X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Система виховання

Завантажити презентацію

Система виховання

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Система виховання дітей та молоді в Античному світі

Слайд 2

План лекції 1. Освіта і виховання у Давній Греції: спартанська система виховання; афінська система виховання; порівняльна характеристика. 2. Виховання, школа і педагогічна думка у Стародавньому Римі. Педагогічні ідеї М.Ф. Квінтіліана.

Слайд 3

Економічний i культурний розквіт держав Стародавньої Греції датується VI-IV ст. до н. е.

Слайд 4

 Стародавня Греція складалася з ряду невеликих держав-міст (полісів) Виховні системи: спартанська (Лаконія – головне місто Спарта); афінська (Аттіка – головне місто Афіни).

Слайд 5

Давня Греція

Слайд 6

Слайд 7

Спартанці – нащадки войовничих дорійських племен Склад населення: Спартіати – земельна аристократія (9 тис. родин); Періеки – ремісники, землероби (30 тис.); Ілоти – раби (250 тис.), (раби вважались знаряддям праці, “що вміє говорити”; були позбавлені всіх прав ).

Слайд 8

Особливості Спарти: войовничість; рівноправ’я чоловіка і жінки; геронтократія (влада належала старійшинам); діти належали усій Спарті і виховувалися для держави.

Слайд 9

Мета виховання - підготовка мужніх воїнів, стійких і загартованих майбутніх членів військової общини

Слайд 10

Народжуючи дітей, громадянин виконував обов'язок роду. Новонароджену дитину оглядали геронти у спеціальному місці - лесха. Геронти робили висновок: якщо дитина здорова її повертали батькам; хворобливих, на думку Плутарха, кидали в Тайгетську прірву або викидали на смітник.

Слайд 11

У спартанців було багато вільного часу, який вони використовували для самонавчання та для виховання дітей. За законами Лікурга було заборонено займатись фізичною працею.

Слайд 12

Плутарх “Порівняльні життєписи»

Слайд 13

Плутарх відзначив переваги годувальниць із Лаконії Вони "… не цілували дітей, давали повну волю їх членам і всьому тілу взагалі, привчали їх не їсти багато, не бути розбірливими в їжі, не боятися темряви або не лякатися, коли залишалися на самоті, не вередувати, не плакати".

Слайд 14

Етапи виховання 7-18 р. – діти перебували в агелах – навчалися військово-гімнастичним вправам. (Керівник агели - педоном -спеціальна посадова особа від держави). 14 р. – рік випробування, публічні агони. 15-18 р. – криптії (криваві нічні облави на рабів). 18-20 р. – ефебія ( “ефебія” – молода людина) для проходження військової служби. 20-30 р. – військові походи, патруль кордонів. 30 р. – повноліття.

Слайд 15

Зміст виховання фізичне виховання (володіння зброєю, розвиток сили і витривалості; біг, метання диска і списа); моральне і політичне виховання (відданість державі, патріотизм, слухняність, витривалість); естетичне виховання – через військові пісні і танці; розвиток почуття краси тіла; розумове виховання - уміння мовчати і коротко та влучно відповідати – лаконічно. “Не знаюча міри балакучість робить розмову порожньою” Плутарх антиалкогольне виховання.

Слайд 16

Виховання дівчат у Спарті Дівчата повинні були: бігати, стрибати, боротися, кидати спис і диск. Для них необов’язковим було вміти готувати їжу, прясти, ткати. Дівчат навчали співу і танцям

Слайд 17

Ксенофонт писав: "Дівчата повинні були бігати для зміцнення тіла, боротися, кидати диск, кидати списа, щоб майбутні діти їх були міцними. Діючі статути забороняли їм пестити себе, вести зніжений спосіб життя". Жінка-атлет

Слайд 18

Головне завдання виховання – підготовка сильних відважних воїнів Спарта – войовнича держава

Слайд 19

Афіни

Слайд 20

Особливості афінської системи виховання Виховання мало індивідуалістичний характер. Афіняни прагнули до поєднання розумового, морального, естетичного та фізичного розвитку. Метою виховання виступала гармонійно розвинута особистість. Ця мета визначалася грецьким поняттям "калокагатiя" (внутрішня і зовнішня досконалість);  ідеальна людина – той, хто прекрасний тілом i душею.

