Презентація на тему:
"Філософське осягнення світу - основа поетичного світогляду Райнер Марія Рільке"

«Ті люди, що живим поета знали, не відали, яким єдиним він зі світом був: його лицем ставали ці води, гори, ниви цих долин» (Р.М.Рільке)

Клод Моне. “Враження. Схід сонця”

Хуго Симберг «Раненый ангел» М.Врубель “Царевна-лебедь”

Курт Швіттерс. Обкладинка книжки.

Е.Мунк. Крик

“Ніхто з поетів початку ХХ ст. не жив тихіше, потаємніше, ніж Рільке…” “Там, де він був, ніби виникала очищена атмосфера…” С.Цвейг “Я любив у ньому найніжнішу і найдуховнішу людину цього світу” Поль Валері “Ти один сказав Богові щось нове…” М. Цвєтаєва Л. Пастернак “ Рільке в Росії “ “На рубеже веков мой век течет…”

Р.М.Рільке Лу Андреас – Саломе Згаси мій зір – я все ж тебе знайду, замкни мій слух – я все ж тебе почую…

“Книга годин” (“Часослов”) (1905 р.) Часослов – церковно-богослужбова книга, що містить молитви, пісно-піння, потрібні вказівки церковного уставу тощо. …взойдя в корнях, в стволах исчезнуть даже, чтобы, воскреснув, сквозь листву блеснуть.

Гаси мне взор… Гаси мне взор: узреть Тебя смогу. Замкни мне слух: Твое услышу слово. К Тебе я и безногий побегу, без языка молиться буду снова. Сломай мне руки – и тогда Тебя всем сердцем, словно в кулаке, зажму. А остановишь сердце – ум воспрянет. и если ум повергнешь ты во тьму – Носить тебя и крови мне достанет. Перевод С.Петрова

“І життя може стати мистецтвом, тільки якщо воно стане спочатку працею …” Р.М.Рільке

Мета життя - бути захопленим великими й величними речами. “Більшість людей не зна-ють, який прекрасний світ і скільки надзвичайного міс-тить у собі навіть маленька річ, яка-небудь квітка, ка-мінь, кора дерева або бере-зовий листок”

Еразм Квеллін. Смерть Еврідіки

Камиль Коро. Орфей, ведущий Эвридику. (1861).

Ось дерево звелось! О виростання…

. Неокласицизм – умовна назва для позначення тих тенденцій у поезії на межі ХІХ – ХХ століть, що брали за основу “класичну норму”, яка передбачала: досконалість форми і ясність поетичної мови, зосередженість на вічних засадах буття, настанову на успадкування культурної та літературної традиції, орієнтацію на кращі взірці мистецтва, використання античних сюжетів і обра- зів.