X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
"Блокадний Ленінград"

Завантажити презентацію

"Блокадний Ленінград"

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Блокадний Ленінград

Слайд 2

Против нас полки сосредоточив, Враг напал на мирную страну. Белой ночью, самой белой ночью Начал эту страшную войну. Против нас полки сосредоточив, Враг напал на мирную страну. Белой ночью, самой белой ночью Начал эту страшную войну.

Слайд 3

Блока да Ленінгра да Блока да Ленінгра да (8 вересня 1941 — 27 січня 1944) — військова блокада німецькими, фінськими та іспанськими військами Ленінграда під час Другої світової війни. Тривала з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року (блокадне кільце було прорване 18 січня 1943 року) — 872 дні. Єдиним зв'язком міста було Ладозьке озеро, яке було поза межами досягання німецької артилерії. Але пропускна можливість даного шляху була недостатньою для потреб міста. Голод разом із іншими проблемами стали причиною смерті сотень тисяч мирних жителів.

Слайд 4

Роль Ленінграда в плані «Барбаросса» Захоплення Ленінграда було важливою частиною плану «Барбаросса». Це мав бути один із проміжних етапів війни, після якого Гітлер мав на меті завоювання Москви. Захопленням міста було покладено на групу армій «Північ». Доля ж самого міста до останнього моменту лишалася невідомою. 8 липня 1941 року генерал-полковник Гальдер Франц сказав, що за словами Гітлера Москву та Ленінград необхідно зрівняти з землею, щоб позбавитися від населення цих міст. Це буде народне лихо. Згодом, 21 липня, Гітлер заявив, що «в порівнянні із значенням Ленінграда, Москва — всього лиш географічний об'єкт». Згідно з планами Вермахту, за перші двадцять днів війни німецькі війська на півночі повинні були вийти до лінії Мозир, Рогачов, Орша, Вітебськ, Великі Луки, південніше Пскова, південніше Пярну. Після цього мала бути двадцятиденна пауза, в ході якої планувалося перегрупування військ. На сороковий день війни повинна була початися друга фаза наступу, в ході якої планувалося захопити Ленінград.

Слайд 5

Початок блокади Під Ленінградом німці опинилися доволі швидко, майже не відчувши опору з боку Червоної армії. За перші 18 днів 4-а танкова армія пройшла 600 кілометрів, форсувавши річки Західна Двіна та Північна Двіна. 9 липня гітлерівські війська захопили місто Псков, який знаходиться за 280 кілометрів від Ленінграда. Згодом просування армії було частково призупинене. В середині серпня німецькі війська дійшли до безпосередньої близкості до міста. 4 вересня почався артилерійний обстріл міста з окупованого Тосно та з Пулковських висот.

Слайд 6

Слайд 7

Ситуація на початок блокади Сталін вважав ситуацію, що склалася навколо Ленінграду, катастрофічною, навіть безнадійною. 11 вересня командуючим Ленінградським фронтом був назначений Жуков Г. К., який змінив Ворошилова К. Є.. На той час була чітко налагоджена оборона міста. Цим займалися Ворошилов К. Є., Трибуц В. П. та Жданов А. О. Згідно з обліком відділу торгівлі Ленміськвиконкому, наявність головних харчових продуктів на 12 вересня 1941 року складала: Хлібне зерно та борошно — на 35 днів; Крупа та макарони — на 30 днів; М'ясо та м'ясопродукти — на 33 дні; Жири — на 45 днів; Цукор і кондитерські вироби — на 60 днів; Але до цього списку не були включені консерви та сухарі, що зберігалися як недоторканні запаси, а також незначна кількість борошна, що зберігалося як аварійний фонд на кораблях Балтійського флоту

Слайд 8

На захист міста піднялись всі його мешканці: 500 тисяч ленінградців будували оборонні споруди, 300 тисяч пішли добровольцям в народне ополчення, на фронт і в партизанські загони. Жіночий стрілецький батальйон На защиту города поднялись все его жители: 500 тысяч ленинградцев строили оборонительные сооружения, 300 тысяч ушли добровольцам в народное ополчение, на фронт и в партизанские отряды. Женский стрелковый батальон.

Слайд 9

Проводи на фронт Проводы на фронт.

Слайд 10

Вороги підійшли близько до Ленінграда і тепер могли обстрілювати з гармат всі ленінградські вулиці. Враги подошли близко к Ленинграду и теперь могли обстреливать из пушек все ленинградские улицы.

Слайд 11

На березі Неви На берегу Невы.

Слайд 12

Вдень і вночі німці бомбили і обстрілювали Ленінград. Днём и ночью немцы бомбили и обстреливали Ленинград.

Слайд 13

Спорожніли цехи ленінградських заводів. багато робітників пішли на фронт. До верстатів встали їхні дружини і діти. Опустели цеха ленинградских заводов. Многие рабочие ушли на фронт. К станкам встали их жёны и дети.

Слайд 14

Опустели цеха ленинградских заводов. Многие рабочие ушли на фронт. К станкам встали их жёны и дети.

Слайд 15

Продовольство в Ленінграді закінчилося. А в місті близько 2,5 млн. людей. Чим їх годувати? Далеко за кільцем блокади є продовольство - борошно, м'ясо, масло. як їх доставити? Тільки одна дорога пов'язувала блокадний місто з Великою землею.                                                             Ця дорога йшла по воді. Продовольствие в Ленинграде закончилось. А в городе около 2,5 млн. людей. Чем их кормить? Далеко за кольцом блокады есть продовольствие – мука, мясо, масло. Как их доставить? Только одна дорога связывала блокадный город с Большой землёй. Эта дорога шла по воде.

