Презентація на тему:
Студентство, як соціальна група

Студент (з лат. studens — що старанно працює, займається; лат. studiosus - що цікавиться) в Українському педагогічному словнику трактується як учень вищого навчального закладу. Студентство – це особлива соціальна група, що формується з різних соціальних утворень суспільства і характеризується особливими умовами життя, праці, побуту, особливою суспільною поведінкою й психологією, для якої набуття знань і підготовка себе для майбутньої роботи у суспільному виробництві, науці і культурі є головним і здебільшого єдиним заняттям.

За законами України студент — особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу та навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього й освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Студентський вік характеризується найбільш сприятливими умовами для психологічного, біологічного і соціального розвитку. Висока швидкість пам’яті, реакції, пластичність у формуванні навичок. Становлення характеру та інтелекту. Розвиток морально-ціннісних й естетичних почуттів. Формування соціальних ролей дорослого: громадянських, професійних, економічних, сімейних. Формування і закріплення схильностей, інтересів. Визначення життєвих цілей та прагнення. Досягнення високого рівня розвитку фізичних, інтелектуальних сил та творчих можливостей.

Студентство – це особлива соціальна група, що формується з різних соціальних прошарків суспільства і характеризується особливими умовами життя, праці, побуту, особливою суспільною поведінкою і психологією, для якої набуття знань і підготовка до майбутньої професійної праці у суспільному виробництві, науці і культурі є головним і здебільшого єдиним заняттям.

Студентство є особливою соціальною групою, наділеною певними ознаками автономії, воно виконує особливу роль у системі суспільного розподілу праці, яка полягає у підготовці до виконання функцій інтелігенції. Не беручи безпосередньої участі у виробництві матеріальних і духовних цінностей, студентство проте бере участь в продуктивній і непродуктивній праці у формі навчання, роль якої в суспільстві постійно зростає.

період найбільш інтенсивного дозрівання особистості; досягнення стабільності більшості психічних функцій (пік розвитку уваги, пам'яті, мислення), посилюється роль практичного мислення, високий розвиток пізнавальних процесів; вік переоцінки цінностей і мотивації поведінки, посилення свідомих мотивів поведінки; центральний період формування якостей характеру та інтелекту; вік, коли бажання і прагнення розвиваються раніше, ніж воля і характер;

пора самоаналізу і самооцінок. вік посилення свідомих мотивів поведінки. пора особливого прояву емоцій та почуттів, які активізуючи організм можуть прискорити розтрату ресурсів та енергії людини. вік широких інтересів, які поширюється на мистецтво, спорт, громадську діяльність, організацію особистого життя, всіляких новинок; вік різкого переходу від захоплюючого очікування при вступі до вищого навчального закладу і в перші місяці навчання в ньому до скептичного, критичного та іронічного ставлення до викладачів, вишівського режиму.

        "Гармонійний" Спеціальність обрав свідомо. Відмінно навчається. Займається науковою роботою. Громадський активіст. Глибоко і серйозно цікавиться літературою і мистецтвом, розвинений, культурний, комунікабельний, займається спортом. Чесний, порядний, нетерпимий до недоліків. Добрий і надійний товариш. Користується авторитетом у колективі       "Розчарований" Як правило, здібний, але обрана спеціальність ви явилася для нього малопривабливою. Проте впев нений, що навчання треба завершити. Старається навчатися добре, хоча задоволення від навчання не отримує. Прагне ствердити себе в хобі, мистецтві, спорті

       "Ледар" Навчається, як правило, слабо, за принципом "найменшої затрати сил". Але повністю задоволений собою. Про своє професійне покликання всерйоз не задумується. У науково-дослідній і громадській роботі участі не бере. У студентській групі до нього ставляться як до "баласту". Інколи намагається злукавити, скористатися шпаргалкою, пристосуватися. Коло інтересів в основному в сфері дозвілля        "Творчий" Йому властивий творчий підхід до будь-якої справи — навчання, громадської роботи, дозвілля. Заняття, де необхідні посидючість, акуратність, виконавська дисципліна, його не захоплюють. Тому навчається, як правило, нерівно, за принципом "мені це цікаво" чи "мені це нецікаво". Займаючись науково-дослідною роботою, шукає власне оригінальне розв’язання проблем, не рахуючись із думкою визнаних авторитетів         "Богемний" Як правило, успішно навчається на так званих престижних факультетах, звисока ставиться до студентів, які оволодівають масовими професіями. Прагне до лідерства серед собі подібних, до інших студентів ставиться зневажливо. "Про все" трохи чув, хоча знання його вибіркові. У сфері мистецтва цікавиться головним чином "модними" течіями. Завжди має "свою думку", відмінну від думки маси. Завсідник кафе, модних дискоклубів.

У цілому нинішня модель ідеального студента — це молода людина з добрими інтелектуальними, духовно-культурними і моральними здібностями і потенціями, яка має схильність та інтерес до науки і спроможна самостійно, творчо, продуктивно мислити. На жаль, нинішні реалії не завжди сприяють зростанню інтелектуальних можливостей студентів, розвитку почуттєвої сфери, диверсифікації схем мислення. Внаслідок впливу низки як зовнішніх так і внутрішніх факторів на студентів, значна їх частина недостатньо ерудована, малоінтелігентна, з недостатньо сформованим почуттям відповідальності, працелюбності й самовимогливості.

1. Закон України "Про вищу освіту". – К., 2002. – 36 с. 2. Ананьев Б.Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. – М.: Знание, 1972. – 32 с. 3. Андреева Г.М. Социальная идентичность: временные и средовые компоненты // Психология личности: Хрестоматия,- СПб,2000 – С. 344-357. 4. Гаврилов Е.В., Гудзинський М.М., Горбунова А.М. Модель взаємодії компонентів системи “Викладач – студент” у замкненому стані // Проблеми вищої школи.-1994-Вип.80. – С. 16-25 5. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2002.-304с. 6. Згуровський М.З. Стан та завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу. – К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2004. – 76 с. 7. Мадзігон В.М. Педагогічна наука: пошуки, здобутки, завдання // Педагогіка і психологія, 2002.- №1-2. – С.5-11. 8. Петро Білоус. Старовинні студентські звичаї. – Житомир: Центр оперативної поліграфії газети “Житомир“, 1996.-16с.