Презентація на тему:
ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ТА НА МЕЖІ ХІХ – ХХ СТОЛІТЬ

ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ТА НА МЕЖІ ХІХ – ХХ СТОЛІТЬ ОГЛЯД ПОЕЗІ

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Літературне угруповання (школа) — об’єднання письменників на основі спільних ідейно-естетичних поглядів та творчих принципів, які реалізуються в художній практиці.

Декаданс, декадентство - Відзначається настроями безнадійності, неприйняття життя. Спирається на філософські ідеї Ф. Шатобріана й А. Шопенгауера. В основі — твердження, що цивілізація вичерпала себе і вступила в епоху спаду та згасання.

Основні ознаки декадансу: неприйняття дійсності; відмова від громадянського в мистецтві; культ краси як вищої цінності; містицизм, віра в надприродні сили; індивідуалізм; відмова від моралі буржуазного суспільства; надання переваги формі над змістом або повне його заперечення.

Естетичні принципи декадентства: поетизація слабкості, згасання, руйнації; індивідуалізм і естетство як бунт проти нелюдських принципів буржуазного суспільства; «мистецтво для мистецтва»; зовнішня правдоподібність.

«Чисте мистецтво» - це назва ряду естетичних теорій, які стверджували абсолютну незалежність мистецтва від політики і суспільних вимог

Поетична група “Парнас”

Теофіль Готьє: “Прекрасне все, що нічому не служить, все корисне – огидне”

Естетичні принципи поетів-парнасців Ненависть до сучасного світу, намагання втекти від нього у світ ідеалів та мрій Поет – майстер Пластичність, описовість поезії Використання мальовничих образів Пропаганда об'єктивізму Боготворіння краси Улюблений жанр - сонет

Провідні мотиви поезії парнасців Кохання Змалювання краси природи Анімалістичні вірші Перекази давніх міфів і легенд

Два напрями в російській поезії другої половини ХІХ століття “Некрасівська школа” (реалізм) Школа “Чистого мистецтва” (модернізм)

“Некрасівська школа”

Микола Некрасов: «Поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан»

Основні принципи Поезія повинна відображати життєві проблеми Служити інтересам народу Звинувачувальні мотиви Критичний та сатиричний пафос Поети не цуралися тем «на злобу дня» Швидкий відгук на актуальні проблеми сучасності

Провідні мотиви поезії Правдиві картини життя народу Засудження капіталістичної експлуатації Сатиричне зображення поміщиків та попів Змалювання портретів сучасників-передових героїв часу Емансипація жінки

Школа “чистого мистецтва”

Афанасій Фет : «Не для житейского волненья, не для политик, не для битв Мы рождены для сожаленья, для звуков сладких и молитв»

Основні риси Віддавали перевагу особистим ,інтимним переживанням Зображенню навколишньої дійсності протиставляли філософські та моральні пошуки Музичність Асоціативність поезії Звукопис

Провідні мотиви поезії Кохання Оспівування краси природи Філософські роздуми про сенс життя людини

Життя і творчість Афанасія Фета 1820- 1892

Походження народився 23 листопада 1820 року в селищі Новосілки Орловської губернії

До 14 років жив у маєтку батька, Афанасія Шеншина

1837 року Фет переїжджає до Москви, навчається на історико-філологічному факультеті університету

Будинок, де під час навчання жив А.Фет

Найкращий друг в університеті Аполон Григорьєв

1845 р. – початок військової служби

Кохання поета Образ Марії Лазич – одне із основних джерел натхнення для трагічної інтимної лірики поета

1849 рік – перша збірка віршів “Ліричний пантеон”

1850-ті роки – вершина слави поета

Журнал “Сучасник”

Одруження поета

1860р. – Фет власник маєтку Степанівка

Маєток Воробйовка

Друзі поета

Творчість 1880-х років

Помер поет 21 січня 1892 року в Москві

Своєрідність лірики Афанасія Фета Основні теми поезії – кохання і природа Відстоював свободу поезії від будь-яких соціальних проблем Поет “миті” Лаконізм віршів Асоціативність лірики Втаємниченість поезії “Бездієслівні вірші” Музичність, ритмічність поезії

Лірика А.Фета – лірика настроїв Любовних Природних Філософських Соціальних

Життя і творчість Федора Тютчева 1803 - 1873

Походження народився 23 листопада 1803 року у дворянській родині

Овстуг – батьківщина поета

Дитинство поета

Поет С.Раїч – учитель Ф.Тютчева

1819 – 1821р. – навчається на словесному відділенні Московського університету

22 роки працює дипломатом, живе за кордоном

Кохання поета

1836 рік – перша збірка віршів “Вірші, надіслані з Німеччини”

Елеонора Петерсон, перша дружина поета та його діти

Збірник віршів 1854 р

Олена Денисьєва – останнє кохання Федора Тютчева

останній період творчості

Помер поет 15 липня 1873 року

Мураново – дім поетів музей – маєток Тютчева

Основні мотиви лірики Ф.Тютчева Пейзажна Любовна Філософська Соціальна

Особливості пейзажної лірики Одухотворення, “олюднення” природи Посилена увага до стихійних явищ. Основні образи – гроза, буря, шторм Основний прийом – протиставлення Поезія “дня” і “ночі” Широке використання метафор

Особливості соціально-філософської лірики Сутність людського буття Зв’язок людини з дійсністю Трагічне світосприйняття автора Ілюзорність, примарність і слабкість людського існування – джерела постійної внутрішньої тривоги поета Мотив приреченості людини у світі

Особливості любовної лірики Кохання – почуття згубне Найсильніший – “Денисьєвський” цикл любовної лірики Поезія сповнена страждання, туги Мотив передчасної смерті коханої Вічною любов може зробити тільки пам’ять