X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Туризм неповносправних осіб

Завантажити презентацію

Туризм неповносправних осіб

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Туризм неповносправних осіб Обмеження та перспективи розвитку

Слайд 2

Визначення поняття неповносправності Неповносправна особа - це особа, фізичний, психічний чи розумовий стан котрої постійно або періодично ускладнює, обмежує чи унеможливлює виконання суспільної ролі, зокрема, не дозволяє здійснювати професійну діяльність, якщо вона отримала заключення про: Віднесення її відповідними органами до однієї з трьох ступенів неповносправності (значний, помірний або легкий), Повну або часткову непрацездатність, Рід і ступінь неповносправності (стосується осіб, котрим не виповнилося 16 років).

Слайд 3

Населення неповносправних осіб 2002 р. 5 457 тис. осіб 4 450 тис. осіб 1 007 тис. осіб неповносправні в юридичному розумінні у біологічному розумінні Дані Національного Перепису Населення

Слайд 4

Вплив туризму на неповносправних осіб Фізичний покращення фізичного розвитку покращення форми відновлення сил відпочинок Психічний можливість самореалізації, інтелектуальний розвиток досвід відчутих ситуацій, що приносять задоволення створення свого власного образу наука подолання труднощів, боротьба зі страхом перед невідомістю туризм як елемент психотерапії – допомога у подоланні комплексів і відчуття самотності Соціальний формування вміння співпрацювати з іншими відчуття соціальної спорідненості, солідарності налагодження особистих контактів полегшення у створенні відповідних товариських форм

Слайд 5

Мета туризму неповносправних осіб (1) лікувальна продовження програми лікування і реабілітації біологічна компенсація втрати фізичної розвитку зменшення біологічних результатів старіння організму затримка інтелектуальної деградації анатомо-фізіологічна підвищення сили м’язів, рухливості суглобів корисний вплив на основні функції організму збільшення опору витривалості часткове зменшення наслідків інвалідності гігієнічно-оздоровча захоплення щоденними фізичними вправами гартування організму формування стійкості до негараздів

Слайд 6

Мета туризму неповносправних осіб (2) психолого-виховна формування позитивних прикладів поведінки формування особистих характерних рис, самоутвердження, свобода, незалежність, відчуття безпеки боротьба з егоцентричними, антисуспільними, агресивними чи апатичними основами гедоністична зусилля, віддані туризму, не виснажують виконує такі самі функції, як і гімнастика приносить задоволення суспільна дозволяє вирватися з суспільної ізоляції виконує інтеграційні функції дає можливість брати участь в культурі

Слайд 7

Основні форми туристичної активності неповносправних осіб Реабілітаційні зміни: реабілітаційно-оздоровчий, спортивно-реабілітаційні, туристсько-реабілітаційні. Активний і кваліфікований туризм. Оздоровчий туризм (проживання у санаторіях, кліматичне лікування). Дитячі і молодіжні табори (різні елементи реабілітації). Поїздки релігійного характеру. Відвідування родичів і знайомих. Подорожі з навчальною метою (професійна реабілітація, поєднана з відпочинком та регенерацією фізичних сил). Різноманітні закордонні поїздки.

Слайд 8

Фактори участі неповносправних осіб у туризмі Фактори участі з боку проживання: суспільно-демографічні вік стать рід захворювання суспільно-професійна позиція економічні загальноекономічні доходу цінові Фактори участі з боку пропозицій: туристична і соціальна державна політика зокрема, податкова система та система допомоги інші урядові регулювання (напр. вимоги до надавачів послуг) пристосування транспортних пасажирських засобів нічліжна база і її пристосування організатори туризму для неповносправних осіб бюро подорожей, громадські організації, кадри, промоція, інформація, організація і сфера послуг

Слайд 9

Рівень участі у туризмі неповносправних осіб Рівень участі неповносправних осіб у вітчизняних та закордонних туристичних поїздках у 1999 року на загальному фоні жителів Польщі (у %)

Слайд 10

Вік неповносправних осіб та їхня участь у туризмі Участь неповносправних осіб у туристичних поїздках у 1999 році (за віком)

Слайд 11

Декларована мета поїздки Основні цілі довготривалих вітчизняних поїздок (у %)

Слайд 12

Декларована мета поїздки – за віком Основні цілі довготривалих вітчизняних подорожей

Слайд 13

Оздоровча та реабілітаційна мета Оздоровча та реабілітаційна мета довготривалих виїздів

Слайд 14

Місця проживання та участь у туризмі . Участь н.о. у тривалих виїздах (5-днів +) за місцем проживання, у %

Слайд 15

Виїзні сезони Тривалі вітчизняні виїзди за місяцями  

Слайд 16

Інституції, що займаються організацією туризму для неповносправних осіб Інституції (особи), що організовують найдовші вітчизняні виїзди (у %)

Слайд 17

Основні детермінанти проживання - дохід Дохід – це основний фактор, котрий визначає рівень консумпції (споживання) неповносправних осіб. Для деяких середовищ неповносправних інші доходотворчі фактори (напр. вільний час) не мають жодного значення. Рівень доходу повинен бути настільки великий, щоб виник фонд вільних рішень i, щоб у рамках цього фонду дійшло до туристичної консумпції. Дохід як фактор має особливе значення для тривалих виїздів (5 днів+).

