Презентація на тему:
"Характеристика твору «Маруся» Г. Квітки-Основ?яненка"

Характеристика твору «Маруся» Г. Квітки-Основ΄яненка.

Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література «рухається і буде жити» та що ніякі потуги ворогів «не зітруть її з лиця землі», вона «подужає противників і гонителів». Письменникам радив: «Як говоримо, так і писати треба».

Основне Літературний рід: епос. Жанр: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова). Тема: зображення життя українського селянства, праця, побут і зви чаї народу. Головна ідея: оспівування високих морально-етичних якостей прос тої людини. Головні герої твору: Наум Дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі).

Сюжет Розповідь про сім’ю Наума Дрота — на весіллі подруги Ма руся й Василь знайомляться й закохуються з першого погляду — Ва силь просить у Наума Дрота руки його дочки, проте дістає відмову — на другий день Наум Дрот пояснює Василеві причину відмови (Василя за беруть у солдати) — хлопець іде на заробітки, щоб на зароблені гроші знайти собі заміну в солдати — Маруся, збираючи в лісі гриби, потрап ляє під зливу, застуджується й раптово помирає (за день до повернення Василя) — тяжко переживаючи втрату, Василь іде до Києва в монастир, а згодом помирає — батьки Марусі знаходять утіху в труді й молитвах.

Художні особливості повісті «Маруся»: •Джерела повісті – це дійсність українського села і народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (кохання, розлука, смерть закоханих). Від народної поезії – образність твору, від казки і переказу – її розповідний стиль. •Герої «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». •Форма твору: змалювання пейзажів, вільна побудова, наявність ліричних відступів, посилений зв’язок з фольклором. •Поєднання сентименталізму з реалізмом (але є вади: ідеалізація патріархального в житті, надмірна чутливість). •Мова твору: під впливом сентименталізму розчулений тон розповіді про зустрічі закоханих, розлуку, смерть Марусі, горе її нареченого та батька; застосування зменшено-пестливих форм слів («Зосталася Маруся сама, схилила головоньку на білу ручку, а слізоньки з очей так і капотять», «Отак-то вони в останні часи розмовляли і обоє плакали безперестанно!», «Ось і рідесенький туманець пав на річечку»). •Докладне змалювання сцен побуту, звичаїв, обрядів (описи танців, сватання, весілля, похорон з голосіннями). •Майстерний опис краєвидів (з поєднанням поетичних, музичних, образотворчих засобів).