X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Основи екології надійної особистості. Соціальний аспект - бідність.

Завантажити презентацію

Основи екології надійної особистості. Соціальний аспект - бідність.

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Презентація на тему: “ Екологія надійної особистості. Соціальний аспект - бідність. ” Вінниця 2011

Слайд 2

План:

Слайд 3

Слайд 4

Фізіологічні Спадковість Стан здоров'я 2. Соціально-психологічні Темперамент Задатки Здібності Обдарованість Талант 3. Педагогічні Виховання освіта 4. Етико-правові Розуміння “доброго” та “поганого” Чинне законодавство

Слайд 5

Процес розвитку здійснюється як вдосконалення людини – біологічної істоти. У першу чергу, біологічний розвиток, так і розвиток в цілому, обумовлює фактор спадковості. Спадковість виявляється в тому, що людині передаються основні біологічні ознаки людини (здатність розмовляти, працювати рукою). За допомогою спадковості людині передаютєся від батьків анатомофізіологічна будова, характер обміну речовин, ряд рефлексів, тип вищої нервової діяльності. Надбані протягом життя навички і властивості не передаються в спадок, наукою не виявлено також особливих генів обдарованості, однак кожна народжена дитина має величезний арсенал задатків, ранній розвиток і формування яких залежить від соціальної структури суспільства, від умов виховання і навчання, турбот і зусиль батьків і бажання самої маленької людини.

Слайд 6

Темпераментом називається сукупність стійких, індивідуальних, психофізіологічних властивостей людини, що визначають динамічні особливості його психічних процесів, психічних станів і поведінки. Міркуючи про свій темперамент і темпераменти інших людей, варто брати до уваги дві важливі обставини. По-перше, вивчення типів темпераменту у великої кількості сучасних людей показало, що відповідні традиційним описам, так називані чисті, типи темпераменту зустрічаються в житті досить рідко. Подібні випадки складають від 25% до 30% всіх випадків. Найчастіше в людини сполучаються риси різних типів, хоча переважають властивості якогось одного. Більш того, здавалося, що близько 25% людей узагалі не можна віднести до визначеного типу темпераменту, тому що властивості, властиві різним типам темпераменту, у них перемішані. По-друге, не можна змішувати властивості темпераменту і риси характеру. Чесним, добрим, увічливим, дисциплінованим чи, навпаки, брехливим, злим, грубим можна бути при будь-якому темпераменті. Хоча виявлятися ці риси в людей з різними темпераментами будуть по-різному. Крім того, на базі визначених темпераментів одні риси виробляються легше, а інші сутужніше.

Слайд 7

І.П. Павлов співвідніс виділені їм типи з психологічними типами темпераментів і знайшов повний збіг. У підсумку співвідношення типів нервової системи і темпераментів виглядає так: сильний, неврівноважений, з перевагою збудження («нестримний» тип, по І. П. Павлову) – холеричний темперамент; 2. сильний, урівноважений, інертний тип («спокійний», по І. П. Павлову) – флегматичний темперамент; 3. слабкий тип («слабкий», по І. П. Павлову) – меланхолійний темперамент. сильний, урівноважений, рухливий тип («живий», по І.П. Павлову) – сангвінічний темперамент;

Слайд 8

Гарний стан здоров'я сприяє успішному розвитку. Незадовільне здоров'я гальмує процес розвитку. Крім того, хвора людина фізично почуває себе не цілком благополучно, і від цього його настрій стає хронічно негативним. Важке хронічне захворювання позначається на психології людини як особистості. Хвора людина звичайно почуває себе неповноцінною, змушеною відмовлятися від того, що доступно здоровим людям і необхідно йому самому. У підсумку в людини можуть з'явитися різного роду комплекси, і вона як особистість поступово зміниться. Мимоволі цей настрій починає позначатися на взаєминах з оточуючими людьми. Відносини з ними псуються, і це, у свою чергу, починає впливати на характер людини.

Слайд 9

Бідність — соціальні відносини, що характеризуються відсутністю необхідних матеріальних засобів для того, щоб провадити «нормальне» (відповідно до норм прийнятих суспільством) життя, наприклад, неможливість прогодувати свою родину, дати освіту дітям чи забезпечити сім'ю якісним медичним обслуговуванням. На перший погляд, важко розгледіти вплив бідності на формування надійної особистості. Але зв’язок все ж існує. Людина не може бути надійною перед суспільством, якщо не є економічно захищеною.

