X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Виховна і освітня цінність української народної іграшки у творчій діяльності дітей

Завантажити презентацію

Виховна і освітня цінність української народної іграшки у творчій діяльності дітей

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Виховна і освітня цінність української народної іграшки у творчій діяльності дітей З досвіду роботи вчителя трудового навчання гімназії №107 м. Запоріжжя Бабич Лариси Іванівни

Слайд 2

Значення іграшки у розвитку дитини Одним із ефективних засобів формування творчої активності дітей є різновид українського народного мистецтва - іграшка. Вона є відтворенням предметів і явищ життя й діяльності суспільства.

Слайд 3

Значення іграшки у розвитку дитини На підставі поліфункціонального характеру української народної іграшки, було виділено окремі її функції: інформаційну, мотиваційно-стимулюючу, сенсорну, гедоністичну, евристичну, аксіологічну, культурологічну, навчальну, розвиваючу, виховну.

Слайд 4

Значення іграшки у розвитку дитини На значущість народної іграшки у вихованні підростаючого покоління вказували С.Ф. Русова, Е.А. Аркін, А.П. Усова, Е.О. Фльоріна, А.С. Макаренко та інші.

Слайд 5

Значення іграшки у розвитку дитини Мистецтво українського іграшкарства формує в дітей естетичні смаки, творчі здібності. Народна іграшка має не лише екологічну, а й духовну чистоту. Зроблена з любов’ю, вона розвиває кмітливість, фантазію, духовний світ дитини, дає перші професійні навички, пробуджує відчуття рідного коріння.

Слайд 6

Значення іграшки у розвитку дитини Використання народної іграшки урізноманітнює ігрову діяльність дітей, збагачує, розширює сферу пізнання дитиною світу і свого народу, розвиває традиційні для національної, господарської, побутової культури навички.

Слайд 7

Види іграшки Українська народна "іграшкова культура" складна й розмаїта. Найбільш простою та прямолінійною класифікацією є поділ на дві групи: Іграшки, у яких основною рисою є пластичні, художньо-естетичні фактори: ляльки, коники, баранці, олені, цапки, вершники, птахи, "барині", "куми" тощо; Іграшки, основною функцією яких є результат здійснення певної механічної дії: деркачі, фуркала, калатала, свистки, луки зі стрілами, брязкальця, хихички тощо.

Слайд 8

Види іграшки Українська іграшка представлена розмаїттям матеріалів. Можна виділити кілька її видів: дерев'яні, глиняні, м'які (ганчіркові), сирні, солом'яні та іграшки з природного матеріалу – сіна, реп'яхів, рогози, листя, качанів кукурудзи, тирси, вербової кори, льону, різноманітних квітів, овочів.

Слайд 9

Дерев’яна іграшка Дерево - матеріал, який у сільських умовах фактично завжди під рукою. Тому найбільше іграшок-саморобок роблять саме із дерева. Це свистки, мороки, візки, колиски, мініатюрний посуд, знаряддя праці, лялькові меблі і зброя.

Слайд 10

Глиняна іграшка Із глини ліпили фігурки ”пань”, ”баришень”, ”кумів”, вершників на конях, півників, котиків, зозульок. У різних місцевостях України гончарі виготовляли також дрібний дитячий посуд - "монетки", який є узагальненим, лаконічним повторенням "дорослого" місцевого посуду. Називався він "монетки", бо давався на здачу, коли купляли посуд. Глиняні іграшки виготовляли переважно дружини й діти гончарів. За сезон сім’я гончаря виробляла кілька возів іграшок. На ярмарках та базарах вони користувалися попитом.

Слайд 11

Сирна іграшка На Гуцульщині й донині роблять іграшки із сиру — коників, баранців, бичків. Розміри фігурок невеликі: 10 см заввишки та 16 завдовжки. Цим промислом займаються жінки.

Слайд 12

Іграшки із соломи

Слайд 13

Іграшки із трави, листя кукурудзи Іграшки із соломи і трави - типові екологічні іграшки. Авторами цих іграшок зазвичай були сільські умільці-хлібороби. Виготовляли брязкальця ромбічної форми, брязкальця у формі кулі, "дзеркала", бичків, оленів, коників, ляльок різного типу, "павучків" тощо

Слайд 14

Іграшки з текстильних матеріалів Народні ляльки-іграшки пов'язані з обрядово-ритуальними ляльками, які виготовлялися до певних дат і подій та з різних приводів (весілля, посухи, хвороби тощо)

Слайд 15

Символіка іграшки Сопілка символізує мелодичну душу українського народу. Свищики – оберіг, шумові ефекти якого, за повір’ям відганяють злих духів.

