язаною рукою, він не полишав літературної справи. Незважаючи на те, що здоров'я Стівенсона перебувало в критичному стані, його твори залишалися яскравими, сповненими оптимізму і мали великий успіх у читачів.

Слайд 17

Смерть батька Смерть батька дозволила письменникові змінити своє життя. Спочатку він з родиною переїхав у Америку, а тоді винайняв яхту «Каско» і протягом семи місяців плавав у Південних морях. Морські мандри повернули Стівенсона до життя, він знову сповнився сил, міг спілкуватися з людьми, веслувати, їздити верхи, прорубувати дорогу в хащах. Життя видавалося письменникові чарівною казкою. У Південних морях скаженіли страхітливі шторми та шквали, а плавання між островами було вельми небезпечним... Але досвід показав, що тільки живучи поблизу екватора, Стівенсон почуває себе добре. Відтак він вирішив купити ділянку землі, і його вибір упав на Ваїліму («П'ять річок»). Так до кінця своїх днів Стівенсон залишився жити серед тубільців, на острові Уполу, одному з островів Самоа. Він вивчав місцевий фольклор, дружив із тутешніми мешканцями, брав участь у їхньому житті, залюбки їздив верхи і багато працював не лише за письмовим столом, а й фізично.

Слайд 18

Легенда Ще за життя Стівенсон став легендою. Творцем цієї легенди значною мірою був він сам. На острови Океанії, де жив письменник, вирушали юрми прочан. У його домі подовгу гостювали друзі. В урочистих випадках прислуга Стівенсона пишалася у розфарбованих королівськими барвами пов'язках на стегнах. Інтерес до постаті Стівенсона, до його життя на островах, до його пригод був величезним. (Навіть Д. Голсуорсі ризикнув податися у нелегку і неблизьку дорогу). Стівенсон створив навколо себе пригодницький світ, а його життя тільки посилювало враження від написаних ним книг. Сага життя Стівенсона була наче додатком до його творів.

Слайд 19

Моральні проблеми Морально-етичні проблеми цікавили письменника протягом усього його життя. У їхньому вирішенні він спирався як на традицію романтиків, так і певною мірою на творчість Ф. Достоєвського. Проблему добра і зла у людській натурі Стівенсон розкриває у повісті «Химерна історія доктора Джекіла та містера Гайда» («The Strange Case of Dr. Jekyll and Mr. Hyde», 1886) на темі роздвоєного існування головного героя. Успішний, розпещений заможністю та розкошами доктор Джекіл, вдавшись до пильного самоспостереження, зумів дивовижним способом за допомогою чарівного зілля виділити в самостійну істоту втілення своїх найниціших поривань. Так з'явився на світ жахливий містер Гайд, злочини якого призвели до зловісних наслідків: зло витіснило добро в натурі доктора Джекіла, і герой гине. Його самогубство свідчить про те, що ті краплини людяності, які ще залишалися у ньому, повстали проти зла та жорстокості. Ця книга мала грандіозний успіх серед читачів, саме той успіх, заради якого Стівенсон працював усе своє життя.

Слайд 20

Останні роки В останні роки життя Стівенсон, живучи на Самоа, написав збірку оповідань «Вечірні острівні бесіди» («Island Night's Entertainment», 1893), у якій правдиво змалював побут і традиції мешканців Океанії. Нариси, що увійшли до книги «У південних морях» («In the South Seas», 1896), настільки захопливі, що розумієш, чому іноді їх читають навіть охочіше, ніж «Острів скарбів». Люди, які особисто знали Стівенсона, стверджували, що слухати його було ще цікавіше, як читати його твори. Вельми цікавим є й листування Стівенсона. Серед його адресатів Т. Гарді, Дж. Мередіт, Г. Джеймс, А. Конан Дойл, Джером К. Джером. Людська чарівність Стівенсона особливо відчутна у його листах з «островів», написаних в останній період життя.

Слайд 21

Смерть Стівенсони були на Самоа «першими громадянами». Тубільці шанували Стівенсона, називаючи Тузіталою, тобто Співцем. Вожді острова розчистили до будинку Стівенсона «дорогу люблячих сердець», «дорогу вдячності». 13 листопада 1894 р. Стівенсону виповнилося 44 роки, з цієї нагоди на острові відбулося свято. А 3 грудня, займаючись домашніми справами, Стівенсон раптом упав — крововилив у мозок. Через дві години він помер. Поховали Стівенсона вельми романтично — його могила розташована на вершині гори Веа, звідки навсібіч, доки сягає око, прослалися води Тихого океану. Щоби віддати останню шану Тузіталі, місцеві жителі повільно просувалися вгору крутими схилами гори, у цілковитому мовчанні сокирами і мотиками прокладаючи шлях до місця, яке вибрав для своєї могили сам письменник. На надгробкові Стівенсона, згідно із його заповітом, вибито вірш поета «Реквієм»: Під зірками небосхилу Покладіть мене в могилу. Я любив цю землю милу, Жив щасливий, вмер щасливий. І на камені простому Викарбуйте ви потому: Повернувсь моряк додому, З пагорбів прийшов мисливий.

Слайд 22

Після смерті Після смерті Стівенсона було видано 30 томів його творів. Талант письменника яскравий і багатогранний, він працював у найрізноманітніших жанрах — романи, оповідання, подорожні нариси, повісті, вірші, есе, п'єси. Простежуючи основні етапи становлення стівенсонівського «романтизму» (це поняття все-таки варто брати в лапки, щоби відрізняти його від власне романтизму, літературної течії початку XIX ст.), передусім слід згадати перші дві книги Стівенсона: «Подорож всередину країни» («An Inland Voyage», 1878) та «Мандри з віслюком у Севеннах» («Travels with a Donkey in Cevennes», 1879). У цих творах Стівенсон проявив себе як вправний нарисовець і блискучий стиліст. На основі кумедних непорозумінь, подорожніх пригод, випадкових зустрічей, не надто цікавих подій він створив сповнені чару оповідки, у яких відчувається свіжість сприйняття, «жива душа» автора.

Слайд 23

Ми поважаємо тебе Роберте Творчість письменника добре відома у нашій країні. Для нас він залишається передусім дитячим письменником, автором однієї книги — «Острова скарбів». Російський письменник Л. Борисов написав роман про Стівенсона «Під прапором Катріони» (1957). Але, на жаль, історія, яка стала сюжетною основою цієї книги, документально не підтверджена. Крім того, варто згадати і про те, що чимало творів Стівенсона були екранізовані. Українською мовою ряд творів Стівенсона переклали Є. Крижевич, М. Новикова, Р. Доценко, П. Таращук, Ю. Лісняк, Ю. Корецький, О. Терех, М. Стріха та ін.

Слайд 24

Фотографії Презентацію підготувала учениця 6-А класу Бучацької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Діана Гринчук 2012-2013 н.р.

Завантажити презентацію