X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
СТОРІНКИ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Завантажити презентацію

СТОРІНКИ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

. Читання ІІ частина 3 клас Сторінки для допитливих Хто багато питає, той багато знає Підготувала Смілянець С. М. вчитель початкових класів Уманської міської гімназії

Слайд 2

. Чарівні промінці Різ нев жди ті ву зба зас тлдо ють гіч ичк Гол еме ати уни зор осте таб ежн баг жна

Слайд 3

Запитання Що? Де? Коли? Як?

Слайд 4

Олекса Варавва (псевдонім — Олекса Кобець) народився 28 березня 1889 року в м. Каневі в сім'ї бідних хліборобів, які не могли йому дати матеріального забезпечення так, що вже на 14-му році життя, після закінчення канівської 2-класної школи довелося хлопцеві покинути рідну хату й самому торувати шлях у подальше життя. Уже з 15-го року життя помагав зі своїх злиденних заробітків батькам. Маючи 20 років, повернувся до Канева й працював у повітовій земській управі, керуючи шкільним відділом. До 1925 року жив у Києві, а потім переїхав до Харкова, де працював здебільшого як редактор. Перша літературна спроба О. Кобця припадає на 1903 рік, коли померла його маленька сестра, яку він дуже любив. Свій смуток і жаль висловив поет у вірші, що його помістив у рукописному шкільному журналі канівської школи. Але власний дебют Кобця — це його перше оповідання «Під Новий Рік», надруковане 1 січня 1912 року в київській «Раді», яке критика прийняла дуже прихильно. У 1913 році видав збірку віршів «Ряст». Олекса Кобець відомий також дітям завдяки своїм гарним віршам, друкованим у «Веселці», «Свободі» й «Нашому житті». В Буффало вийшла його збірка для дітей «Сонце сходить», якою в школах за кордоном користуються як літературною читанкою. Нині молодь залюбки співає чудову бадьору маршову пісню «Від синього Дону до сивих Карпат...», не знаючи здебільшого, що автором її слів є Олекса Кобець, а музику до неї написав композитор Михайло Гайворонський. Земний шлях Олекси Кобця припинився вночі з 4 на 5 вересня 1967 року, в місті Буффало, США. Прожив письменник майже 80 років, і за цей час довелося йому переміряти чималі простори Європи й Америки.

Слайд 5

. Гра “Добери словечко” Небо шепоче Синичка говорить Голубка дихають Гори воркоче Риба співає Струмочок зоріє

Слайд 6

. Поетична хвилинка (продовж речення) “ Хотів би я знати… ” “Якби я став птахом,то…”

Слайд 7

Загадка Бідовий хлопчик в сірій сорочині По дворах стрибає, крихти підбирає. Горобець

Слайд 8

Казочка А ось сніжинки – намистинки Чудові, загадкові новини несуть. Що ходить лісом казка У білім кожушку І забіліла стежечка Від білого сніжку. Після заквітло інеєм, І заіскрився хід… Ходила казка в білому – Лишала білий слід. Зима Інсг, озмро, ілд, холаві, мезати.

Слайд 9

Іван Сенченко родився12 лютого 1901 року в селі Натальївка (Шахівка) біля Червонограда на Полтавщині. Його батько Юхим, був однаково і людиною села, і людиною міста, працюючи чорноробочим, садівником, білетером кінотеатру, церковним регентом тощо. Іван Сенченко закінчив сільську і вищу початкову школу, а потім учителював у своїх рідних місцевостях. Учився в Харківському університеті (тоді ХІНО), працюючи водночас в редакціях харківських газет і журналів. Свої кращі твори(«Історія однієї кар'єри» та інші оповідання, «Подорож до Червонограда» ,«Червоноградські портрети» «Літературний ярмарок», «Дубові гряди». Помер 9 листопада 1975 року.

Слайд 10

Твори

Слайд 11

Читання пірамідок Сніг небо руки мороз сніжки мороз місяць почало овечок пекучий молодий загадка

Слайд 12

Гра “Чарівні прикметники” (доберіть до слова зима найбільше прикметників) Зима Люта

Слайд 13

Гра “Заметіль” (У вихорі сніжинок прочитайте найбільше слів) бо рі Са жок но зо рох не ки сяць мі чки го ру

Слайд 14

Творча робота (складіть загадку) Скатертина, накрила; малює, вишиває; білий, прозорий; не горить, не тоне.