Слайд 10

Систематичне дослідження проблеми бідності провів уперше Бенджамін Сібом Роунтрі: йому ж і належить перше формальне означення бідності, для чого він ввів концепцію кошика базових продуктів. Кожен хто не міг дозволити собі придбати цей кошик продуктів вважався бідним. Кошик запропонований Роунтрі був ідентичним раціону що його давали бідним у робітних будинках, та продукти включені до нього важко назвати делікатесами. Результати були майже революційні для Вікторіанського суспільства, в котрому загальноприйнятою точкою зору на бідність був погляд що бідний означає грішний, та що бідність це ознака лінивства. Натомість, Роунтрі розрізняв : «первинну» бідність -це нездатність придбати базовий кошик продуктів, тому що людина недостатньо заробляє, не в змозі знайти роботу через хворобу, травму чи погану економічну ситуацію. «вторинну» бідність-це витрати що не є необхідними та є на шкоду необхідним (наприклад, алкоголь), та більше відповідала прийнятим у суспільстві поглядам. Зібрані Роунтрі статистичні дані продемонстрували що значна частина бідних є належить до категорії «первинно» бідних.

Слайд 11

На сьогоднішній день використовуються два відмінних означення:  абсолютна відносна бідність. Визначаючи відносну бідність, порівнюють загальний дохід особи чи сім'ї та структуру витрат у суспільстві в цілому. Люди із нижчим рівнем доходу, що витрачають більшу частку своїх доходів на кошик товарів та послуг порівняно із деякими пороговими значеннями, встановленими на підставі середнього в суспільстві розміру цієї частки, вважаються відносно бідними. Абсолютна бідність визначається шляхом порівняння загального доходу індивідуума чи сім'ї із загальною вартістю деякого кошика товарів та послуг що складають базові потреби у суспільстві. Люди чиї доходи менші від базових потреб перелічених у кошику живуть у абсолютній бідності.

Слайд 12

Слайд 13

3. Консервативне мислення Бідним людям властиво прибіднюватися, тоді як багаті тверезо оцінюють свої можливості, гордяться власними успіхами і завжди готові йти вперед. - Бідні люди консервативні і готові залишити все як є, лише б не було гірше. Немало людей живе спогадами про минуле, в якому нібито життя було краще, насичене і багатше, і якого вже не повернути. При цьому на тлі минулого, що безповоротно пішло, вони завжди готові знецінити те, чим володіють в сьогоденні, - говорить психолог марина деркач. За її словами, подібна властивість не що інше, як звичка мислити певним чином. Психологи вже давно помітили, що в абсолютно однакових обставинах багаті і бідні мислять по-різному. 4. Жалість до себе Налаштовані на бідність люди жаліють себе і вважають, що їм «не доля» бути багатими. Одружені жаліють, що одружувалися, а розведення - що розвелися, молоді бачать джерело проблем у відсутності досвіду, а немолоді - у віці. Не жалійте себе і не нийте, радять психологи. Жалість по відношенню до себе - це вірний спосіб одержати низькооплачувану роботу і все життя тягнути жалюгідне існування. До успіху поступово).

Слайд 14

5. Створення міфів Бідні люди у всіх проблемах звинувачують тих, що оточують, а ще частіше - обставини. Вони придумують собі численні міфи, які, втім, дуже легко спростувати: * Якби я вибрав іншу професію, був би багатим (але: мільйонери є в кожній професії) * Якби я жив в багатій країні, був би багатим (але: мільйонери є і в україні) * Якби мої батьки були багаті, я теж був би багатий (але: більшість найбагатших людей - вихідці з бідних сімей) * Якби я опинився в потрібний час в потрібному місці, став би успішним (але: дуже багаті люди не були щасливчиками і йшли до успіху поступово). 6. Неправильне відношення до грошей Неправильне відношення до грошей йде з сім'ї, говорять психологи. - За часів радянської влади зневажливе відношення до грошей і презирство до багатства спеціально підтримувалися у населення, щоб люди звикли задовольнятися малим, - пояснює психолог марина деркач. - На жаль, нашим батькам не була знайома «психологія багатства», у зв'язку з чим «психологія бідності» процвітає в країні до цього дня. Це призводить до того, що новоявлені українські багачі просто не проходять випробування грошима. Якщо людина «зациклена на грошах», вважаючи, що саме їх кількістю вимірюється його значущість, якщо він кидає гроші направо і наліво, або, навпаки, безмірно скупий і економить на найнеобхіднішому, це означає, що він не зумів пройти випробування багатством, - говорить психолог.

