X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Сторінками життя І.П.Котляревського

Завантажити презентацію

Сторінками життя І.П.Котляревського

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Презентація з української літератури (9 клас)

Слайд 2

Сторінки життя Івана Петровича Котляревського Ти, наче ясна зоряниця, З'явився в наших небесах І засвітив надію милу В сумних опущених очах. Хвала ж тобі, хвала довічна, Ти – України вірний син! Хвала і слава невмируща За той щасливий твій почин! Олена Пчілка

Слайд 3

Сторінка І - життєва

Слайд 4

Садиба І. Котляревського у Полтаві

Слайд 5

Початок життєвої дороги Народився 9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769 року в родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у Полтавському магістраті. У Полтаві, серед мальовничої природи над Ворсклою, і минули його дитячі та шкільні роки.

Слайд 6

Навчання Із 1780 по 1789 вчився у духовній семінарії, римач-початківець писав вірші малоросійською (українською) мовою до сатиричного журналу «Полтавська муха». У 1789-1793 працював канцеляристом. 1793-1796 — домашній учитель у сільських поміщицьких родинах.

Слайд 7

Військова служба У 1796-1808 Іван Петрович перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. 1806-1807 - у званні капітана брав участь у російсько-турецькій війні, був учасником боїв під Бандерами та облоги фортеці Ізмаїл.

Слайд 8

Фортеця Ізмаїл (сучасний вигляд) аїл.

Слайд 9

Нагороди За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями, зокрема Орденом Святої Анни. У 1808 році вийшов у відставку.

Слайд 10

На батьківщині Після повернення до Полтави з 1810 працював наглядачем місцевого Будинку виховання дітей бідних дворян. Скромний і простий, небайдужий до скривджених і знедолених, товариський і дотепний, він був авторитетною і шанованою людиною в Полтаві.

Слайд 11

Майор Іван Петрович Котляревський, засновник 5-го Полтавського козацького полку Малоросійського народного ополчення

Слайд 12

Листування Про те, як йшли справи із формування полку, Котляревський сповіщав генерал-губернатора у своїх листах: «… люди, принятые мною, хороши, стариков нет и очень молодых мало, большею частью поступают в казаки с удовольствием, охотностию и без малейшего уныния; все с пиками, но много сабель есть из кос переделанных. Есть с ружьями и пистолетами, но сие оружие в посредственной исправности; лошади небольшие, но к службе годные; одеяние все новое, но надобно будет привесть в единообразие;…»

Слайд 13

Просвітницька діяльність У 1817 -1821 роках Іван Петрович Котляревський — директор і режисер Полтавського вільного театру, голова Вільного товариства любителів російської словесності. 1827-1835 — попечитель богоугодних закладів.

Слайд 14

Друзі І.П.Котляревський вів майнові справи останнього українського гетьмана Андрія Кириловича Розумовського, був у дружніх стосунках із полтавським гененерал-губернатором Малоросії М.Г.Рєпніним-Волконським, а також відомим меценатом, міністром внутрішніх справ графом В.П.Кочубеєм, підтримував тісні зв’язки з рядом письменників, журналістів, науковців. Він дуже добре знав пам’ятки старовини, прекрасно розбирався в українському фольклорі та етнографії, багато допомагав вченим-історикам і етнографам — Б.Бантишу-Каменському (авторові кількатомної «Истории Малой России»), I.Срезневському, В.Пассекові.

Слайд 15

Заповіт Роздавши все своє майно родичам, близьким та друзям - 10 листопада (29 жовтня за старим стилем) 1838 року, на сімдесятому році життя, Іван Петрович Котляревський відійшов до Господа. На похорон зійшлися жителі всієї Полтави, виявляючи свою глибоку шану великому письменникові і добрій, простій, щирій людині. Згодом на могилі поета було споруджено пам’ятник у вигляді невисокої колони із позолоченим хрестом і написом: «Майор И. П. Котляревский, сочинитель «Энеиды на малорусском наречии».

Слайд 16

Сторінка ІІ - творча

Слайд 17

Перше видання «Енеїди» (Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ. Санкт-Петербургъ. печатано Въ Типографіи Ивана Глазунова), 1798

Слайд 18

Друге видання «Енеїди» (Санкт-Петербургъ. печатано Въ Типографіи Ивана Глазунова), 1808

Слайд 19

Третє видання «Енеїди» (Виргиліева Энеида на малороссійскій языкъ переложенная И. Котляревскимъ. Санкт-Петербургъ. Въ медицинской типографіи), 1809

Слайд 20

Слайд 21

Від бурлеску до драми: “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник”

Слайд 22

Сторінка ІІІ - вічна

Слайд 23

Урочисте зібрання з нагоди 110-ї річниці відкриття пам’ятника Івану Котляревському у Полтаві

Слайд 24

12 вересня 1903-го у Полтаві

Слайд 25

Пам'ятник І. П. Котляревському, Полтава (1903), фото 2008 року

Слайд 26

Група українських письменників, що зібрались у Полтаві на відкритті пам'ятника І.П.Котляревському. Фото 1903 р.

Слайд 27

Привітання українською мовою заборонили, а українське вбрання – не змогли. Фото з архіву літературно-меморіального музею І. П. Котляревського

Слайд 28

Садиба-музей І. П. Котляревського, Полтава

Слайд 29

Цей вірш Петро Ротач написав на честь 40-річчя музею І. П. Котляревського 24.09.1992 р. ДО МУЗЕЙНОГО КАШТАНА Сорок років – як мить над землею. Ми відходимо з лану в туман… Та стоїть біля ґанку музею, Наче сторож, незмінний каштан. Знову стелеться килимом листя. Кличе пам’ять до пройдених меж… Ми на зустріч з поетом зійшлися, Та й тебе пошануємо теж. Хай минуть тебе злі урагани Й не зрубає недобра рука. Бережи цю святиню, каштане, Й до музею людей закликай! Під ці віти, що тягнуться в небо, Ще прийти сподіваємось ми. Та й тоді, як не прийдем до тебе, Ти про славу поета шуми!

Слайд 30

Музейні зали

Слайд 31

Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34

Слайд 35

Слайд 36

Марка присвячена Івану Петровичу Котляревському

Слайд 37

У Полтаві відбулися урочисті заходи з нагоди 110-ліття встановлення пам’ятника зачинателю української літературної мови та нової української літератури Іванові Котляревському

Слайд 38

Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! Т.Шевченко

Завантажити презентацію