Презентація на тему:
Борис Пастернак"Зимова ніч" - справжній гімн коханню

Вірш присвячений Ользі Івинській

Спільний ритм пульсації людського кохання та природи відтворюється у поезії “Зимова ніч”. У ньому теми кохання й природи настільки глибоко вростають одна в одну, що неможливо визначити, яка з них є головною.

Випадкова зустріч Бориса і Ольги на дачі в Передєлкіно

Символічні образи: Зима - зла чарівниця, яка стала володаркою всього навколо Снігова заметіль – то заметіль самого життя з його труднощами та тривогами

Свіча – символ тиші, спокою, домашнього затишку, кохання, символ життя, плинності часу. Хрест – сила чуттєвої пристрасті яка приковує закоханих одне до одного, перехрестя їхніх життєвих шляхів: Схрестились руки і уста, схрестились долі.

Епітети допомагають створити образ кольорів: “Озаренный потолок – снежная мгла, седая и белая”. Порівняння характеризують відношення автора до почуттів героїв: “Жар соблазна вздымал, как ангел, два крыла…”

«Ее посадили из-за меня, чтобы добиться свидетельств против меня. Только ее мужеству я обязан тем, что что меня не арестовали. И я имею возможность писать» (З листа Ренаті Швейцар)

Свіча поезії Пастернака палає всупереч усім заборонам і табу