X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
О.Довженко "Україна в огні"

Завантажити презентацію

О.Довженко "Україна в огні"

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

О.Довженко «Україна в огні» Це трагічний портрет нашого смертельно зраненого і все ж безсмертного народу.

Слайд 2

Портфоліо письменника При народженні: Олександр Петрович Довженко Дата народження: 29 серпня (10 вересня) 1894 Місце народження: хутір В'юнище (Сосниця) Дата смерті: 25 листопада 1956 (62 роки) Місце смерті: Передєлкіно (Підмосков'я) Національність: українець Мова творів: українська, російська Рід діяльності: письменник, режисер, кінодраматург, художник, актор, поет, драматург, публіцист Жанр: кіноповість, оповідання, п'єса Найкращі твори: «Зачарована Десна», «Україна в огні»

Слайд 3

Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя й поета – Олександра Довженка. Ч. Чаплін

Слайд 4

Написав я «Україну в огні» з болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю. О.Довженко

Слайд 5

Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла. Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості. О.Довженко «Щоденник»

Слайд 6

Моя повість «Україна в огні» не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку й постанови... Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно,крім панегірика... Блюстителі партійних чеснот, чистоплюї й перевиконавці завдань бояться, щоб не збаламутив я народ своїми критичними висловлюваннями... О.Довженко

Слайд 7

Із творів про перший період війни, написаних у часи Великої Вітчизняної, я, не вагаючись, на перше місце поставив би кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» — через шевченківську перейнятість автора всенародною трагедією. За широтою охоплення матеріалу, глибиною і правдивістю зображення, за справді- таки шекспірівськими колізіями цей твір у нашій літературі тих часів не має собі рівного. О. Підсуха

Слайд 8

Тема твору: зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ.

Слайд 9

Ідея твору: незламність сили і непохитність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом (за словами самого автора).

Слайд 10

Рік написання: 1942-1943 Літературний рід: епос Жанр: кіноповість Кіноповість (грецьк. kineo — рухаю) — твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом з тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміна: наголос переноситься із слова "кіно" на слово "повість". Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, вводяться ліричні відступи, граматичний теперішній час змінюється минулим тощо).

Слайд 11

Головні герої: Родина Запорожців: Лаврін, Тетяна, їхні діти, п'ятеро синів - Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся, подруга Олесі Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.

Слайд 12

Композиція: 50 окремих епізодів-картин. Кіноповість починається піснею: «Ой піду я до роду гуляти».

Слайд 13

Сюжет: Вся родина Запорожців святкує п'ятдесят п'яту річницю Тетяни Запорожець. Починається війна, Тополівку захоплюють фашисти. У Тополівці обирають старосту. Усю молодь, зокрема Олесю і Христю, відправляють до Німеччини. Перебування Олесі в Німеччині. Лаврін вбиває Людвіга. Фашисти спалюють Тополівку. Німецькі війська відступають. Олеся повертається з Німеччини, зустрічається з Христею, а потім з Василем на рідній землі. Олеся проводжає свій рід на війну.

Слайд 14

Сюжетні лінії: • лінія захисту Батьківщини (доля роду Запорожців та інших учасників бойових дій); • лірична лінія Олесі і Василя; • лінія Христі Хутірної; • вчинки ворогів і поведінка Лиманчука.

Слайд 15

Специфіка сюжету й композиції О.Довженко писав, що в повісті «Україна в огні» видно «сліди битви сценариста з письменником». Довженко-письменник прагнув висловитися повніше й яскравіше, що призвело до використання в кіноповісті численних вставних оповідань, епізодів, спогадів, аналітичних роздумів і ліричних відступів. Довженко-сценарист змальовує воєнні баталії, окремі епізоди з життя героїв та їхні вчинки, довільно розширюючи рамки сюжету в часі й просторі…

Слайд 16

Проблематика: • проблема національної самосвідомості людини й народу; • показ трагедійності тогочасних подій; • життя простої людини на війні і в тилу; • проблема цінності загальнолюдських ідеалів; • жінка на війні (Олеся Запорожець, Христя Хуторна, Мотря Левчиха).

