Презентація на тему:
Поетизація давньоруської минувшини в баладі О.С.Пушкіна “Пісня про віщого Олега”

Поетизація давньоруської минувшини в баладі О.С.Пушкіна “Пісня про віщого Олега”  

У дуже давні славні дні Складалися дзвінкі пісні… Французька народна балада

О.С.Пушкін Народився О.С.Пушкін у Москві в заможній дворянській родині. Закінчив Царськосільський ліцей. Ще під час навчання в ліцеї писав перші вірші. Вдалим літературним дебютом була поема «Руслан і Людмила». Вільнолюбиві вірші поета не подобалися царю Олександру І, тому він наказав відправити Пушкіна служити на південь Російської імперії.

В 1820 році поет вирушає в подорож, яка тривала більше чотирьох років. Він побував у Катеринославі (Дніпропетровськ), на Кавказі, в Криму, Кишеніві, Кам’янці, Одесі, Києві. Відвідував Києво-Печерську Лавру, цікавився історією Київської Русі, народними переказами, легендами. Після прохання залишити службу він отримує дозвіл оселитися в маєтку батьків Михайлівському, де два роки жив під наглядом поліції та церкви. Під час південного заслання Пушкін написав багато творів, одним з них є балада "Пісня про Віщого Олега".  

Історія створення Задум написати твір про князя Олега з’явився у Пушкіна у 1821 році, а 1березня 1822 року поет закінчив роботу над “Піснею про віщого Олега”. Молодого поета-романтика цікавила старовина. Представники романтизму охоче зверталися до історичних сюжетів, поєднували у своїх творах історію з народними переказами. Тому постать легендарного київського князя, похованого в древньому місті на горі Щекавиця, зацікавила російського поета.  І.Глазунов “Князь Олег та Ігор”

У найдавнішій старослов’янській пам’ятці “Повісті врем’яних літ” (1113р.) розповідається про смерть князя Олега: “Жив Олег у мирі з усіма країнами, князюючи в Києві. Настала осінь, пригадав Олег про свого коня, бо вирішив годувати його та не сідати на нього. Адже, запитуючи волхвів, від чого він помре, князь від одного з них отримав відповідь: “Княже! Кінь, якого ти любиш і на якому ти їздиш, принесе смерть тобі. Олег подумав і відповів: “Ніколи не сяду на нього, не побачу його”.

І звелів князь добре годувати коня та не приводити до нього. Чотири роки він був у Києві, а на п’яте літо згадав коня, від якого волхви провіщали померти Олегу. І викликав він старшого конюха і запитав: “Де кінь мій, якого я звелів годувати та доглядати?” Той відповідає: “Помер”. Олег засміявся й докорив чаклуну: “Ти невірно говорив, волхве, все то брехня була: кінь помер, а я живий”. І звелів осідлати коня: “Погляну на кістки його”. Приїхав на місце, де лежали голі кістки, зійшов із коня і сказав: “Від цього черепа смерть мене мала взяти?” І ступив ногою на череп, і вилізла змія, і вкусила в ногу. Від того князь захворів і помер.”

РОБОТА З ТЕКСТОМ Виразно прочитайте текст – Як автор називає князя Олега в перших рядках поеми? ? – В який похід зібрався князь зі своїм військом? ? – Яким ми бачимо старого волхва? Як характеризує його автор? Чи боїться старий князя та його дружину? ? – З яким запитанням звертається Олег до старого чарівника? Чому обіцяє йому нагороду? ? – Чому ворожбит не приймає князівські дари? Чи є вони для нього цінністю? Що він цінує в житті? ? – Яке пророцтво почув Олег? Чи вірить князь словам волхва?

? – Як прощається Олег з конем? Що він відчуває в цю мить? Аргументуйте свою думку. ? – Чому князь відмовився від “вірного друга”? Чи дійсно цей кінь дорогий йому? ? – Коли Олег знову згадує свого коня? Як називає його? ? – Чому князь замислився, почувши про смерть коня? Зачитайте звертання Олега до останків свого коня? Про що говорять ці слова? ? – Чи здійснилося давнє пророцтво?

? – Як змальовано появу змії? З чим вона порівнюється? Чи випадкове таке порівняння? ? – Чи допомогла мудрість Олега уникнути передбачення?

Словникова робота віщий – мудрий; хозари – кочівний народ, у VIII – IXст. жили на півдні від Київської Русі; Перун – верховне божество у давніх слов’ян, бог грому й блискавки; волхви – у слов’ян чаклуни, що могли передбачати майбутнє; тризна – завершальний етап похоронного обряду, поминки; Царград – столиця Візантії, сучасний Стамбул; Отроки – підлітки; Бранне – військове.

Визначимо жанр твору… Балада-жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.

Як ви вважаєте, чому балада Пушкіна “ Пісня про віщого Олега” називається піснею? Пісня – це жанр усної народної творчості, в якому оспівується життя і подвиги легендарного героя.

Віктор Васнецов - відомий російський художник, який звертався у своїй творчості до сюжетів, пов”язаних з історією Київської Русі. Васнецов ілюстрував також “ Пісню про віщого Олега”

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ Завдання: 1. Визначте характерні ознаки літературної балади в “Пісні про віщого Олега” .

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ 2. Який характер ( фантастичний, історико-героїчний , соціально-побутовий ) носить балада О.С.Пушкіна? Аргументуйте свою думку.