X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
СУСПІЛЬСТВО, В ЯКОМУ МИ ЖИВЕМО: ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕЛІГІЙНИЙ ВИМІРИ СУСПІЛЬСТВА

Завантажити презентацію

СУСПІЛЬСТВО, В ЯКОМУ МИ ЖИВЕМО: ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕЛІГІЙНИЙ ВИМІРИ СУСПІЛЬСТВА

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Національна академія державного управління при Президентові України Кафедра соціальної і гуманітарної політики СУСПІЛЬСТВО, В ЯКОМУ МИ ЖИВЕМО: ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕЛІГІЙНИЙ ВИМІРИ ТРОЩИНСЬКИЙ Володимир Павлович, доктор історичних наук, професор НЕБОЖУК Роман Андрійович, кандидат наук з державного управління *

Слайд 2

З року в рік соціологічний моніторинг стабільно фіксує факт майже повної відсутності в українському суспільстві дискримінації людей за національною ознакою (понад 90% відповідей); У 2010 році міжнаціональних конфліктів боялися лише 12,7% респондентів, в той час як у 1992 році – 48,9% опитаних; і все ж, і сьогодні понад 35% респондентів вважають, що міжнаціонального взаєморозуміння в Україні не вистачає СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: *

Слайд 3

СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: індекс національної дистанційованості в Україні за шкалою Богардуса (від 1 до 7 балів) за роки незалежності зріс по відношенню до усіх національностей і станом на 2010 рік знаходився в межах толерантного значення лише щодо росіян (3,3 бали) та (умовно) щодо білорусів (4,0 бали); індекс національної дистанційованості від деяких інших національностей: американці – 4,4 бали у 1994 році і 5,5 бала у 2010 році, грузини – відповідно, 4,9 і 5,5 бала, євреї – 3,8 і 5,1 бала, кримські татари – 4,6 і 5,3 бала, молдовани – 4,6 і 5,2 бала, німці – 4,5 і 5,3 бала, поляки – 4,4 і 5,0 бала, румуни – 4,7 і 5,4 бала, угорці – 4,6 і 5,2 бала, цигани – 5,1 і 6,1 бала. *

Слайд 4

попри видиму благополучність міжетнічних відносин в українському суспільстві поволі зростає латентний конфліктогенний потенціал на етнічному ґрунті, що вимагає ретельного аналізу цих відносин, етнонаціональної структури суспільства та вжиття адекватних заходів в боку владних структур СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: *

Слайд 5

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТИПИ ЕТНІЧНИХ СПІЛЬНОТ (елементів етнонаціональної структури) відповідно до Конституції України (ст.11) українська нація національні меншини корінні народи “СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА – схема взаємодії різних осіб або груп в суспільстві” Е.Гідденс ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА – різновид соціальної структури, яка є функціонально та ієрархічно організованою множиною спільнот і груп, об’єднаних, насамперед, за етнічною ознакою *

Слайд 6

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ПРОПОЗИЦІЯ щодо уточнення визначення елементів етнонаціональної структури українського суспільства: українська етнонація національні меншини етнічні спільноти з невизначеним статусом представники окремих етносів, в т.ч. іммігрантських груп *

Слайд 7

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНСЬКА ЕТНОНАЦІЯ За переписом 2001 року: загальна чисельність населення України – 47.7 млн. кількість етнічних українців – понад 37 млн. *

Слайд 8

19 ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ: росіяни (8.3 млн.) білоруси (275 тис.) молдовани (258 тис.) болгари (204 тис.) угорці (156 тис.) румуни (150 тис.) поляки (144 тис.) євреї (100 тис.) вірмени (100 тис.) греки (91 тис.) в. татари (73 тис.) рома (47 тис.) азербайджанці (45 тис.) грузини (34 тис.) німці (33 тис.) литовці (7,2 тис.) словаки (6,4 тис.) чехи (5,9 тис.) естонці (2,8 тис.) *

Слайд 9

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОТИ З НЕВИЗНАЧЕНИМ СТАТУСОМ: кримські татари (250 тис.) гагаузи (32 тис.) караїми (1200) кримчаки (406) ПРЕДСТАВНИКИ ОКРЕМИХ ЕТНОСІВ представники окремих етносів, в т.ч. іммігрантські групи (0,8 населення України) *

Слайд 10

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ПОЛІЕТНІЧНІСТЬ – у найзагальнішому контексті – спільність проживання у певній країні двох і більше етносів або етнічних груп Особливості української поліетнічності істотне кількісне переважання найчисельнішої етнічної спільноти – українців (понад 37,5 млн. осіб) над другою за цією ознакою етнічною спільнотою – росіянами (понад 8,3 млн. осіб). Для порівняння: в такій типово поліетнічній країні, як Бельгія найчисельніша етнічна спільнота – фламандці – складає приблизно 56% населення, а друга за чисельністю – валлони – 42%; кількісне переваження українців в усіх регіонах держави, за винятком Автономної Республіки Крим (АРК) *

Слайд 11

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Особливості української поліетнічності істотне кількісне переважання українців (77,8%) над сукупністю осіб (22,2%), що належать до усіх національних меншин, включно з росіянами істотне кількісне переважання росіян (понад 8,3 млн.) над сукупністю осіб (понад 2,3 млн.), що належать до інших національних меншин висока частка росіян в складі населення південних і східних регіонів України (зокрема, росіяни складають 58,3% від усього населення АРК; 17,6% від усього населення Дніпропетровської області; 38,2% – Донецької області; 24,7% – Запорізької області; 39% – Луганської області; 20,7% – Одеської області; 25,6% – Харківської області) *

