Презентація на тему:
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХ ПОХОДЖЕННЯМ. ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХ ПОХОДЖЕННЯМ. ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Українська мова 6 клас

Мета та обладнання: Мета: повторити вивчене з лексикології у 5 класі, організувати засвоєння нового матеріалу; виробляти уміння та навички характеризувати лексику за вживанням доцільно використовувати власне українські слова користуватися тлумачним словником; збагачувати активний словник школярів; виховувати любов до рідної мови. Обладнання: таблиця «Групи української лексики за походженням»

І. Мотивація навчальної діяльності учнів Українська мова має невичерпне багатство слів для вираження найтонших відтінків думок і почуттів. Чим більше слів знаємо, ти багатше наше мовлення, гнучкіші звороти, точніше висловлювання. Тому кожному треба засвоїти якомога більше слів рідної мови осягнути її глибини і тонкощі.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра. “Сходинки до країни Лексикологія” Клас ділиться на дві команди, кожна з яких одержує «Маршрутний лист». Лексика і фразеологія Заліковий лист групи № етапу Назви зупинок Оцінка І Синоніми, антоніми - №1 ІІ Омоніми - №2 ІІІ Переносне значення слів - №3 ІV Фразеологізми - №4

Завдання для І групи І етап 1) Дати визначення понять, що позначають назву зупинки № 1. 2) Дібрати синоніми й антоніми до слів: друг, хоробрий, зникнути у хвилях. 3) Увести в речення синонімічний ряд слів: врятувати, визволити, виручити. II етап 1) Дати визначення поняття, що називає зупинку № 2. 2) Скласти речення з омонімами: на розі — на розі; мати — мати. ІІІ етап 1) Дати визначення поняття, що називає зупинку № 3. 2) Навести приклади в реченні. IV етап 1) Пояснити значення фразеологізмів: мати на оці; мозолити очі. І етап 1) Дати поняття про синонімічний ряд. 2) Дібрати синоніми й антоніми до слів: весела історія, відважний, правда. 3) Увести в речення синоніми: образливий, грубий, неввічливий. ІІ етап 1) Дати визначення поняття, що називає зупинку №2 2) Скласти речення з омонімами: балка – балка, натри – на три. ІІІ етап 1) Який зв'язок переносного значення з його багатозначністю? 2) Увести в речення словосполучення: свіже слово, свіжа сорочка. IV етап 1) Пояснити значення фразеологізмів: грати першу скрипку; грати на нервах. Завдання для ІІ групи

IIІ. Організація вивчення нового матеріалу

1. Аналітичне читання таблиці Проведіть взаємоопитування: На які дві групи за походженням поділяються всі слова української мови? Які слова відносять до незапозичених? Наведіть приклади. Які слова вважають запозиченими? Наведіть приклади. Які слов'янські мови ви знаєте? З якої з них українці найбільше запозичили слів? Прочитайте таблицю. Осмисліть і прокоментуйте її.

Групи української лексики за походженням

2. Робота зі схемою Розгляньте схему «Дерево слов'янських мов». Яки кольором ви б замалювали листок рідної мови? Намалюйте це «дерево» у зошиті і розфарбуйте листочки відповідно до того, як вам уявляється та чи інша мова. Спробуйте обґрунтувати свій вибір.

2. Робота зі схемою Південнослов’янська мовна група Східнослов’янська мовна група Західнослов’янська мовна група Російська Білоруська Українська 3. Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу

IV. Засвоєння здобутих знань

1. Прочитайте текст. Значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словником. Розкажіть, як з'являються власне українські слова. У ПОШУКАХ ТРОНКИ Кожен письменник шукає свою тронку — дзвінкоголосе слово, яке нерідко, якщо воно витворене у животворних традиціях рідної мови, сприймається як органічно належне їй, немовби вічно існуюче. Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, напри клад, без чудового-пречудового слова «мрія»?! Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, ще з діда-прадіда. А виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник Михайло Петрович Старицький. Звичайно, так майстерно і так філігранно ви купати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення.

Це починалося так М.П. Старицький у 1873 році написав вірш «До альбома О.П.К-ч». Вірш був присвячений матері Лесі Українки — дитячій письменниці Олені Пчілці. Ось як звучало слово «мрія» у цьому вірші: Колись байдужими перстами Перекидаючи листки, Ви спогадаєте і сами Свої колишнії гадки. Давно промучені хвилини Рожевих образів та мрій... Так часом пісні згук єдиний Зриває спогадів в нас рій. Новостворене слово припало до душі Олені Пчілці. Воно зазвучало в її поезіях: Мрії одважнії сяють, як зорі, Мріями тими одважні щасливі («Перед морем»). Так зусиллями двох поетів слово «мрія» пишно зійшло на багатобарвній ниві української мови, заквітло, зачарувало нас своєю кра сою (/. Вихованець).

Продовжимо роботу… 2. Складіть зв'язний текст з власне українськими словами. Мрія. Відродження. Держава. Очолити. Батьківщина. Чарівний. Жовто-блакитний. Ясний. Будувати. 3. Робота в групах. З'ясуйте за тлумачним словником значення слів, складіть з ними речення (по кілька слів на мікрогрупу). Витися, гожий, баритися, горішній, дотепний, зичливий, ковіньки, невгамовний, озимі, підстава, розпука, свійський, тішитися, урочище, ясочка. ► Розкажіть, як побудований тлумачний словник, як ним треба користуватися. 4. Складіть (за зразком тлумачного словника) словникові статті до таких слів: квапити, зав'язь, гончар, відтинок, баский.

V. Підсумок уроку — Які ознаки власне українських слів ви засвоїли сьогодні? Продовжіть речення: Я вмію … Я зможу використовувати … Я поповнив свій словниковий запас … VІ.Домашнє завдання ► Провести дослідження самостійно. Записати з уст батьків чи дідусів та бабусь розповідь про якусь подію (сімейну чи громадську), проаналізувати її щодо вживання власне українських слів. Працюючи в парах, зіставити ряд різних розповідей, сформулювати висновок: який відсоток власне українських слів уживають сьогодні українці у розмовному мовленні.