Презентація на тему:
Проведення свята українського Слова

вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія; розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора; - ознайомити з історією їх життя; розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови; - подати відомості про великого мецената Петра Яцика; - познайомити учнів з історією виникнення письма; з’ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов; виховувати повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов’янських учителів, інтерес до вивчення мов.

- Здрастуй, Слово, Українська Мово! Здрастуй на межі тисячоліть! Квітни калиново й барвінково, Запашна вічнозелена віть!.. - Слово – брила, слово – крила, диво, У незнане зоряне політ. Через мову щиро і правдиво Одкривається нам білий світ… Дмитро Білоус

Указ № 1241/97 „Про День української писемності та мови”: „Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”. Леонід Кучма

Хто не знає свого минулого, Той не вартий майбутнього. Хто не відає про славу своїх предків, Той сам не вартий пошани… Максим Рильський - Книги подібні рукам, що тамують спрагу цілого світу, - це джерела мудрості. – Книги – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони – узда для тіла й душі. – З книжних слів набираємося мудрості й стриманості. – Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами.

- 1040 – 1056 роки – народився в м. Києві, мабуть, в багатій родині, тому що був освіченим, знав іноземні мови. - В 17 років – був прийнятий до Печерського монастиря послушником, маючи намір стати монахом і присвятити своє життя служінню Богу. - Витримав обов’язкове трирічне випробування і був удостоєний дияконського сану. Займався улюбленою справою – книжним навчанням. Написав „Житіє Феодосія Печерського”, „Чтєніє про Бориса і Гліба”. 1097 рік – вирушив у подорож по монастирях: збирав матеріал для написання літописного звіту. 1110 – 1113 роки – взявся за написання літопису для нащадків. Результатом 20-річної праці став літопис „Повість минулих літ”.

Пам’ятник Несторові Літописцю у сквері біля Києво-Печерської лаври Скульптура Антокольського з Київського музею російського мистецтва „Нестор-литописец подобием сед, брада не раздвоилась, на плечах клобук, в правой руке перо, а в левой – чётки…”. 9 листопада – старт Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика

У слова свої закони вічно мінливого руху, У слова свої ознаки світла, тепла, ваги. Слово – клітина мислі, артерія сили духу. Тільки воно єднає різні людські береги… Платон Воронько

7 липня 1921 рік – народився в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині. Закінчив семирічну школу, вчився на сільсько - господарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Під час ВВ війни співробітничав з партизанами. 1944 рік – виїхав на Захід, мешкав у Німеччині. 1947 рік – закінчив Український технічно - господарський інститут у Регенсбурзі (вивчав економіку). З 1949 року жив у Канаді. Кінець 50-х рр. – почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. 2000 рік – запалив свічку Міжнародного конкурсу знавців української мови. На десяту річницю Дня Незалежності України був нагороджений орденом Ярослава Мудрого 5 ступеня. 2001 рік – перестало битися серце великого українця.

2000 рік, село Моринці – проведення (на батьківщині Т. Г. Шевченка) першого Міжнародного конкурсу знавців української мови. 2003 рік – проведення четвертого Міжнародного конкурсу з української мови, в якому брали участь 5 мільйонів осіб.

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці – Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми перестали гордитись, що ми - українці?.. Віктор Баранов

VI – IX ст. – початок формування мови української народності. XIII – XIV ст. – унормування загальнонародної української мови. XVIII – XIX ст. – формування нової української мови. Українська мова поєднувала в собі елементи: Давньоруської писемної мови; Українсько-білоруської; Слов’яно-української; Староукраїнської (“простої мови”); Церковнослов’янської.

Та звідки ж воно, оце слово, Ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – Та звідки ж воно, оце слово, Таке таємниче, неждане. Таке невловиме, жадане Зійшло у свідомості слово…

„Формування і розвиток кожної з трьох слов’янських мов (української, російської, білоруської) окремо, незалежно одна від одної” Формування і розвиток українського етносу і української мови самостійно та незалежно після розпаду праслов’янської мовної спільності

…Тебе, як камінь дорогий, У шати вправив оксамита. І не знайдеться більш кілків Твердіше чорного граніта. Які стискали волю слова Минувщини далеких днів, Коли земля була полита Сльозами грішних ворогів...

Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник і учений Чорногорець Храбр (Х ст.) у книзі „Сказання про письмена” розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший етап – коли ще слов’яни були язичниками, і читали та ворожили за допомогою рисок та зарубок. Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими та грецькими письменами. Але це письмо не було пристосоване до слов’янської мови.

…А літери, як неба зорі, Являють щастя нам удень. Увечері ти бачиш долю, Мрійливий затишок пісень. Як добре, земле українська, Що кращії твої сини Плекають мову славнозвісну На творчій, ясній глибині… Славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг…

Філософ і просвітитель, знавець багатьох мов (латинська, арабська, староєврейська та інші), талановитий філолог, бібліотекар у патріаршій бібліотеці, перед смертю постригся у ченці... Просвітитель і перекладач, управитель однієї слов’янської провінції у Візантії, прийняв рішення стати монахом і вів усамітнений спосіб життя…

…Тепер ти вільна, рідна мово. Писемність гучно розцвіла, Все більше ніжності, любові На наші довгії літа. Розмова, думка, голос тихий, Цікавий погляд дуже милий. Тримайся мужності, вивчай, Вдивись в лексичний водограй…

Оригінальна система слов’янської писемності, складна творча переробка грецького алфавіту. Азбука кирилиці складалася з 43 літер, зокрема з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських знаків. Графіка такої азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавіту. Від „глагол” – слово… Вважається давнішим письмом, але і досі не існує єдиної думки щодо походження. Азбука складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з’єднаних між собою.

Почав широко використовуватись з ХІ століття в художній і світській літературі східних слов’ян.

Вживалася переважно в церковній сфері… Вживалася для укладання державно-юридичних законів („Руська правда”), велися ділові документи й писалися художні твори („Слово о полку Ігоревім”)…

Чітке, каліграфічне накреслення літер, кожна з яких писалась окремо, ставилася перпендикулярно до рядка, мала геометричний вигляд. Спрощення геометричного вигляду літер: написання їх з нахилом, допускання скорочення слів (середина ХІV ст.) Заокруглена форма букв, зв’язне їх написання, винесення окремих з них понад рядком. Перша друкована книга „Апостол” – Москва, 1564 рік. В Україні – у Львові в 1574 році друкарем Іваном Федоровим.

…Читайте до болю знайомі рядки, Вклоняйтеся кожному слову. Кров’ю кляніться нести у віки Свою материнськую мову – яка б та мова не була…

І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. И меня в семье великой, В семье вольной, новой, Не забудьте – помяните Добрым тихим словом. І мяне в сям’ї вялікай, Сям’ї вольной, новай Памянуць вы не забудзьце Нязлым ціхім словам.

… Життя за віками спливає, А слово вростає у слово, Бузками цвіте у розмаї. І краю праслову немає…

Вивчають у школах та вузах США, Канади, Франції, Польщі, Чехії та інших держав. Одна з робочих мов ООН. З1989 року в Римі існує Міжнародна асоціація україністів. В усній формі поширена в Росії, Молдавії, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, у країнах Латинської Америки, Австралії, США та Канаді. „Я живу в Україні, тому готова розмовляти українською мовою, навіть коли цілий світ буде проти,” – писала Олена Онищук.

1)Вона виникла після розпаду давньоруської мови у XIV столітті 2) Походить від праслов’янської мови, розпад якої почався в VІІ столітті

Реформував український правопис („кулішівка”). Застосував його в „Записках о Южной Руси”. Заклав основу сучасного правопису.

Як парость виноградної лози,     Плекайте мову.     Пильно й ненастанно     Політь бур’ян.     Чистіша від сльози     Вона хай буде.     Вірно і слухняно     Нехай вона щоразу служить вам,     Хоч і живе своїм живим життям. М. Рильський …Читайте до болю знайомі рядки, Вклоняйтеся кожному слову. Кров’ю кляніться нести у віки Свою материнськую мову!..