Слайд 12

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Особливості української поліетнічності Ситуація зі зміною статусу росіян як домінантної етнічної спільноти в колишньому СРСР на національну меншину в сучасній Українській державі Помірний індекс етнічної мозаїчності населення України, який відображає специфіку етнонаціональних поєднань її регіонів і становить 0,37, що нижче ніж у Румунії, Словаччині, але вище ніж у Польщі та Угорщині. Поліетнічність в Україні є досить несистемною і нерівномірно виявленою. Лише деякі регіони, зокрема Буковину, Закарпаття, Донбас, Дніпропетровщину, Крим, Одещину, Харківщину, можна віднести до типово поліетнічних *

Слайд 13

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЕТНІЧНОСТІ Характерні різні форми розселення етнічних громад: компактність і дисперсність, переважання в громадах сільського або ж, навпаки, міського населення, проживання поруч з кордонами своїх етнічних батьківщин чи у віддаленні від них Закріплення у 1990-х як важливого елемента етнонаціональної структури українського суспільства кримськотатарської спільноти, кількість членів якої внаслідок масового повернення до Криму з місць депортації, зросла проти попереднього перепису (1989 р.), у 5,3 рази і налічувала в 2001 році 248,2 тис. осіб *

Слайд 14

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЕТНІЧНОСТІ значне поширення маргінальної моделі акультурації етнічних спільнот, однією з найважливіших сутнісних характеристик якої є так звана українсько-російська двомовність, що досить часто виявляє протиприродну розбіжність етнічного походження людини та її рідної мови і мови спілкування в сім’ї. Так, за даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, із загальної кількості понад 37,5 млн. етнічних українців в державі більш ніж 5,5 млн. осіб рідною мовою вказали російську, а ще майже 15 тис. осіб – інші мови. Досить показовими щодо мовних орієнтацій населення України є результати опитування 2010, проведеного Інститутом соціології НАН України в рамках щорічного соціологічного моніторингу “Українське суспільство” *

Слайд 15

ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЕТНІЧНОСТІ Згідно з даними цього опитування, самоідентифікували себе як українці 84,7% респондентів, як росіяни 12,2%, як представники інших національностей 3,1%. Розподіл респондентів за рідною мовою дає таку картину: 65,1% – українська мова, 32,5% – російська, 2,3% – інша мова. При цьому тільки 42% респондентів спілкуються в сім’ї переважно українською мовою, 35% – переважно російською, 0,9% – іншою мовою, 22,1% – по-різному, залежно від обставин. За надання російській мові статусу офіційної: 43.3 % - за; 39.6% - проти; 17 % - не визначились ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА *

Слайд 16

* ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ФУНКЦІЇ ЕЛЕМЕНТІВ в етнонаціональній структурі українського суспільства: НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ: УКРАЇНСЬКА ЕТНОНАЦІЯ (системоутворюючий елемент) функція утвердження мовного розмаїття і культурного плюралізму функція розширення і поглиблення міжнародних зв’язків України внаслідок зацікавленості в цьому, зокрема, етнічних батьківщин відповідних меншин функція демографічної та етнічної основи суспільства (77.8% населення) функція основного генератора державотворення функція основного носія державної мови (85% українців вважають рідною українську мову; для 67.5% населення України рідною є українська мова)

Слайд 17

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ПИТОМА ВАГА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ серед: Перепис населення 2001 р. українців – 37% росіян – 13% білорусів – 22% молдован – 71% кримських татар – 66% болгар – 58% угорців – 64% румунів – 78% поляків – 31% *

Слайд 18

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ЧАСТКА ОСІБ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ в розрізі найчисленніших етнічних спільнот України українці – 12.7% росіяни – 21.6% білоруси – 15.5% молдовани – 5.5% болгари – 10.4% поляки – 10.6% євреї – 47.1% Перепис населення 2001 р. українці – 21% росіяни – 30% білоруси – 24% молдовани – 8% болгари – 17% поляки – 20% кримські татари – 18% угорці – 9% румуни – 7% Перепис населення 1989 р. *

Слайд 19

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА законодавчі обмеження соціально-економічних прав (працевлаштування, здобуття освіти тощо) прав членів тих етнічних груп, зокрема мігрантів, які не є громадянами України законодавчі обмеження політичних прав (обирати й бути обраним до органів влади, належати до політичних партій) різні можливості етнічних спільнот задовольняти свої етнокультурні і мовні потреби ІЄРАРХІЧНІ АБО СТАТУСНІ ВІДМІННОСТІ між елементами етнонаціональної структури українського суспільства виявляються також через: *

Слайд 20

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Україна досягла значних результатів у процесі формування законодавчих підстав реалізації етнонаціональної політики Конституція України, Декларація про Державний суверенітет України, Декларація прав національностей України, Закони України: “Про національні меншини в Україні”, “Про свободу совісті та релігійні організації”, “Про громадські організації”, “Про ратифікацію Рамкової конвенції РЄ про захист національних меншин”, “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” тощо НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА *