Презентація на тему:
Микола Зеров - Неокласицизм в українській літературі і група київських неокласиків

ТЕМА: НЕОКЛАСИЦИЗМ Група київських неокласиків. Микола Зеров

На початку 20 століття в Києві існувало багато різноманітних модерних течій

Стиль модерн (новий, сучасний),склався у Києві на межі століть — який знайшов своє вираження в усіх видах мистецтва. Модерн прийшов на зміну занепадаючому в останній третині XIX століття імпресіонізму

Потім став швидко розвиватися новий вид мистецтва - авангарди зм (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — термін на позначення так званих «лівих течій» у мистецтві, більш радикальних, ніж модернізм

Авангардизм проявився у цілій низці течій: - кубізм, - фовізм, - футуризм, - абстракціонізм, - дадаїзм, - імажизм, - експресіонізм, - конструктивізм, - неокласицизм, - неореалізм, - сюрреалізм...

У 20-х роках на зміну кубізму, футуризму й експресіонізму приходить – сюрреалізм, який розглядав світ як нагромадження кошмарів

Неокласицизм же (від гр. neos — молодий та лат. classicus - зразковий, “рафінована краса”) - відроджував традиції бувшого давно в занепаді класицизму. Він знайшов свій вияв у: 1. Використанні античних тем та сюжетів 2. Використанні міфологічних образів і мотивів 3. Проголошенні гасел «чистого» мистецтва 4. Оспівуванні земних насолод та “рафінованої краси”.

ПОЗИЦІЇ АВАНГАРДИСТІВ ТА «НЕОКЛАСИКІВ» Спільне - новаторські пошуки; визнання слова як важливої суспільної, естетичної категорії; майстерність у звукописних образах Відмінне авангардисти «неокласики» урбаністичні мотиви; «погляд у майбутнє»; деструкція класичної форми; експерименти зі словом, словотвором, верлібр; дегуманізація «погляд у минуле»; дотримання класичної форми; вишуканість; теми, далекі від суспільних проблем; глибоке знання рідної історії

Близько 40 письменників належали до угруповання “неокласиків”, але ядро складало “п’ятірне ґроно” – майстри найвишуканішого слова, найглибшої філософської думки, патріоти рідної мови: Михайло Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен (Освальд Бургардт)

“О ґроно п’ятірне нездоланих співців, Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, Що розбиває лід одчаю і зневіри. Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття Веде вас у світи ясне сузір’я Ліри, Де пінить океан кипучого життя”, - М. Драй-Хмари, вірш «Лебеді» (1928) Михайло Драй-Хмара

... І я спитав: “За що марнуєш дні ти в пеклі цім і терпиш біль агоній?” “Лише за те, – він відказав мені, – що покохав я повнодзвонні слова п’янкі, які глухі віки пролежали у глибині бездонній. Я був один із лебедів, які належали до ґрона п’ятірного нездоланих співців...” ЮРІЙ КЛЕН. “Попіл імперій” Юрій Клен

Кому не мріялось, що є незнана Муза – Безжурна дівчина, привітна і струнка, Яка в минулому з’явитися уміла, Поетам радості, і вроди, і любові, І навіть дудочку приносила тоненьку, І награвала їй пісні сама. Павло Филипович Павло Филипович

Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хан буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Прислухайтесь, як океан співає - Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово - це перлина, Це праця, це натхнення, це людина. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад. Максим Рильський Максим Рильський

Тепера інший час. Виходь з нори, Шукай стежок — од Лисої гори На верховини і шпилі Парнасу. Микола Зеров Музи на Парнасі

26 .04.1890 -03.11.1937 Літопис життя Миколи Зерова

Український літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.

Микола Зеров. 1 травня 1915 рік Златопільська гімназія, середина 90-х років

13 лютого 1920 року вінчається із Софією Лободою

Містечко Баришівка на Київщині, де Микола Зеров працював над віршем «До альбома» (1 березня 1922 року)

1921 року виходить збірка “Сонети і елегії” Автограф сонету М.Зерова “Соломея” з циклу “Образи і віки”, присвячений П.Филиповиу, 18.06.1922

У квітні 1935 року Миколу Зерова було заарештовано. У лютому наступного року суд виніс вирок “терористові” – 10 років таборів. Вивезено на Соловки у травні 1936 року. У жовтні 1937 року справу переглянуто й винесено вищу міру покарання - розстріл Суд і заслання…Мука самоти… О, як у сяйві небо розкололось! А тиша мертва і нема мети. Враз бубонці: далеко хрипнув полоз,  І крізь сніжок, здається, чути голос: «Ще не покаявся? Не виправився ти?»

3 листопада 1937 року Микола Зеров був розстріляний в урочищі Сандармох (Карелія)

Лук’янівське кладовище м.Києва Кенотаф – (умовна могила) Миколи Зерова на могилі сина Котика, померлого в 10-річному віці від скарлатини Реабілітований у березні 1958 року

Проблемні питання: — Визначте історичні віхи в становленні Києва як центру, столиці України, що їх автор називає у вірші. — На які реалії тогочасної дійсності вказує поет? — На вашу думку, чому вірш має таку назву? — У якій формі написано вірш? Визначте його змістові та формальні ознаки. — Чим незвичний твір, як він характеризує автора?

До альбома Тягар робочих літ наліг мені на плечі, Стих безтурботний сміх і споважніли речі, І голос чую я настирливо-шорсткий: «Лукавий наймите, а де ж доробок твій? Де плід твоїх трудів і творчості твоєї? Чи ж добре ти робив над чорною ріллею, Чи встигнеш, поки день скінчить свої жнива?» Як гірко слухати оті терпкі слова І як не заздрить вам і молодості вашій, Цій сповненій вина, і ненадпитій чаші, Цій гострій свіжості передсвітних годин, Цій смужечці зорі над тихим сном долин.

ТЕЛЕМАХ У СПАРТІ Одіссея, IV, 1-304 I На землю впала ніч, потемніли дороги, У цоканні підков мчить Одіссеїв син. Півсвіту вже за ним… Сіріє мла долин, Мигтять огні — і сплять Тайгетові відноги. Палати… Сонце там чи місяць білорогий? Блищать слонівка, мідь, і золото, й бурштин. Білявий Менелай, щасливий сім’нин, Провадить юнаків на ковані пороги. Цариця жде гостей, і відблиски зі стель Виборну золотять в руках її кудель, Повага їй в очах… Вітай, благословенна! Тивує Телемах: "Злочинниця грізна, Що з нею в світ прийшли облуда і війна,— Ти мудра, ти ясна і лагідна. Гелено?" 28.05.1934 II Цариця подив той угадує з очей, З безсмертних уст її снується єпопея Про шлюб зневажений, про мудрість Одіссея, Про дужий Іліон і смерть її дітей. Мов смерч, краса її промчала між людей, Жага і пристрасті владали в світі нею — Хто згодяний не зна, що важить Діонея, Хто віджене її від крицевих грудей? А там світають дні прозріння і науки… По скарб єгипетський сягнули ніжні руки І забуття бальзам долито до вина. О, що буйніша кров і молоді нестями,— Тим більша лагідність, ясніша глибина, Тим скорше. Мудросте, приходиш ти з літами. 31.05.1934

СВЯТОСЛАВ НА ПОРОГАХ Варуфорос? Геландрі? Змеженілий, Липневі води котить Вулніпраг. А князь стоїть, невитертий варяг — Веде свої на північ моноксили. Та сам полинув би що тільки сили Під Доростолом свій поставить стяг: Він народивсь для бою і звитяг… Що Київ? Мати? Досвід посивілий? І хоче вже вертати байдаки; Та раптом крик, по скелях хижаки; Бряжчать мечі і знемагає слава. Хто в далеч рвався, головою ліг, І з черепа п’яного Святослава П’є вже вино тверезий печеніг. 7.06.1930 Геландрі – третій дніпровський поріг по - скандинавськи. Варуфорос – так називається п’ятий поріг по скандинавськи, по слов’янськи - Вольний. Вулніпраг – назва порогу по – давньоримськи. Моноксил – "однодрев", грецька назва човна, видовбаного з суцільного дерева. Доростол – фортеця на Дунаї, яку 791 р. захопив Святослав"

Микола Зеров ЧЕРНІГІВ Могутніх ферм мереживо прозоре, Залізний ляск і двоколійна путь В широкий світ непереможно звуть, Де йде життя і довгу ниву оре. Де Болдині дрімали тихі гори, Де плавав сіверський рибалка Круть, Б’ють молоти, нові часи кують І будять лугу займище просторе. А там, позаду, на валу міськім Біліють вежі, золотом густим Горять хрести — і тиша залягає. Плекаючи, що в давнині жило, Останні дні дрімотно досинає Олегів мужніх престаре кубло. 11.05.1930

Підсумок уроку:

Домашня робота: – завершити проектні завдання до теми “Київські неокласики і Микола Зеров”, знати особливості творчого стилю неокласиків, знати творчі віхи письменника Миколи Зерова, проаналізувати письмово вірш “Київ -традиція ”, готуватися до проетку №5 – “Євген Плужник”

Джерела інформації, що використані на уроці: http://www.ukrlib.com.ua/referats/printout.php?id=227 Реферат на тему: Школа київських неокласиків. Зеров. http://www.surbor.su/enicinfo.php?id=8950 http://eureka.ucoz.ua/publ/149-1-0-366 Паращич В. В. Українська література. 11 клас. Рівень стандарту, академічний рівень. Плани-конспекти.— Х.: Вид-во «Ранок», 2011.— 368 с.— (Новий майстер-клас).

Виконали презентацію учні групи 2ст10 ДПТНЗ “ЧВПУ”. Керівник проекту - викладач української мови і літератури ДПТНЗ “ЧВПУ” м.Чернігова Людмила Михайліна ФІЛОНОВА 2008 - 2011р.