Презентація на тему:
СТАН ДОТРИМАННЯ РІВНИХ ПРАВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ В УКРАЇНІ

СТАН ДОТРИМАННЯ РІВНИХ ПРАВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ В УКРАЇНІ

З історії виникнення Міжнародного жіночого дня Початково Міжнародний жіночий день був днем протесту проти дискримінації жінок. Існує традиція прив'язувати виникнення Міжнародного жіночого дня до демонстрації, яку провели 8 березня 1857 року в Нью-Йорку робітниці-текстильниці з вимогами рівної з чоловіками зарплати, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня (так званий марш порожніх каструль)

пропозиції щодо відзначення свята на пропозицію члена німецької соціал-демократичної партії соціалістки Клари Цеткін, учасниці II Міжнародної конференції жінок-соціалісток (Копенгаген, серпень 1910 р., понад 100 учасниць із 17 країн) вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день – день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права

у резолюції, запропонованій Кларою Цеткін, зокрема, зазначалось: “у повній відповідності з класово-свідомими політич-ними профспілковими органі-заціями пролетаріату в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова части-на всього жіночого питання в цілому і в повній відповід-ності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він всюди має бути старанно підготовлений”

Цілі розвитку тисячоліття Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити до 2015 р. ґендерне співвідношення на рівні не менше від 30 до 70 % представників тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади, а також скоротити наполовину розрив між доходами жінок і чоловіків

Моніторинг представництва жінок у виборних органах у складі Верховної Ради України працює 36 народних депутатів України – жінок, що становить 8% загального складу парламенту; під час місцевих виборів 2010 року лише 7 жінок обрано головами міст обласного та республіканського значення (4,0%); 18 – головами міст районного значення (6,5%); 151 жінку обрано селищним головою (19,5%); у складі депутатів Верховної Ради АР Крим та обласних радах представлено 296 жінок, що становить 10,6% депутатського корпусу; радах міст обласного та республіканського значення – 1852 жінки-депутати (21,4%); районних радах – 4810 жінок-депутатів (20,8%); районних у містах радах – 738 жінок-депутатів (29,2%); міських радах міст районного значення – 2823 жінки-депутати (32,2%). у результаті комплексної рейтингової оцінки представництва жінок у регіональних виборних органах місцевого самоврядування серед АРК та областей станом на листопад 2011 р. перші три місця посідають Миколаївська, Луганська та Донецька області, останні три місця – Івано-Франківська, Львівська та Закарпатська області

Представництво жінок у виборних органах за результатами місцевих виборів 2010 року