Презентація на тему:
"Болгарія після Другої Світової війни"

Болгарія після другої світової війни Презентація на тему: підготувала учениця 11А класу Сенюк Вікторія

План 1. Загальні відомості. Державні символи 2.Прихід комуністів до влади. Ліквідація монархії. Правління Т. Живкова. 3.Революція 1989р. Сучасне становище Болгарії.

1.Загальні відомості.  Респу бліка Болга рія — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22% його території. Межує на півночі з Румунією — вздовж Дунаю, на півдні — з Грецією і Туреччиною, на заході — з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем. Загальна довжина державного кордону2245 км, з них 1181 км — сухоземний, 686 км — річковий, і морський — 378 км. Площа — 110,9 тис. км², населення  — 7,576 млн (2010), столиця і найбільше місто — Софія, офіційна мова  — болгарська, грошова одиниця — лев. Болгарія — член міжнародних організацій ООН, ЄС, НАТО.

Державні символи Державний прапор: Біла смуга — символ миру та свободи, зелена — природні багатства країни, червона — символ мужності і крові патріотів, яку пролито в боротьбі за незалежність. Прапор у нинішньому варіанті існує від 1947 року. Державний герб: Герб Республіки Болгарія — це золотий коронований лев, що стоїть на задніх лапах, на червоному тлі у формі щиту, під яким напис: «Сила в об'єднанні». Державний гімн: Державним гімном є пісня «Мила Батьківщино».

2. Прихід комуністів до влади. Ліквідація монархії. Правління Т. Живкова. Після вересневого повстання 1944 року в Болгарії влада перейшла до рук вітчизняного фронту, провідні ролі в якому відігравали комуністи – члени болгарської робітничої партії. Коаліційний уряд в основному складався з представників правих партій, але комуністам належали ключові міністерства – внутрішніх справ, юстицій. Була проведена аграрна реформа. В вересні 1946 року був проведений референдум, за результатами якого було ліквідовано монархію. Болгарію проголошено народною республікою. У грудні 1947 року прийнята нова конституція країни, яка узаконила всевладдя комуністів і проголосила будівництво соціалізму за радянським зразком: розпочато індустріалізацію в країні та кооперування селян.

60-ті рр. стали роками розквіту культу Генерального секретаря ЦК БРП В.Червенкова. В 1954 році болгарську комуністичну партію (нова назва) очолив Т. Живков, який взяв курс на прискорене будівництво соціалізму. За короткий час було націоналізовано 98% промисловості, а у 1958 році Болгарія першою серед країн соціалізму завершила кооперування селянства. Наприкінці 60рр. уряд сповістив про побудову основ соціалізму. Болгарія перетворилася на індустріально-аграрну країну. Водночас вона зберігала високі темпи зростання сільськогосподарського виробництва і стала великим постачальником його на світовий ринок.

В 1971 році була прийнята нова програма БКП, нова конституція НРБ, що проголосили план побудови „розвинутого соціалістичного суспільства” Болгарії. Монополія БКП призвела до зосередження всіх важелів управління в руках сімейного клану Живкова. В тоталітарному суспільстві не допускалося інакомислення, думки рядових комуністів ігнорувалися, а друга політична партія країни – Болгарський землеробський народний союз, була цілком залежна від компартії. У 70-ті рр. розпочинається спад виробництва, а з 80-х рр. – наростання кризових явищ в болгарському суспільстві. Загострило ситуацію в країні і рішення Живкова у 1984 році асимілювати турецьке населення півдня Болгарії (1 млн. з 9 млн. жителів країни): туркам примусом нав’язувалися болгарські прізвища. Живков, як і інші керівники-диктатори соціалізму негативно поставився до Горбачовської перебудови в СРСР, але в суспільстві усвідомлювалась необхідність рішучих реформ. В листопаді 1989 року не пленумі ЦК БКП Живков був звинувачений у злочинних методах керівництва і вимушений був піти у відставку. Падіння авторитарного режиму Живкова сприяло поступовій ліквідації монополії компартії на владу, в якій відбулися радикальні зміни і з початку 1990 року вона стала називатись Болгарською соціалістичною партією (БСП).

3.Революція 1989р. За короткий час на політичній арені Болгарії виникло понад 50 різних партій. Головною опозиційною силою в країні став, створений у грудні 1989 року, Союз демократичних сил (СДС), до якого увійшли 16 партій, об’єднань і рухів. Його очолив Ж. Желєв, який після виборів у болгарський парламент – Великі народні збори, незважаючи на перемогу БСП, у серпні 1990 року був обраним депутатами президентом країни. В липні 1991 року була прийнята нова демократична Конституція республіки Болгарія. Почалися ринкові перетворення, але слабкість економіки, відсутність досвіду приватизації спричинили різкий спад виробництва. На середину 1994 року 80% населення за рівнем доходів опинилося за межею бідності. Це призвело до загострення політичного протистояння в болгарському суспільстві.

На виборах 1994 року перемогла соціалістична партія, але й вона не змогла розв’язати економічні проблеми: результатом стало катастрофічне падіння ВЛЦ (середня заробітна плата стала складати 7 доларів на місяць, тоді як при демократах 30), інфляція досягла 150% за рік. Це стало причиною повернення демократів до влади. У 1996 році президент Болгарії – лідер СДС П. Стоянов. Демократи перемогли і на парламентських виборах 1997 року. На сьогодні зовнішньополітичні та економічні зв’язки Болгарії поступово переорієнтовуються на Захід. На сьогодні середня заробітна плата становить близько 100 доларів в місяць, а пенсія 50. У 1992 році у Софії укладено договір про дружні відносини та співробітництво між Україною і Болгарією.