Презентація на тему:
До 70-річчя визволення Харківщини від фашистських загарбників

-Яку війну довелося пережити нашому народові в минулому сторіччі? -Як вона називається? Чому? -Коли відбувалася? -Скільки років вона продовжувалася? -Між ким вона велася? Хто переміг? -Скільки людей загинуло під час війни? -Яке свято святкувала Харківщина цього літа?

Кто говорит, что на войне не страшно, Тот ничего не знает о войне. Юлія Друніна

22 червня 1941 року німецьку фашисти без попередження напали на Радянський Союз, в складі якого була й Україна. Першим почали бомбардувати Київ. До Харкова німці вступили 24 жовтня 1941 року. Окупація продовжувалася 641 день або 21 місяць!

Німці нищили все навкруги, спалюючи хати, будинки, розстрілюючи, грабуючи та знущаючись над людьми! Харків‘яни голодували, ховались у підвалах, тікали з міста.

За перші дні окупації фашисти повісили 100 чоловік на вулицях міста, щоб залякати всіх інших жителів, на Тракторному заводі було розстріляно 16 тисяч харків’ян-євреїв, в Дробицькому яру було розстріляно більше 30 тисяч мирних жителів Харківщини, у лікарні на вулиці Трінклера фашисти спалили заживо 500 радянських воїнів. Найважче всього було дітям – вони помирали від голоду, холоду, залишались сиротами – їхніх батьків розстрілювали. Фашисти проводили досліди над малюками, викачували з них кров для своїх солдатів, катували їх до смерті.

Радянські війська тричі звільняли Харків:двічі їх попитки були невдалими – німці знову відвойовували місто: у жовтні 1941 року, у лютому 1943 року. Під час цих боїв загинуло під Харковом 110 тисяч солдатів та взято до полону 240 тисяч наших воїнів. І тільки 23 серпня 1943 року наші війська звільнили місто повністю й назавжди від клятих звірів-окупантів. У місті після німців залишилося всього 200 тисяч жителів, а до війни налічувалося 1 мільйон мешканців!

23 серпня 1943 року

Наша земля полита кров’ю тисяч людей, шануймо їх!

Чи маємо ми право забути про тих, хто зберіг мирне небо над нашими головами? Хвилина мовчання та пошани загиблим…

Пам'ять серця… Пам'ять сивини… Пам'ять тих, що  Не прийшли з війни, Пам'ять – наче квіти на броні… Сонце усміхається мені.

Наші славетні діди залишили нам мир на харківській землі

Любіть свою Харківщину, вчіться та своєю працею прославляйте її!