Слайд 21

До 7 років діти обох статей виховувались в сім'ях. Афінська жінка була позбавлена багатьох прав, її називали “ойкуремою” (знаряддя для дітородіння). Після шлюбу в становищі дівчат практично нічого не змінювалось: вони переходили з однієї гінекеї в іншу. Хлопчики вступали до школи. Дівчатка проводили весь час у жіночій половині будинку – гінекеї. У гінекеях їх навчали читати, писати, грати на музичних інструментах, а головне – займатися рукоділлям.

Слайд 22

Сцена в гінекеї. Розпис на Древньогрецькій вазі (бл. 430 рік до н. е)

Слайд 23

Гетери ( «подруга») освічені незаміжні жінки, які вели вільний, незалежний спосіб життя. Аспасія

Слайд 24

Виховання в школі Школа (“схоле“) з грецької означає спокій, дозвілля. У подальшому цим словом називали бесіди філософів з учнями, а ще далі – i шкільні заняття взагалі. Заняття проводили дидаскали (з гр.: “дидаско“ – навчаю).

Слайд 25

З метою уникнення небажаних вуличних знайомств, хлопчика у школу і зі школи супроводжував спеціально приставлений раб – педагог . (з грецької.: “пайс“ – дитина, “аго“ – веду за руку).

Слайд 26

Мусична школа (7-16 р.) (з гр.: “мусична“ – мистецтво муз) У школі граматиста навчали читати, писати i рахувати. У школі кiфариста викладалася літературна i музична освіта. У процесі навчання грамоти застосовувався "буквоскладальний метод". Вивчали твори Гомера, Гесiода, а з кінця V ст. до н. е. студіювали Есхiла, Софокла, Еврiпiда. Для письма використовували навощені дерев’яні дощечки, по яких писали загостреними паличками – стилем. Літературні твори часто декламували в музичному супроводі. Вивчали чотири арифметичні дії. Частіше всього у школі навчали гри на лірі, флейті i кіфарі. Рахувати вчилися за допомогою пальців, камінчиків та рахувальної дошки (абаки). Цифри позначалися за допомогою букв алфавіту. Тісно з музикою стояло навчання співу. Орхеїстика – мистецтво танцю.

Слайд 27

Дидаскал веде урок Арфа, на якій грали в Древній Греції

Слайд 28

Слайд 29

Гімнастична школа (палестра – майданчик для занять гімнастикою) У 12-16 р. хлопчики займалися паралельно ще й у гімнастичній школі. У палестрі хлопчики займалися системою фізичних вправ, які отримали назву п’ятиборство (біг, боротьба, стрибки, метання диску i метання спису, плавання). Заняття спортом у палестрі Змагання на колісницях

Слайд 30

На чолі цієї школи (палестри) стояв учитель – педотриб – спеціаліст з усіх видів гімнастики. Фізичне виховання: Спарта – формування фізичних характеристик (сила, швидкість, спритність, витривалість); Афіни – формування красивого тіла.

Слайд 31

Гімнасії У 16-18 р. найбільш забезпечена частина молоді поступала до гiмнасiй. Гімнасія – державний навчальний заклад підвищеного типу в Афінах. Академія Платона Зміст освіти: філософія, політика, ораторське мистецтво, література, гімнастика. У V-IV ст. до н. е. нараховувалося три гiмнасiї, що утримувалися за державний рахунок: Академія, Лiкей i Кiносарг.

Слайд 32

Сцена з навчання у гімнасії

Слайд 33

Військова служба Весь освітній шлях закінчувався 2-рiчною ефебією (18-20 р.) – військовою службою. З 18 років готувалися до військової служби, вивчаючи зброю, морську справу, фортифікацію, військові статути, державні закони. Ефеб

Слайд 34

Спільним в обох системах було те, що вони призначалися для виховання заможного повноправного населення в дусі зневажливого ставлення до фізичної праці й до людей праці (неповноправного населення і рабів).