Слайд 16

Осінь 1941 року 30 серпня 1941 року Державний комітет оборони прийняв рішення про доставку вантажів до Ленінграда через Ладогу. На західному березі розпочалося будівництво порту за 55 кілометрів від міста. Перші баржі прийшли вже 12 вересня. Вони привезли 626 тонн зерна та 116 тонн борошна. Протягом 12 вересня-15 листопада через озеро було переправлена 24 097 тонн зерна, борошна та крупи, понад 1130 тонн мяса, молочних продуктів та інших продуктів. 12 вересня Військова рада Ленінградського фронту вперше знизила розмір хлібної норми. Тепер робочим покладалося в день 500 г хліба, службовцям і дітям — по 300, а утриманцям — по 250. Щоденна витрата борошна для випікання хліба становила у середині вересня 2 100 тонн. З 1 жовтня робітники та інженерно-технічні працівники стали отримувати за картками 400 грамів хліба на добу, всі інші — по 200 грамів. Різко скоротилася видача інших продуктів. З пивоварних заводів забрали 8 000 тонн солоду і перемололи їх. На млинах розкрили підлоги і зібрали весь борошняний пил

Слайд 17

У місто везли продовольство, а назад старих і голодних дітей. В город везли продо – вольствие, а обратно стариков и голодных детей.

Слайд 18

На Ленінград обрушилося понад 100 тисяч фугасних і запалювальних авіабомб, фашисти випустили 150 тисяч снарядів. Вороги хотіли приректи на болісну смерть як можна більше людей, залишилися в живих, взяти місто голими руками. На Ленинград обрушилось свыше 100 тысяч фугасных и зажигательных авиабомб, фашисты выпустили 150 тысяч снарядов. Враги хотели обречь на мучительную смерть как можно больше людей, остав- шихся в живых, взять город голыми руками.

Слайд 19

Відбиття авіанальоту на Ленінград

Слайд 20

Після бомбардування. После бомбёжки.

Слайд 21

Зима 1941–1942 20 листопада 1941 вп'яте для населення та втретє для військових були скорочені норми видачі хліба. Військові одержували по 500 грамів, робочі — 250, всі решта — по 125 грамів. Розпочався страшний голод. Люди помирали від «ленінградської хвороби» — дистрофії. Запаси, зроблені в сім'ях, швидко закінчилися. Люди вмирали на вулицях, просто під час руху. Спеціальні похоронні служби забирали трупи сотнями. Щодня в середньому помирало близько 4 тисяч осіб. За грудень 1941 року померло 52 881 осіб, за січень 1942 року — 96 751. В лютому смертність дещо знизилася — було зареєстровано близько 75 тисяч небіжчиків. Смертність серед чоловіків була значно вищою, ніж жінок (на 100 смертей було 63 чоловічі та 37 жіночих смертей). У місті розпочався канібалізм. Чисельність випадків людожерства взимку сягала 600 на місяць. Схоплених людожерів негайно розстрілювали. Дуже часто в блокадних містах розпочиналися епідемії. У Ленінграді вдалося цього уникнути. По-перше, медичне забезпечення в місті було на доволі високому рівні, по-друге, дуже холодна зима не дозволила епідемії розповсюдитися. Захворюваність різними хворобами(за даними Ленміськздороввідділу, 5 січня 1942 року):

Слайд 22

125 гр хліба на цілий день Вглядись в эти фотографии и ты поймёшь, как жили ленинградцы первой блока- дной зимой. 125 граммов хлеба на целый день. Як жили Ленінградці в період першої Блокадної зими...

Слайд 23

Такі оголошення висіли у всіх булочних Ленінграда. Такие объявления висели во всех булочных Ленинграда.

Слайд 24

Найстрашнішою виявилася зима 1942 року. тільки військово-автомобільна дорога, прокладена по льоду Ладозького озера допомогла вижити людям. Самой страшной оказалась зима 1942 года. Только военно- автомобильная дорога, проложенная по льду Ладожского озера помогла выжить людям.

Слайд 25

Ця дорога врятувала від голоду багатьох ленінградців. На таких машинах перевозили хліб по льоду Эта дорога спасла от голода многих ленинградцев. На таких машинах перевозили хлеб по льду озера.

Слайд 26

Дорога на Ладогу. Дорога на Ладогу.

Слайд 27

30 км потрібно проїхати від Кобони, щоб опинитися на західному березі. Недалеко від траси замасковані зенітні установки, дротяні і мінні загороджений- ня, щоб захищати дорогу від фашистських солдатів. Не всі машини доїжджали до берега, багато провалювалися під лід разом з продуктами. 30 км нужно проехать от Кобоны, чтобы оказаться на западном берегу. Недалеко от трассы замаскированы зенитные установки, проволочные и минные загражде- ния, чтобы защищать дорогу от фашистских солдат. Не все машины доезжали до берега, многие провали- вались под лёд вместе с продуктами.

Слайд 28

Розчищали дорогу за допомогою коней, за якою йшли машини з хлібом. Расчищали дорогу с помощью лошадей, по которой шли машины с хлебом.

Слайд 29

Хліб - до Ленінграда, а дітей - в тил. Хлеб –