Слайд 15

Слайд 16

. Груба

Слайд 17

. Алла Петрівна Коваль народилася в один день зі своїм улюбленим поетом і жила на київській вулиці, названій на його честь, - бульварі Шевченка. Професор Алла Коваль майже 40 років вела курс сучасної української мови. Тут же вона заснувала кафедру стилістики і з 1972-го по 1988 рік керувала нею. Мешкала професор в скромній невеликій квартирі і ніхто не звільняв її від земних турбот по дому. Але її благородна краса, світлий розум і сповнена гідності мова просто заворожували. У присутності Алли Петрівни - носія (і зберігача!) Української мови - навіть думки не могло виникнути про «другосортності» викладається нею предмета. - Вона була сміливою жінкою. Зі слів дочки Алли Петрівни, доцент кафедри славістики Інституту філології Київського національного університету ім. Шевченко Оксани Коваль, найближчим часом чекають виходу у видавництві «Ярославiв вал» книги, написаної нею у співавторстві з Віктором Коптілова, - «Афоризми i крілатi вислови в українськiй мовi». Дасть Бог, книгу таки випустять. Ось тільки Алла Петрівна цього не побачить. Адже вона вже небожітельніца .. У той холодний травневий день, коли прощалися з Аллою Петрівною, на айкове кладовище прийшли її колишні студенти, в їх числі - поет, академік, Герой України Борис Олійник та тележурналіст, народний депутат Ольга Герасим'юк. Як і кілька поколінь випускників університету, вони слухали лекції Алли Коваль та пам'ятають цю дивовижну жінку.

Слайд 18

.. Алла Коваль

Слайд 19

Дібрати прикметники до слів Зима метелиця сніговик рік подарунок ліс

Слайд 20

. Дід Мороз Санта Клаус

Слайд 21

Баббо Натале Італія Міколаус Німеччина Святий Миколай

Слайд 22

Водан бог неба, шанований джерелом вищої культури, богом війни. Задовго до проникнення до німців християнства, Водан вважався, принаймі у скандинавських і північно-німецьких племен, вищим божеством. Римляни ототожнювали Водана з Меркурієм.

Слайд 23

Гра “Знайдіть пару” Санта Клаус Баббо Нателе Пер Ноель Папа Паскуале Пай Натал Міколаус Мікулаш у Чехії у Колумбії у Бразилії у Німеччині у Америці у Франції в Італії

Слайд 24

Євген Гуцало Письменник Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937р. в с. Старому Животові Вінницької області в родині сільських учителів.У дитинстві він захоплювався читанням книг, бо йому цікаво було довідуватись із них про життя, якого він не знав і яке відкривав уперше. Любов до читання з часом переросла в захоплення віршування. Коли Євген учився в шостому класі, один із перших його віршованих творів під назвою «Червоний прапор» вмістила шкільна стінгазета, що викликало страшенну гордість хлопця. Про своє дитинство письменник розповідав у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «У гаї сонце зацвіло». Та найбільшу славу і визнання авторові принесли твори для дітей. В оповіданні «Лось» письменник розповідає історію про те, як лось, намагаючись напитись з ополонки, потрапив у воду й почав тонути. Двоє хлопчиків стали свідками боротьби лісового красеня за життя. Зрозумівши, що важкий лось сам не зможе врятуватись, хлопці кинулись на допомогу. Брати тільки-но встигли визволити тварину з льодяного полону, як пролунав постріл. Хлопці не відразу зрозуміли, що куля влучила саме у врятованого ними лося. Незабаром з'ясувалось, що вбивцею лісового красеня із сусіднього заповідника став їх рідний дядько Шпичак. Коли дядько зрозумів, що брати не в захопленні від його здобичі, він злякався, що хлопці можуть повідомити в заповідник про його вчинок. Він пробував їм і погрожувати, щоб вони мовчали, і пропонував за мовчанку м'ясо й роги, але діти, нічого не відповівши, пішли до своїх саней. Автор завершує оповідання тим, що розгублений Шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хочеться, щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетнула куля». Але лось так і не ворухнувся. Є. Гуцало спеціально не розповідає про те, що буде далі, пропонуючи замислитись над цим читачу.

Слайд 25

Твори

Слайд 26

Волошки Фіалки Півники

Слайд 27

Синя завірюха

Слайд 28

Осінь

Слайд 29

Пролісок

Слайд 30

Зозуля

Слайд 31

Ворона

Слайд 32

Володимир Лучук Народився поет у селі Матче на Волині (тепер Польща). Зростав хлопчик серед працьовитого люду і сам був роботящим. Радів, коли його хвалили за щось добре зроблене чи вивчене, а то й за вигадане... Після закінчення середньої школи здібний юнак, закоханий в українську поезію, подався здобувати вищу освіту до Львівського університету на слов'янський відділ філологічного факультету, там же закінчив й аспірантуру. Вірші почав друкувати ще студентом. Володя був одержимий поезією, а всі