Слайд 15

7. ЖАДНІСТЬ Кілька років тому психологи провели цікавий експеримент. Людям з різним соціальним положенням, освітою і рівнем доходів запропонували перелік автомобілів і всього одне питання: «Якому з автомобілів ви б хотіли одержати в подарунок за умови, що протягом 10 років нею можете користуватися тільки ви або члени сім'ї (дарувати, продавати, здавати в оренду заборонено)?» Результати опиту вразили: виявилось, що ніж багатше опитуваний, тим більше скромний для свого достатку автомобіль він вибирає, при цьому багато багачів взагалі відмовилися від подарунка! Бідняки ж вибирали суцільно «Феррарі» і «Мазератті», навіть не замислюючись про те, що вони робитимуть з таким «подарунком». Адже одна страховка такої машини коштувала більше, ніж багато хто з них заробляв за рік!

Слайд 16

Слайд 17

Після економічної кризи 2008-2009 років в Україні за офіційними даними кількість бідних зменшилася, хоча за відчуттям самих громадян жебраків стало більше. На жаль, не бідним стало жити краще, а знизилися середні громадські стандарти. Кількість сімей, 60% прибутків у яких йде тільки на харчування, в 2010 році зменшилося з 49% до 41,2% в порівнянні з попередніми роками. співробітник Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Людмила Чернюк.  Згідно з соціологічними дослідженнями, рівень бідності, тобто людей, які ледве зводять кінці з кінцями і їх доходу не вистачає навіть на харчування, збільшився з 12,5% на початку 2008 року до 13,8% в жовтні 2011 року. Кількість бідних людей, тобто прибутків яких вистачає на  харчування і необхідні речі, відповідно також збільшилося з 34% до 41%. У бідності в Україні "жіноче обличчя", оскільки 62% людей, які "ледве зводять кінці з кінцями", є жінками. При цьому, серед жебраків 50% складають люди пенсійного віку (60 і більше років), серед бідних - 29% тієї ж вікової категорії. заступник директора соціальної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко Показник бідності за 2010 рік скоротився на 2,3%, досягши найнижчого рівня з 2001 року. Це стало наслідком підвищення майже на 25% прожиткового мінімуму, більш ніж на 12% середнього розміру пенсій, на 10% реальної заробітної плати. Президент Віктор Янукович

Слайд 18

Місячний заробіток у Європі, який є показником бідності, євро Відсоток бідних людей у Європі, % Люксембург 1545 Данія 1208 Ірландія 1146 Велика Британія 1093 Швеція 1014 Фінляндія 983 Нідерланди 974 Австрія 950 Німеччина 912 Росія 133 Болгарія 108 Румунія 97 Ісландія 10 Норвегія 11 Швеція 12 Ірландія 16 Данія 12 Литва 20 Латвія 26 Росія 70 Нідерланди 11 Німеччина 15 Польща 17 Бельгія 15 Чехія 9 Словаччина 11 Україна 78 Румунія 23 Греція 20 Кіпр 16

Слайд 19

Вартість споживчого  кошика* *Для однієї працездатної людини на місяць **Дані за квітень 2010 р. Різниця доходів найбагатших і найбідніших прошарків населення (Співвідношення валових доходів 10% найбагатших до 10% найбідніших жителів країни).

Слайд 20

На основі проведеного аналізу нами запропоновані наступні шляхи щодо подолання наслідків бідності та запобігання її збільшенню: З огляду на те, що заробітна плата в Україні залишається основним джерелом доходів населення, підвищити  в грошових доходах населення частку оплати праці. Особливу увагу необхідно приділити встановленню мінімальної годинної заробітної плати. Разом з тим вважаємо несумісним з економічних позицій розглядати мінімальну заробітну плату як оплату однієї години з розрахунку 40-тижневого робочого тижня та встановленої місячної мінімальної заробітної плати. Зауважимо, що  річний фонд робочого часу багатьох економічно розвинених країн набагато менший за наш. Разом з тим заробітна плата є суттєво вищою порівняно з робітником такої самої кваліфікації в Україні. Отже, на нашу думку, мінімальна годинна заробітна плата має відповідати ціні робочої сили.

Слайд 21

2. Аби уникнути несправедливої диференціації в оплаті праці варто задіяти механізм соціального партнерства: профспілки разом з роботодавцями та урядом мають прийняти і затвердити Єдину методику встановлення норм і нормативів праці на підприємстві. Підтвердженням ефективності та дієвості такого заходу є надбання Європейських країн, де практично всі зміни в оплаті праці обґрунтовуються за загальноприйнятою схемою, що роб