Презентація на тему:
Твір на морально-етичну тему "Усе в твоїх руках"

ТВОРИ ДОБРО Изображение с сайта http://samarjan.kloop.kg/

У лікарняній палаті лежало двоє тяжкохворих . Один із них лежав недалеко від вікна, а інший – біля дверей. Изображение с сайта http://www.imageup.ru/

Що там Ви бачите у вікні? – запитав одного разу хворий, що лежав біля дверей. Яка краса! Блакитне небо, хмаринки, схожі на отари овець, ліс, а біля нього річку і лебедів …– відповів той, що лежав біля вікна. Изображение с сайта http://pics.photographer.ru

Кожен день розповідав він про краєвиди за вікном. Изображение с сайта http://content.foto.mail.ru/

Він бачив рибаків, які наловили багато риби. Бачив маленьких дітей, які гралися на березі річки… Бачив закохану пару, яка трималася за руки і не помічала нічого і нікого навколо… Изображение с сайта http://img-fotki.yandex.ru/

У той час, коли він бачив цю красу за вікном, його сусіда мучила заздрість. - Це несправедливо,- думав він, - за які такі заслуги його поклали біля вікна, а мене біля дверей?! Чому це він повинен бачити ту красу, а я лише облуплені двері.

Одного разу той, що лежав біля вікна, закашлявся і почав задихатися. Він простягнув руку до кнопки, щоб викликати медсестру, але не зміг дотягнутися. Изображение с сайта http://s43.radikal.ru/

Сусід усе те бачив. Він міг натиснути свою кнопку, але не зробив цього…

Він мовчки спостерігав над тим, як помирала людина… Спостерігав, хоча міг допомогти… Спостерігав доти, поки сусід по палаті не помер…

Коли того винес-ли з палати, він попросив медсестру, щоб його переклали до вікна. Та виконала прохання, допомогла йому перелягти на ліжко, що було біля вікна… Упевнившись, що хворому зручно, вона пішла до дверей.

Раптом її зупинив крик хворого: - Боже, як же це так?! Вікно виходить на глуху сіру стіну багатоповерхового будинку… а той, що помер, розповідав мені про річку, ліс, дітей, закоханих… Як же він усе це бачив із цього вікна?!

Медсестра сумно посміхнулася: - На жаль, ваш покійний сусід взагалі нічого не міг бачити. Він був сліпий… - Тоді навіщо… навіщо він розповідав мені про те, чого не бачив… - Мабуть, він просто хотів підбадьорити вас, піднести вам настрій…

Як же часто в житті ми буваємо схожі на цього сусіда по лікарняному ліжку, який байдужий до всього, що робиться навколо нього… Він думає лише про себе, бо живе за принципом: “Моя хата скраю, я нічого не знаю”… Изображение с сайта http://img-fotki.yandex.ru/

А тепер уявімо, що кожен із нас навчився помічати дрібниці ( а, як відомо, саме з дрібниць і складається життя), наскільки б більше стало добрих, чуйних і безкорисливих людей… Невже важко сказати людині добре слово, комплімент чи просто подарувати посмішку?!

Давайте спробуємо кожен день робити хоча б одну добру і безко-рисливу справу! І неваж-ливо, дрібниця це буде чи щось значиме… аби лиш було ваше бажан-ня… Побачите, Як відразу зміниться світ!

А прагнучи змінити світ, ти (в першу чергу) зміниш своє життя, життя своїх рідних, близьких, друзів, колег… Тож усе в твоїх руках…

Добро творить спеши, мой друг, И для друзей и для подруг, Порою им бывает худо, Добро твое им будет чудом. Добро, как Божья благодать, Спасеньем в жизни может стать, Друг, не жалей огня души, Дарить добро всегда спеши. И слово доброе, и дело Ты применить сумей умело, Их не жалей любому дать, Добром их души исцелять. С обидой в сердце трудно жить, Добром за зло умей платить. Тот, кто добро творить умеет, Зла сотворить уж не сумеет, Дари, дружок, добро дари, За все добром благодари. Изображение с сайта http://best-zastawki.narod.ru/

«Не будь побежден злом, но побеждай зло добром» (Рим. 12. 21)