X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
М.Хвильовий

Завантажити презентацію

М.Хвильовий

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Біографія та творчість

Слайд 2

«Безперечно, я такий. Я розтріпаний. А розтріпаність тому, що надто вражливий» Псевдонім: Микола Хвильовий Справжнє ім’я: Микола Григорович Фітільов Дата і місце народження: 13 грудня 1893 року, м. Тростянець Види діяльності: літератор, публіцист, громадський діяч Напрямок літературної творчості: «романтичний вітаїзм» Ідеологічне мистецьке спрямування: культурна інтелектуальна Європа Роки творчості: 1921–1933 Сімейний стан: двічі одружений Родинна любов: прийомна донька — Любов Уманцева Смерть: 13 травня 1933 року у Харкові покінчив життя самогубством Характеристика: романтик за світосприйняттям, фанатик ідей, вірний друг

Слайд 3

Біографія Михайла Хвильового Дата Подія 13 грудня 1893р. В селі Тростяниці (тепер Сумщина) в сім’ї вчителів народився Микола Григорович Фітільов. 1916р. Фронти першої світової війни, член дивізійної ради солдатських депутатів. 1917р. Член компартії України, активна участь у громадянській війні в лавах Червоної армії. 1919р. У Харкові, вийшло друком три збірки поезій, 1921р. до літератури, української культури і державотворчих змагань увійшов як Микола Хвильовий. 1923р. збірка прозових творів "Сині етюди" ("Редактор Карк", "Кіт у чоботях", "Болонський Яр", "Легенда", "Свиня", "Чумаківська комуна").

Слайд 4

Слайд 5

Слайд 6

Посмертна записка:

Слайд 7

Оцінки та характеристики творчості Миколи Хвильового

Слайд 8

"…Він свято вірив у можливість рідкісного шлюбу, у можливість неймовірного єднання. Він вірив, що вільна, незалежна суверенна держава Україна, яку він виборював усією суттю, усім життям, може бути пошлюблена з червоним, справжнім, непідробним, справді ленінським комунізмом". Іван Драч.

Слайд 9

Творчість Миколи Хвильового

Слайд 10

Творча спадщина Перші збірки оповідань: “ Сині етюди “ (1923) “ Осінь ” (1924) Центральні твори: “ Синій листопад “, “ Арабески “, “ Дорога й ластівка “, “ Кіт у чоботях “, “ Солонський Яр “, “ Легенда “, “ Я (Романтика) “

Слайд 11

1924 – повість “ Санаторійна зона “ 1926 – роман “ Вальдшнепи “ 1927 – оповідання “ Мати “ 1928 – “ Сентиментальна історія “ 1929 – повість “ Іван Іванович “

Слайд 12

У новелі “ Я (Романтика) “ (надрукована в 1924 р.) постає проблема гуманності й фанатичної відданості революції, розкривається суперечність між одвічним ідеалом любові й беззастережним служінням абстрактній ідеї, розвінчується романтика більшовицької революції. Твір торкається теми роздвоєності людської особистості ( “ Я – чекіст, але і людина ” ). Ідея твору : вимріяне майбутнє не може наблизити людина з роздвоєним “ Я “, ціною злочину його не побудувати.

Слайд 13

від зміни звуків: то звичні шуми вітру й трави в степу й щоденний, буденний гудок на цегельні, то звуки, що поступово наростають і стають драматичними: військовий телефон, канонада, гуркіт тачанок, постріли гвинтівок й маузера головного героя, сигнали тривоги, що їх подає броньовик на оборонній позиції. Врешті-решт, у фіналі, коли настає ніч розстрілу останньої групи заручників й відступу, немовби налітає шквал - вогняного світла, вибухів і громів, розірваних почуттів і спогадів. "Я. Романтика" має присвяту іншому творові - імпресіоністській новелі Михайла Коцюбинського "Цвіт яблуні". Й у творі Миколи Хвильового теж є сильний імресіоністський первень - створений ним світ постійно міняється від зміни освітлення, дня і ночі, від грози, що насувається, і від тьмяного сонячного світла в пеленах пилу останнього описаного в новелі дня; світ також міняється

Слайд 14

розповідь від першої особи; драматизм; внутрішні монологи героя; відсутність безпосередньої авторської оцінки; лаконізм; виразні художні деталі; глибокий психологізм; відмова від традиційного описового реалізму; часові зміщення; символічність образів, деталей (наприклад, безіменність персонажів (символ, деталь): революційна дійсність нівелює людську індивідуальність; годинник – пересторога Бога, що життя – короткотривале); історичні алюзії, асоціації з метою поставити революцію у контекст визначних подій світової історії.

Слайд 15

ТВОРЧІСТЬ: «“ Митцем взагалі” може бути тільки виключно яскрава індивідуальність, яка має не тільки чималий життєвий досвід, але й, в силу деяких фрейдівських передумов, зрегулювала свою творчу діяльність по призначеній їй сліпою природою путі» СУМНІВ: «То я буваю до нахабства самонадіяним і мрію розвернути велетенські полотна, то раптом настрій до того падає, що не вірю собі в свої письменницькі здібності взагалі…» РОБОТА: «Сьогодні ясний морозний день і чомусь небо таке глибоке й прекрасне, що… що… Ну, словом, я почуваю себе юнаком, і мені так хочеться написати якусь поему. Але поеми я не напишу, бо зараз мушу йти на роботу і “ крити” когось “ матом”» ІРОНІЯ: «… Мені вже 32, а я такий нерівний, і мало не Сосюра. Словом, мені зараз такий настрій, що тільки й говорити про весняний вечір в молодняку, про далекі згадки, про вальдшнепів, про вечірню тишу над ставком… Словом, на мене вплинуло пиво “ Нової Баварії”» УКРАЇНСТВО: «… Від Котляревського, Гулака, Метлинського, через “ братчиків” до нашого часу включно українська інтелігенція, за винятком кількох протестантів та бунтарів, страждала й страждає на позадництво» ЖИТТЯ: «Практика — річ велика. Це життьова пошліть, але й життьова мудрість. Треба жити» СМЕРТЬ: «Чого одну людину шкода, а до тисячі мертвих байдуже? Почуття колективізму нема — це не з “ азбуки комунізму”, повірте!» САМОГУБСТВО: «Словом, достоєвщина, патологія, але застрелитися я ніяк не можу. Два рази ходив у поле, але обидва рази повернувся живим і невредимим: очевидно, боягуз я великий, нікчема»

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Українська література