Презентація на тему:
Василь Симоненко - Витязь молодої української поезії (за О. Гончарем)

В.Симоненко Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя. В.Симоненко

Витязь молодої української поезії. Олесь Гончар

Василь був у всьому красивою, чистою людиною, правдолюбцем, безкомпромісним до лицемірів, ницих і убогих духом підлабузників. Ілля Бердник

Син мужицький. Золоте коріння. Одчайдушна блискавка брови, Спалах – і холуйське павутиння Запалив пожаром голови. І.Драч «Василеві Симоненкові»

Я хотів би, як ти, прожити, Щоб не тліть, а завжди горіть. Василь Симоненко(«Матері»)

Портфоліо письменника: Прізвище при народженні: Симоненко Василь Андрійович Псевдоніми: В. Щербань, В. Миколайчук Дата народження: 8 січня 1935 Місце народження: с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область Дата смерті: 13 грудня 1963 (28 років) Місце смерті: м. Черкаси Рід діяльності: поет, журналіст Роки активності: з 1952

«ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА»(весна 1962р.) Мріють  крилами  з  туману  лебеді  рожеві,   Сиплють  ночі  у  лимани  зорі  сургучеві.   Заглядає  в  шибку  казка  сивими  очима,   Материнська  добра  ласка  в  неї  за  плечима.   ***** Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. ***** Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Тема: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина. Чистоту його душі. Ідея: уславлення материнської любові , яка буде супроводжувати її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини. Вид лірики: громадянська Жанр: ліричний вірш, колискова Віршовий розмір: хорей Будова строфи: коломийковий вірш.

Композиція: Вірш умовно ділиться на дві частини: у першій – материнська ласка і турбота про маленького сина; у другій – клопоти, які чекають сина у дорослому житті. Символічні образи поезії: Мати – символ Батьківщини; лебеді – символ любові і вірності; верба – це дерево життя; тополя – уособлення дівчини.

Епітети: білява хата, лебеді рожеві, тихі зорі, золоте сузір’я, хмільні смеркання, сиві очі; Метафори: мріють крилами...лебеді; темряву тривожили...півні; танцювали лебеді; заглядає в шибку казка; лебеді лоскотали марево; будуть мандрувати очі материнські і білява хата; Порівняння: лебеді, як мрії; Повтор: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Композитор Анатолій Пашкевич поклав другу частину вірша на музику. Пісня має назву «Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу».

Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. «Ти знаєш, що ти — людина?»(1962р)

Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи. Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити. Основна думка: людина – велике створіння на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна. Вид лірики: філософська Жанр: ліричний вірш

Епітети: люди добрі, ласкаві, злі; усмішка, мука єдині; Риторичні запитання: Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Риторичний оклик: Гляди ж не проспи! Повтори: Умішка твоя - єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.

«Задивляюсь у твої зіниці» Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік...

"Задивляюсь у твої зіниці" Тема: розповідь про щиру синівську любов ліричного героя до неньки України. Ідея: уславлення України, звернення до земляків - любити рідну землю і дбати про її майбутнє. Жанр: ліричний вірш, монолог-звернення Вид лірики: громадянська Римування: перехресне

Епітети: червоні блискавиці; мама, горда і вродлива; святе синівське право;священне знамено; хмари бурякові; люта битва; Метафори: пливе за роком рік; перли в душі сію; мовчать Америки й Росії; дні занадто куці та малі; чорти живуть на небі; Порівняння: зіниці, голубі, тривожні, ніби рань. Звертання: Україно! Ти для мене диво! Буду, мамо горда і вродлива...Одійдіте,недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Рідко,нене, згадують про тебе; Образи-символи: мати - Україна, чорти – недруги України. Гіпербола: битви споконвічний грюк; гримотить над світом люта битва; Синекдоха: я проллюся крапелькою крові Риторичне запитання: Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?

Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: - Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. - Він гримів одержимо і люто, І кривилося гнівом лице рябе, Він ладен був мене розіпнути За те, що я поважаю себе. Не стала навколішки гордість моя... Ліниво тяглася отара хвилин... На світі безліч таких, як я, Та я, їй-богу, один. У кожного Я є своє ім'я, На всіх не нагримаєш грізно, Ми - не безліч стандартних "я", А безліч всесвітів різних. Ми - це народу одвічне лоно, Ми - океана вселюдська сім'я. І тільки тих поважають мільйони, Хто поважає мільйони "я". «Я...»

