Презентація на тему:
Джордж Ноел Гордон Байрон

Она идет во всей красе Светла, как ночь ее страны. Вся глубь небес и звезды все В ее очах заключены, Как сонце в утренней росе, Но только мраком смягчены. Прибавить луч иль тень отнять – И будет уж совсем не та Волос агатовая прядь, Не те глаза, не те уста И лоб, где помыслов печать Так безупречна, так чиста. А этот взгляд, и цвет ланит, И легкий смех, как всплеск морской, - Все в ней о мире говорит. Она в душе хранит покой И счастье если подарит, То самой щедрою рукой! (Перевод С.Маршака)

1788-1824 Джордж Ноел Гордон Байрон

Батьки поета Джон Байрон, Катерина Гордон,

И новый мир появится на свет, Рожденный на развалинах унылых, А старого изломанный скелет, Случайно сохранившийся в могилах, Потомкам померещится как бред… (“Дон Жуан”)

Адмірал Байрон – двоюрідний дід Байрона НЬЮСТЕДСЬКЕ АБАТСТВО

Нбюстедське абатство НЬЮСТЕДСЬКЕ АБАТСТВО

Кембриджський університет

«Он знал печаль, весельем пресыщен, готов был в ад бежать, но бросить Альбион».

Дворічна подорож Середземноморям ПОРТУГАЛІЯ іСПАНІЯ ІТАЛІЯ АЛБАНІЯ ГРЕЦІЯ ТУРЕЧЧИНА

1811

181 “Абідосська наречена” “ГЯУР” 1813

д Анабелла Мильбенк Ада Байрон

Августа Лі Благословен твой чистый свет! Подобно оку серафима, В годину злую бурь и бед Он мне сиял неугасимо.   При виде тучи грозовой Еще светлее ты глядела, И, встретив кроткий пламень твой, Бежала ночь и тьма редела.   Пусть вечно реет надо мной Твой дух в моем пути суровом. Что мне весь мир с его враждой Перед твоим единым словом!

Тереза Гвіччіолі « Я оставляю в этом мире нечто дорогое» Фрагмент з фільТереза

д О Греция, восстань! Сиянье древней славы Борцов зовет на брань, На подвиг величавый. К оружию! К победам! Героям страх неведом. Пускай за нами следом Течет тиранов кровь! С презреньем сбросьте, греки, Турецкое ярмо! Кровью вражеской навеки Смойте рабское клеймо. Пусть доблестные тени Героев и вождей Увидят возрожденье Эллады прежних дней… Е.Делакруа «Греція на розвалинах Міссолонги»

Але я жив, і жив не марно я, Могутній розум мій і кров вогниста. Страждання я перемагав в ім'я Чого? Не пригадаю, бо втомився Від катувань років, думок зловісних [...] Та зі сторінки я ще підведусь. Мої слова в повітрі не розтануть.

Один із найвідо-міших портретів Байрона-мандрів-ника. Поет в до-рожньому сюртуці спрямував свій погляд в неосяж-ний світ, що про-стягся перед ним. За його спиною видніються далекі міста, фортеці і храми.

. Красень-Байрон в трохи картинній позі замріяно сперся на руку. Скількох жінок підкорив его задумчивый і млосний погляд, його наздзвичайна здатність зваблювати і причаровувати.

Ледь насмішкуватий бадьорий погляд на цьому байронівскому портреті свідчить про легкий характер поета і його устремління до веселого і радісного життя.

Лорд Байрон завжди був винятковим і незрівняним – всі його образи надзвисчайно пасували йому. Він легко захоплювався, нічого не шкодував для досягнення мети, в тому числі і себе.

В пору перших закоханостей і перших віршів

За творчим процесом

Непокірний і волелюбний Байрон-бунтівник