Слайд 18

Основні дфактори участі: пропозиції доступність нічліжної бази, її пристосування, доступність транспортних пасажирських засобів, доступність туристичних переваг, туристична і соціальна державна політика: податкова система і системи допомоги інші урядові регулювання (напр. вимоги до надавачів послуг) організатори туризму: туристичні бюро, громадські організації, кадри, реклама, інформація, організація і сфера послуг

Слайд 19

Пристосування загальнодоступної туристичної бази Вигоди для фізично неповносправних осіб у різного типу нічліжних об’єктів у 2000 році*   *участь % об’єктів, що декларують дані пристосування

Слайд 20

Використання нічліжної бази неповносправними особами: зауваження Число візитів неповносправних осіб у готелях найвищого класу (**** або *****), найбільш пристосованих до досліджуваних потреб: біля 1,8 тис. в рік (довготривалі виїзди) біля 11,7 тис. в рік (короткотермінові виїзди). Неповносправні особи на комерційній базі затримуються у два рази рідше, ніж на суспільних об’єктах; подорожі осіб на інвалідних візках становлять майже 1% від загальної кількості подорожей цілої досліджуваної популяції. Особи на інвалідних візках майже завжди зупиняються на суспільній базі. Особи з великими труднощами пересування спорадично зупиняються у приватних квартирах і на нічліжній базі при Костелі.

Слайд 21

Організатори туризму Брак спеціалізованих туристичних бюро. Брак пропозицій щодо потреб неповносправних: недостатня кількість баз, пристосованих до потреб неповносправних осіб; брак віри у надавачів послуг щодо можливості створення попиту (вбоге середовище); брак відповідної підтримки з боку соціальних фондів. Брак пропозицій дає зворотну реакцію – брак зацікавлення і проживання з боку неповносправних осіб. Брак спеціалізованих пропозицій для неповносправних – це проблема, наявна не лише у Польщі, а й у інших європейських та неєвропейських країнах.

Слайд 22

Очікування щодо інформації та пропозицій туристичних послуг для неповносправних осіб Достовірна інформація. Постійно актуалізована інформація (зокрема, щодо можливих бар’єрів). Легко доступна інформація – пристосування форми до можливостей сприйняття н.о. (великий друк, braille, сурдопереклад - текстофони). Інтегрована інформація повинна охоплювати не лише окремі послуги (напр. готелі), а й супроводжуючу базу у місцевості – доступ до пляжів, визначних місць, магазинів, ресторанів.... Інформація розміщена у центральних інформаційних системах, у інформаційних базах, котрі перебувають у компетенції бюро подорожей. Вибір потрібного каналу поширення інформації i реклами (інтернет, спеціалізовані друковані видання, телебачення, радіо). Співпраця між господарчими одиницями і владою (центральних – Департамент з питань туризму, POT, i місцевих – уряд місцевого самоврядування, локальні туристичні організації).

Слайд 23

Туристичні путівники для неповносправних осіб Недостатня кількість. У Польщі призначені лише для осіб, що мають проблеми з пересуванням. Неповна інформація (інколи відверто часткова). У путівниках бракує інформації про комунікаційні маршрути без перешкод. Брак інформації про бюро подорожей, про громадські організації, котрі займаються туризмом, про туристичні імпрези. В основному стосуються великих міст (Варшава, Краків, Гданськ). Їх опублікування залежить від місцевих ініціатив, зокрема ініціатив організацій неповносправних осіб. Брак достатньої підтримки з боку центральної влади. Брак провідників для незрячих.

Слайд 24

Бар’єри участі у туризмі Внутрішні, присутні у самій неповносправній особі: фізичний стан неповносправної особи (здатність пересуватися, біль); психічний стан (розлад у соціальних контактах); стан свідомості (недостатність знань, нижчий рівень освіти, фізична і психічна залежність від інших). Оточення: неповносправним особам нав’язали зовнішні фізичні і соціальні умови; бар’єри, що виникають з принципів, котрі демонструє оточення; архітектурні бар’єри; екологічні бар’єри (умови місцевості, погода); транспортні обмеження; приписи та регулювання дискримінаційного характеру (напр. dot. псів-поводирів, перевезення батарей для акумуляторів i ін.). Інтерактивні: взаємовплив неповносправних осіб і решти суспільства (напр. у порозумінні); обмеження у підтримці активності, котра вимагає спеціальних вмінь.

Слайд 25

Класифікація бар’єрів Економічні бар’єри Об’єктивні обмеження, зумовлені станом здоров’я Обмеження, зумовлені відношеннями між оточенням неповносправної особи та рештою суспільства Фізичні бар’єри

Слайд 26

Економічні бар’єри Загальна матеріальна ситуація середовища. Співвідношення між коштами закупівельних послуг до доходу (високі ціни). Низький рівень професійної активності (гірша матеріальна ситуація, брак доступу до соціальних фондів). Низький рівень фінансування. Брак туристичного спорядження. Явище заміни попиту. Ці бар’єри впливають не лише на величину попиту, а й на його структуру.