X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Реформи в сільському господарстві

Завантажити презентацію

Реформи в сільському господарстві

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Реформи в сільському господарстві

Слайд 2

Децентралізація керівництва економікою Підприємства Полтавщини спочатку увійшли до Харківського раднаргоспу. У 1960 р. було утворено Полтавський раднаргосп, який проіснував до січня 1963 р. У підпорядкування раднаргоспу увійшло

Слайд 3

Позитивні наслідки Здійснив спеціалізацію ряду підприємств; ліквідував дублювання виробництва однотипної продукції; відбулося укрупнення дрібних автотранспортних господарств, що дозволило прискорити перевезення вантажів; було створено Центральне бюро технічної інформації

Слайд 4

Негативні сторони Плани підприємствам спускалися згори; адміністративний прес раднаргоспів; зберігався принцип розверстки сировини й готової продукції. Висновок: справа звелася до примітивного перетрушування бюрократичних структур.

Слайд 5

Перебудова управління сільським господарством У 1962 році замість районної ланки запроваджено спеціалізовані колгоспно – радгоспні управління, що охоплювали територію трьох – чотирьох районів, зі своїм парторгом (секретарем сільського райкому ставав заступником цього парторга) Результат: система управління ускладнилась.

Слайд 6

Перебудова партійних органів Наприкінці 1962 р. партійні організації було поділено за виробничою ознакою на промислові й сільські. У межах області утворилося дві самостійні партійні організації, на чолі яких стояли відповідні обкоми КПУ

Слайд 7

Експерименти в аграрному секторі

Слайд 8

Полтавці на цілинних землях З Полтавщини, за офіційними даними, впродовж 1954 – 1956 рр. освоювати цілину поїхало щонайменше 3 тис. молодих спеціалістів, найбільше – з міст Полтави та Кременчука, Миргородського та Лубенського районів. Найбільший трудовий десант відбувся влітку 1956 року. Починаючи з 1958 р., на цілинні землі періодично виїжджали студентські будівельні загони (в першу чергу цей обов’язок лягав на плечі студентів Полтавського інженерно – будівельного інституту), які допомагали зводити житлові будинки, господарські приміщення та культурні об’єкти. Проводи полтавців на цілинні землі. 1954 р.

Слайд 9

Кваліфіковані кадри наших земляків – керівники, агрономи, механізатори, слюсарі, будівельники – завоювали авторитет своєю працею та дисципліною, забезпечили успішну роботу таких цілинних господарств, як радгоспи “Індустріальний”, ім. Абая, “Ентузіаст”, “Карагандинської”, “Толбухінський”, “Молода гвардія”, “Кокчетавської”, “Приреченський” Кустанайської областей Казахської РСР.

Слайд 10

Федір Трохимович Моргун Учений–аграрій, економіст і господарник, письменник і публіцист, багаторічний керівник Полтавщини, доктор сільськогосподарських наук, академік УААН, державний і політичний діяч, ветеран Великої Вітчизняної війни пройшов довгий і тернистий життєвий шлях. Герой Соціалістичної Праці, Кавалер чотирьох орденів Леніна, двох – Вітчизняної війни I ступеня, чотирьох – Трудового Червоного Прапора. Одержав нагороди України — ордени Миколи Чудотворця – "За примноження добра на землі" та Ярослава Мудрого V ступеня. У 1998 р. за внесок у сільськогосподарську науку і практику, за значну природоохоронну роботу удостоєний звання "Людина року". Із протоколу №46 засідання бюро Полтавського обкому КПУ про рекомендацію спеціалістів с\г для роботи директорами радгоспів на цілинних землях (25.10.1954р.) “… Рекомендувати тов. Моргуна Ф.Т., 1924 р.н., члена КПРС з 1952 р., освіта вища, за спеціальністю агроном, директором радгоспу на цілинні землі. Просити ЦК КПУ затвердити”

Слайд 11

Шефська допомога Водночас підприємства Полтавщини надавали шефську допомогу республікам, на території яких розташовувалися цілинні землі. Так, у розпалі жнив 1954 р. було відвантажено 250 комбайнів “Сталінець - 6” та відправлено групи комбайнерів до Кокчетавської області. Аналогічні акції незабаром були здійснені щодо допомоги трудящим Башкирської АРСР та Алтайського краю..

Слайд 12

Колектив Лубенського ливарно – механічного заводу “Комсомолець” одержав завдання виготовити механізми для елеваторів та елеваторне устаткування. Вже у травні 2954 р. до Алтайського краю, Західного Сибіру, Південного Уралу та Казахстану було надіслано бетономішалки, каменедробарки, крани “Піонер”, лебідки та інші механізми. У Полтавському депо в листопаді 1954 р. була створена спеціальна бригада, яка розпочала виготовляти тракторні вагончики для механізаторів - цілинників Зберемо з цілини багатий урожай. Плакат В.Корецького, К. Іванова. 1954.

Слайд 13

Кукурудза – “королева полів” Кукурудзяна епопея М.Хрущова знайшла цілковиту підтримку полтавського партійного керівництва. В області поширився лозунг: “Кукурудза – це той кінь, який нам потрібен”.

Слайд 14

У 1957 р. колгоспи і радгоспи області засіяли гібридним і сортовим насінням кукурудзи 315 тис. га, в окремих місцях посіви зайняли 50% угідь. Планами передбачалося одержувати з гектара не менше 32 ц кукурудзи в зерні і 400 ц у зеленій масі. М.С.Хрущов. Кременчук. 1962 р.