Слайд 17

Особливості кіноповісті "Україна в огні": • Елементи драми - діалоги • Народна пісня • Обрамлення твору: повість починається заспівом • Багато епітетів, порівнянь, метафор

Слайд 18

Ліричні відступи: Про дезертирів: «У грізну велику годину життя свого народу не вистачило у них ні розуму, ні великості душі. Під тиском найтяжчих обставин не одійшли вони на схід зі своїм великим товариством, що йому потім судилася здивувати світ соїми подвигами. Звикл до типової безвідповідальності, позбавлені знання урочистої заборони і розуміння ходу історії, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії. Великих воїнів, бо не вчили їх історії»

Слайд 19

Про причини денаціоналізації українців: «Людвігу, ти мусиш знати, у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами відкидання Бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова нація остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників… От де ключик від скриньки, де схована їхня загибель…», — повчає німецький комендант свого сина.

Слайд 20

Про партійну номенклатуру: «Вони були раді, що від’їжджають з небезпечного міста на схід, що машина справна. Душі у людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя. Вони виросли в атмосфері легкого успіху й радощів. Сувора, мужня доба необхідності давно здавалася їм закінченою, перейденою, і вони плавали вже кілька літ в царстві свободи, мов рибки в тихій неглибокій річечці, де було завжди видно і дно, і небо, і лататтячко, й омутець».

Слайд 21

Про плинність часу: «О час! Великий, мудрий художник! Ти несеш на своїй палітрі не тільки сивизну нашу, чи задерті кирпи, чи корокозорість нашу, чи випадкові часом ознаки наших геройств, а щось незмірно більше, глибше і велике, що складає в блакиті майбутнього блискучої краси трагедійний портрет безсмертного нашого народу».

Слайд 22

Про рядових бійців: « Все віддали. Все до останньої нитки. Поквиталися з життям, з війною, з ворогами на всю силу. Не мудрували, не ховались по резервах і тилах, не обростали родичами на простих своїх артилерійських постах. Не видушували з малих своїх талантів великої користі, нехтували талантом, не любили виставляти на показ ні в цілому вигляді, ні в пораненому, ні в яких доблестях, мало дорожили своїм — непоштиві, насмішкуваті й недбалі Овчаренко Гнат, Теліга Захарко, Іван Гавриш, Степан Муравин, Паляничка Трохим, Косарик Самійло, Неборак Мусій, Джума Галієв. Не було в них ненависті до інших народів, ні заздрості. Не бували вони ні по Америках, ні по Парижах, ні по Лондонах. Не бачили вони союзників своїх в обличчя. Тільки злобливі лики жорстоких заклятих ворогів бачили вони за життя в атак».

Слайд 23

«Я знаю, що мені не вийти звідси живою. Щось мені тут ось, - вона поклала руку на серце, -каже, шо прийшла моя смерть, що зробила я щось запретне , зле і незаконне, що нема в мене ні отієї , що ви казали, національної гордості, ні честі, ні гідності. Так скажіть мені хоч перед смертю, чому ж оцього в мене нема? А де ж воно, людоньки? Рід же наш чесний». Про вимушене зрадництво:

Слайд 24

Засудження політики Сталіна: «Прощайте, товаришу. Не думали ми з вами, що так вийде. Та сталося: не малою, великою кров’ю, на своїй території, -тихо промовив він до портрета.- Що буде з народом нашим? Виживе він чи згине, що й сліду не стане ніякого? Розженуть його по каторгах та по лісах, байраках та гнилих болотах, як вовків сіромах, та натруять одне на одного, так що й живі завидуватимуть мертвим. Горе нам... Народ безсмертний, ви казали, товаришу мій. Ой важке наше безсмертя!»

Слайд 25

Віра у відродження України: «Погані ми були історики? Прощати не вміли один одному? Національна гордість не виблискувала в наших книгах класової боротьби? Почекай, засяє, та так засяє на весь добрий людський світ, що осліпнуть від заздрощів навіки всі твої фашистські нащадки. Це я кажу тобі, чуєш? Запорожець Лаврін».

Слайд 26

План-опора уроку Проблемне питання: Чому за твір «Україна в огні» Олександра Довженка зняли з усіх посад, які він обіймав в Україні, і назавжди відірвали від рідної України? 1.З’ясувати тему, ідею, жанр твору. 2.Які проблеми порушує О.Довженко в кіноповісті «Україна в огні»? 3. Яке місце відводить О. П. Довженко у кіноповісті Лаврінові Запорожцю та Григорію Заброді? Дати оцінку їхнім діям та вчинкам. 4. Які почуття у вас викликає Олеся Запорожець та Христина Хутірна? 5. Чому серед українців були зрадники? 6. Як порушується у творі проблема національної самовідданості людини та народу? 7. Хто представляє ворогів у кіноповісті?