Презентація на тему:
Іван Драч (нар. 1936)

Іван Драч (нар. 1936) Самобутність, індивідуальна неповторність таланту поета «Балада про соняшник»

Народився 17 жовтня 1936р. в селі Теліжинці на Київщині. Закінчив середню школу в місті Тетіїв, працював учителем. В 1957 — 1962 роках навчався на філологічному факультеті Київського університету, згодом працював у редакції письменницької газети «Літературна Україна». Іван Федорович Драч — український поет, перекладач, кінодраматург, громадсько-політичний діяч.

Перша збірка поезій «Соняшник» побачила світ 1962p. Згодом з'явилися й інші поетичні книги: «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Сонячний фенікс» (1978), «Американський зошит» (1980), «Шабля і хустина» (1981), «Теліжинці» (1985), «Храм сонця» (1988). Творчість

«Ніж у сонці» (1961), «Смерть Шевченка» (1962), «Чорнобильська мадонна» (1988). Поеми

Художнє слово І. Драча виклично метафоричне, в своєму потужному семантичному полі воно єднає найглибші шари етногенетичної пам'яті народу з трагічними, часом дисонансними ритмами сучасності. Піднесений космізм і суто побутова «заземленість», художня умовність і різка окресленість реалістичної деталі — такі антиномії іманентно притаманні художньому мисленню поета. Характеристика творчості

В останні роки І. Драч веде активну громадсько-політичну діяльність. Він був організатором і першим головою Народного Руху України. Нині поет — голова Української Всесвітньої Координаційної Ради, Конгресу української інтелігенції. 1976p. йому було присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка. Громадсько-політична діяльність

В соняшника були руки й ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки вітром, Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці. І купався коло млина і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду, І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце В золотих переливах кучерів, У червоній сорочці навипуск, Що їхало на велосипеді, Обминаючи хмари у небі… І застиг він на роки і на століття В золотому німому захопленні: -Дайте покататись, дядьку! А ні, то візміть хоч на раму. Дядьку, хіба Вам шкода?! Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником. "Балада про соняшник..."

Літературний рід ліро-епос Жанр балада(модерна) Провідний мотив талант бачити красу в повсякденні Віршований розмір верлібр Аналіз твору

Назвіть образи, змальовані у творі. Охарактетизуйте їх Розкрийте сюжет балади Проаналізуйте кульмінаційну думку У чому простежується новаторство Івана Драча? Проаналізуйте епіграф уроку У стислій формі висловіть думку: “Поезія – це…” Робота в парах

ДЯКУЮ ЗА РОБОТУ