Тема: розповідь-лірична сповідь автора про своє «Я» - горде, безкомпромісне, гідне звання людини; його розуміння призначення кожної людини на землі. Ідея: уславлення неповторності кожної людської особистості; засудження авторитарності, протест проти диктату сили бездушного чиновництва, що робило з народу «сіру слухняну масу», бездумного «гвинтика» великої машини, що їде у якесь міфічне «світле майбутнє». Вид лірики: громадянська Жанр: ліричний вірш Римування: перехресне

Порівняння: безліч таких, як ти; Антитеза: Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних; Протиставлення: Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я. Епітети: лице рябе; очицями, повними блекоти;океанна вселюдська сім’я; Метафори: не стала навколішки гордість моя; ліниво тяглась отара хвилин;

Не знаю, ким — дияволом чи Богом — Дано мені покликання сумне: Любити все прекрасне і земне І говорити правду всім бульдогам. А часто хочеться закрити очі кляті, Забути все і в затишку глухім Кубельце звити, завести свій дім, Щасливим бути, як дурак на святі. Та тільки серце, серце ненавмисне Пекучим болем душу мені стисне І відчаєм її наповнить вщерть. І шепче хтось (можливо, совість власна): — Не йди туди, дорога то нещасна, То не життя, то смерть. «Я» ( 1955 p.)

Тема: розповідь про складні, болючі пошуки людиною правильного життєвого шляху. Ідея: уславлення активної життєвої позиції; засудження намагання заховатися за вузьке розуміння людського щастя і людських потреб. Вид лірики: філософська Жанр: сонет Віршовий розмір: ямб Римування: кільцеве

Епітети: покликання сумне; очі кляті; затишок глухий; пекучий біль; Метафори: серце ...болем душу стисне, відчаєм її наповнить; совість шепче; дияволом чи Богом дано покликання звити кубельце; Порівняння: щасливим бути, як дурак на світі.

І   миті  жодної не можна повернути,    Щоб заново, по-іншому, прожить. В.Симоненко («Минуле не вернуть»). Могила В.Симоненка Пам’ятник В.Симоненку у Черкасах.

Тестові завдання: 1. Народився В.А.Симоненко в: а) с. Біївці на Полтавщині 8.01.1935 р.; б) с.Білоусівка на Кіровоградщині 9.04.1934 р.; в) с. Хмілівці на Черкащині 8.01.1937 р. 2. Псевдонім В.А.Симоненка: а) Нескорений; б) В.Сизокрилий; в) В.Щербань. 3. Працював у редакції газети: а) «Молода Україна»; б) «Україна молода»; в) «Молодь Черкащини».

4. Перша книга поезій вийшла під назвою: а) «Любов і ненависть»; б) «Ти на землі – людина»; в) «Тиша і грім». 5. Поезія В.Симоненка «Скільки в тебе очей» належить до: а) інтимної лірики; б) патріотичної лірики; в) соціально-побутової лірики. 6. Спогади про дитинство поета зустрічаються у ліричному творі: а) «Монархи»; б) «Дід умер»; в) «Казка про Дурила».

7.Установіть відповідність між цитатою з поетичного твору В.Симоненка та художнім засобом, який у ній використано: 1.Усмішка твоя- єдина А) епітет Мука твоя- єдина... Б) алітерація 2. Вона прийшла В) епіфора непрохана й неждана. 3.Мамо моїх радощів і мук...

8. Свої перші літературні твори В.А.Симоненко написав: а) під час навчання у школі; б) під час навчання у вузі; в) після закінчення навчання. 9. Збірка новел В.А.Симоненка – це: а) «Земне тяжіння»; б) «Цар Плаксій та Лоскотон»; в) «Вино з троянд». 10. Яка з поезій присвячена Ліні Костенко? а) «Перехожий»; б) «Вона прийшла»; в) «Задивлюсь у твої зіниці».

11. Музику до поезії В.Симоненка «Лебеді материнства» написав: а) П.Кос-Анатольський; б) А.Пашкевич; в) В.Лисенко. 12. Перший публічний успіх В.Симоненка-поета відбувся: а) на творчому вечорі в Будинку літератора 8.01.1963 року; б) на літературному вечорі в університеті 12.03.1965 року; в) друкуючись на сторінках періодики. 13. Новаторство В.А.Симоненка полягає у: а) пошуку пових поетичних форм; б) засобах образотворення, тропіки; в) змісті творів – розумінні і художньому відтворенні людської гідності.

1. Я тебе не смію обминути, А) метафора Я тебе не смію обійти. Б) анафора 2. Я без тебе не можу жить. В) асонанс 3. Заглядає в шибу казка сивими очима. 14.Установіть відповідність між цитатою з поетичного твору В.Симоненка та художнім засобом, який у ній використано

15.Установіть відповідність між цитатою з поетичного твору В.Симоненка та назвою цього твору: 1.Коли б я міг забуть убоге рідне поле... А) «Я» 2. ...дано мені покликання сумне: Б) «Ікс плюс ігрек» любити все прекрасне і земне. В) «Є тисячі доріг...» 3.Та не можна життя заховати Г) «Люди – прекрасні...» за рожевих ілюзій вуаль. Ґ) «Є в коханні і будні,і свята» 4.І здається, що я володію віковічним секретом краси.

16. З якого із запропонованих віршів В.Симоненка взяті наступні рядки: Не шкодуй добра мені, людині, А) «Є тисячі доріг...» Щастя не жалій моїм літам — Б) «Люди прекрасні...» Все одно ті скарби по краплині В) «Світ який — мереживо казкове!..» Я тобі закохано віддам. Г) «Є в коханні і будні, і свята»