Слайд 15

На вирощування кукурудзи були кинуті ударні молодіжні ланки й бригади. У 1961 р. на кожному “комсомольському” гектарі було зібрано в середньому по 50 ц сухого зерна кукурудзи. Найбільшого успіху досягла ланка Катерини Гулій з колгоспу ім. Шевченка (с.Хомутець) Миргородського району. Що з 30 га зібрала по 101, а на решті площі – по 75.2 ц зерна качанистої.

Слайд 16

Високу оцінку трудовому подвигу сільських комсомольців Полтавщини дав ЦК КПРС і особисто М.Хрущов. Невдовзі К.Гулій було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Свідчення Із листа М.Хрущова ланковій К. Гулій(1961р.) “Ваш приклад переконливо показує. Які багаті врожаї зерна кукурудзи можна одержувати на землях Полтавщини …. Центральний Комітет партії високо цінить Ваш досвід і висловлює впевненість, що він дістане велике поширення”.

Слайд 17

Широкого розголосу набув досвід ланок Надії Севертоки та Івана Ляшенка з колгоспу ім. Жданова Лубенського району. Змагаючись між собою, члени ланок – випускники місцевої школи – досягли 100 – центнерного врожаю качанистої. З трудовою перемогою молодих колгоспників привітав сам М.Хрущов.

Слайд 18

Свідчення. Із листа М.Хрущова на ім’я Н.Севертоки, Н.Фесенко, Г.Пороцької, Л.Моренець, Н.Якименко… (31.10.1962р.) “Дорогі товариші, юні друзі! З глибокою увагою і хвилюванням читав я Вашого листа до Центрального Комітету партії. Ви з гордістю пишете. Що всім вам минуло по 18 років і ви здійснили свій перший трудовий подвиг на благо Батьківщини. Закінчивши весною минулого року середню школу, ви пішли працювати в колгосп. Ланка Надії Севертоки одержала з 20 гектарів по 102,6 ц зерна кукурудзи з гектара . Крім того, на 20 га кожна з ланок виростила по 55 ц зерна кукурудзи з гктара. Це блискучий успіх. Центральний комітет партії, уряд, народ пишається такими юнаками і дівчатами, як ви, пишаються молодим поколінням будівників комунізму, вихованим великою партією Леніна”

Слайд 19

Видані книги “Маяки – кукурудзоводи Полтавщини. Рік 1961 - й” “Золота книга кукурудзоводів Полтавщини”.

Слайд 20

У 1961 р. 18239 переможців соціалістичного змагання нагороджено значком “Знатний кукурудзовод Полтавщини”

Слайд 21

“Наздогнати й перегнати Америку!” – такий лозунг був проголошений М.С.Хрущовим у травні 1957 році На обласній виставці с/г Полтава. 1952

Слайд 22

М’ясна авантюра М.Хрущова надовго запам’яталася жителям області. За вказівкою партійних округів повсюдно була розгорнута галаслива кампанія “Наздоженемо Америку”. У колгоспних клубах станом на 1957 р. було проведено більше 300 тематичних вечорів, більше 600 агітбригад виспівували по містах і селах оптимістичні частівки, які не залишали сумніву в успіху історичної гонитви. Працівники сільського господарства брали на себе зобов’язання протягом року збільшити виробничі показники щонайменше в два рази. Частівка із репертуару агітбригади колгоспу “Зоря життя” Полтавського району Випав, друзі, добрий час – Молока і масла й сала Знаєм: буде більше в нас. Полтавчанам це під силу, Бо мета у нас така: Буде вдосталь в нас свинини, Буде вдосталь молока.

Слайд 23

Реорганізація МТС У лютому 1958 року пленум ЦК КПРС за доповіддю М.Хрущова прийняв постанову “Про дальший розвиток колгоспного ладу і реорганізацію машинно – тракторних станцій”.

Слайд 24

На момент реорганізації на Полтавщині налічувалось 84 МТС. Одними з кращих визнавалися: Полтавська (директор - Черкасов), Манжеліївська (директор - І.Я.Корзун), Озерянська Кишеньківського району (директор І.П.Варяниця), Рублівська (директор С.Ю. Збінський)

Слайд 25

У 1958р. колгоспи придбали у МТС понад 10 тис. тракторів, 8700 зернових і кукурудзозбиральних комбайнів та багато іншої сільськогосподарської техніки на суму 252 млн.крб. Однак ефективно використати машини колгоспи не змогли (відсутність на селі висококваліфікованих фахівців).

Слайд 26

У 1961 р. РТС було реорганізовано в систему “Сільгосптехнік”. Першим головою Полтавського обласного об’єднання “Сільгосптехніки” став Г.М.Налісний.

Слайд 27

Висновок: експерименти ініційовані М.С.Хрущовим за рядом об’єктивних причин звели нанівець попередні досягнення і поставили сільське господарство у кризовий стан.

Слайд 28

Використані джерела 1.Нариси історії Полтавської партійної організації/ [Л.С.Волошко, С.В.Гончаренко, І.Ю.Горобець та ін.],-Х.;Прапор, 1981, - 322с. 2. Полтавщина: влада на історичних паралелях [Полтавська обласна державна адміністрація, Державний архів полтавської області,Полтавський краєзнавчий музей],-Полтава: АСМІ, 2005.-392с.

Завантажити презентацію