Слайд 16

Символіка іграшки Зозулиця - відроджений образ глиняної пташки-свищика, яка була винайдена нашими пращурами понад 7 тис. років тому за часів Трипільської цивілізації. Цей народний інструмент може стати музичним талісманом європейського футбольного чемпіонату в 2012 році.

Слайд 17

Символіка іграшки Коза – символ родючості. Баранчик – найстаріший образ сонця. З цією іграшкою пов’язана уява про багатство, добробут, благополуччя. Зайчик – (у слов’ян) нескінчений рух життя на землі. Ведмідь – символ добра, дитячої забави, добрий господар лісу. Коник – слуга сонця, допомагає вирощувати хліб, сприяє підвищенню родючості землі.

Слайд 18

Символіка іграшки Іграшка українських гончарів «півень» - один з найдавніших сакральних образів, який прийшов до нас зі сходу Півень – птах, пов’язаний з сонцем: він не тільки сповіщає про початок дня, але є провідником сонця в річному та добовому циклах. Він охороняє від небезпеки, розгонює своїм криком нечисту силу, відлякує біду, вітає схід сонця, обертає до втечі сили зла та тьми, пильнує небезпеку. Груди півників часто прикрашали солярні символи – кола, розети, крапки, розташовані по колу.

Слайд 19

Технологія виготовлення керамічної іграшки Технологія виготовлення іграшок, підготовка глини майже всюди були однаковими. Глину змішували з дрібним просіяним піском і розводили з водою, перетворюючи у в’язке тісто. З нього й ліпили іграшки. Спочатку їх висушували, а через кілька днів обпалювали. В залежності від якості і складу місцевих глини й піску, поверхня іграшок набувала певного кольору і фактури. Для прикраси в різних центрах використовували кольорову поливу або розпис.

Слайд 20

Регіональні особливості керамічної іграшки Найвідоміші місця виготовлення народних іграшок в Україні – Івано-Франківщина (Косів, Кути), Львівщина (Яворів, Стара Сіль), Закарпаття (Ужгород), Полтавщина (Опішня, Хомутець), Дніпропетровщина (Петриківка), Київщина (Васильків), Черкащина (с. Громи), Тернопільщина (Калагарівка, Великий Кунинець, Вишневець), Вінниччина (Бар, Бубнівка), Житомирщина (Баранівка), Хмельниччина (Адамівка), Волинь (Ковель), Одещина. Характерні особливості української народної іграшки

Слайд 21

Опішня Опішня — центр українського народного мистецтва (кераміка, ткацтво), що здобув широку популярність з 19 ст.

Слайд 22

Опішнянська іграшка В Опішні виготовляли іграшки, подібні до знарядь праці і посуду („монетки”); свистунці: коники, баранці, гуски, курки, півники, качки; вершники на коні, мама з дитиною, жінка з куркою, ведмідь; сюжетні іграшки: „Весілля на Полтавщині”, „Хлібороб”.

Слайд 23

Опішнянська іграшка Для Опішнянської іграшки характерні рослинні орнаменти, хвилясті, прямі, ламані лінії, крапки, кружечки, мазки. Вироби покриває розпис локальними колірними плямами (в основному крупно намальований стилізований рослинний узор), підкреслюючи їх декоративну узагальненість.

Слайд 24

Косів Околиці Косова багаті на глину. Тож гончарство тут розвивалось з давніх часів. Ужитково-декоративна кераміка, якою ми знаємо її сьогодні, зароджувалась десь наприкінці 18 - початку 19 століть.    Нині в Косові працює ціла група молодих народних майстрів, художників-професіоналів, які з глини виготовляють скульптурки-іграшки та скульптурні композиції на різноманітну тематику.                                                                                  

Слайд 25

Косівська іграшка Найчастіше зустрічаються свищики: птахи, тварини, які здебільшого мають найпростішу форму.

Слайд 26

Косівська іграшка Для глиняной іграшки Косівщини характерний розпис зеленим, червоно-брунатним та жовтим кольором по білому, жовтувато-білому тлі та жовтим, білим і зеленим кольорами по червоно-брунатному тлі. Візерунок – рослинно-геометричний.

Слайд 27

Іграшки інших регіонів Глиняні забавки, виготовлені в Києві, Одесі, Хмельницькому - без розпису і глазурі, дивують своєю нехитрою мудрістю, цільністю. Їм притаманні широта сюжетних задумів, сміливість композиційних вирішень, динамізм форми.

Слайд 28

1.  Тиквочки. с.Адамівка Хмельницька обл. поч. XX ст. 2,3. Іграшки. Пиріжок О.Я. с.Адамівка Хмельницька обл. 1963 - 64

Слайд 29

Посудинки. Протор'єва Н.Ю., Протор'єв В.С. Васильківський майоліковий завод. Київська обл. 1960-ті